КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ з інтегрованого курсу «Історія: Україна і світ» за проєктом «Інтелект України» для учнів 8 класу на 2024/2025 навчальний рік

№з/п

Дата

Тема і зміст уроку

Зміст навчальної діяльності

Очікувані результати: у результаті пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть :знати, розуміти, уміти

Домашнє завдання

Вступ. Ранній новий час як історична епоха.

1

02.09 А

Повторення. Середні віки в історії Європи та України. Вступ. Новий час (Модерна доба). Ранній Новий час (Ранньомодерна доба) в світі та Україні.

Повторення. Середні віки в історії Європи й України.

Періодизація нового часу. Поділ історії на ранньоновий час (ранньомодерна доба) кінця ХV — ХVІІІ ст. (від початку великих географічних відкриттів до початку

Французької революції) та новий час (модерна доба) кінця ХVІІІ — початку ХХ ст. (від початку Французької революції 1789 р. до початку Першої світової війни 1914 р.). Хронологія ранньонового часу в Україні.

Україна і світ у ранньомодерну добу. Відкриття світу і відкриття людиною себе. Ранньоновий час (ранньомодерна доба): початок культурної та політичної переваги християнського Заходу. Характерні ознаки нового часу в політичному житті, господарських відносинах і культурно- інтелектуальній сфері. Особливості

ранньомодерної доби в історії України.

Знати:

– періодизацію нового часу;

– хронологічні межі ранньомодерної доби для України;

– винаходи й наукові відкриття, які спричинили якісні зміни в суспільному житті європейських народів.

Розуміти:

– Новий час (модерна доба) як період історії сучасного європейського суспільства;

– Ранньоновий час в Україні як Козацьку добу, початок якої припадає на виникнення нового, елітарного стану – козацтва (кінець ХV — початок ХVІ ст.),

а завершення — на остаточну втрату ним політичної влади (друга половина

ХVІІІ ст.);

– характерні риси ранньонового часу (зростання політичної ваги Європи, утворення національних держав,

централізація державного управління та абсолютизм, перехід від ремісничого до мануфактурного виробництва,

вивільнення науки з під впливу церкви, виникнення європейського колоніалізму та ін.);

– особливості ранньомодерної доби в історії України (провідна роль козацтва, розвиток фільваркового і хутірного господарства, про- й антиунійний рух, військово-станова демократія, козацький стиль життя та ін.);

– як працювати з підручниками з історії

України та всесвітньої історії в класі й удома. Уміти:

– визначити характерні ознаки середньовіччя;

– виділити основні здобутки населення України Княжої доби;

– обґрунтувати судження про ХVІ–ХVІІІ ст. як окремий період історії;

– будувати синхронізовану хронологічну

таблицю.

 Всесвітня історія. Ст. 3 QR -код . Презентація.

Орієнтовні завдання для практичних робіт:

– збудувати синхронізовану хронологічну таблицю «Україна та Європа в ранньомодерну добу».

Розділ 1. Великі географічні відкриття та становлення капіталістичних відносин

2

04.09 С

Великі географічні відкриття

 Цивілізації доколумбової Америки

(оглядово).

Розширення впливу європейської цивілізації на світ. Причини й передумови великих географічних відкриттів XV–XVI ст. Подорожі Христофора Колумба, Васко да Гами, Фернана Магеллана. Конкіста —

завоювання Нового світу.

Наслідки великих географічних відкриттів. Створення колоніальних імперій. Зміна поглядів на світ.

Торговельний капітал. Мануфактурне виробництво і наймана праця.

Становлення капіталістичних відносин. Зміни у повсякденному житті населення Західної Європи.

Знати:

–  час Великих географічних відкриттів і Конкісти;

–  дату першої подорожі Христофора Колумба;

–  напрямки подорожей Христофора Колумба, Васко

да Гами, Фернана Магеллана, центри світової

торгівлі.

Розуміти:

–  Великі географічні відкриття як просторове

розширення впливу європейської цивілізації на світ;

–  причини історичних явищ і процесів (як факти, що зумовили їх появу) та їхні наслідки (як факти,

породжені цим явищем, процесом);

–  вплив Великих географічних відкриттів на

світобачення, господарське та суспільне життя

населення Європи та Нового світу;

–  поняття «буржуазія», «зустріч цивілізацій»,

«капіталізм», «колоніальна імперія», «конкіста»,

«мануфактура», «найманий працівник», «революція

цін».

Уміти:

–  розташувати в хронологічній послідовності

відомості про розширення впливу європейської

цивілізації на світ;

–  простежити на основі карти, як змінювався

простір впливу європейської цивілізації на світ;

–  визначати причини і наслідки Великих

географічних відкриттів;

–  характеризувати зміни в житті людей, пов’язані з

Великими географічними відкриттями, створенням

перших колоніальних імперій, поширенням

мануфактур і найманої праці;

–  встановити причини масових міграцій європейців

у ХVІ–ХVІІ ст.

Всесвітня історія . Ст.4-11. &1Презентація.

3

06.09 А

Цивілізації доколумбової Америки. Конкіста

Всесвітня історія . Ст. 11-17. &2Презентація.

4

09.09 С

Економіка ранньомодерної доби

Всесвітня історія . Ст.17-24. &3 Презентація.

5

11.09 А

Повсякденне життя населення Західної Європи

Всесвітня історія . Ст. 25-33&4

6

16.09 А

Практична робота № 1 за розділом.

Всесвітня історія . Ст.33

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт.

–  Внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Великі географічні відкриття, подорожі Христофора Колумба, Васко да Гами, Фернана

Магеллана.

–  Позначити на контурній карті об’єкти, що відображають просторове

розширення впливу європейської цивілізації на світ (колонізовані європейцями

землі, напрямки нових торговельних шляхів і центри світової торгівлі ХVІ–ХVІІ ст.).

–  Підготувати і представити групове повідомлення (презентацію) на тему

«Цивілізації доколумбової Америки (ацтеки, майя, інки)».

–  Описати (на основі джерел) становище жінок і дітей у країнах Західної Європи в ХVІ–ХVІІІ ст.

7

18.09 С

Контрольна робота за розділом №1.

Розділ 2. Високе Відродження. Реформація в Західній Європі.

8

20.09 А

Гуманізм та високе відродження

Ренесанс. Гуманізм як інтелектуальний рух доби Відродження. Високе

Відродження.

Реформація. Католицька церква напередодні Реформації. Мартін Лютер і народження протестантизму.

Поширення Реформації. Жан Кальвін.

Контрреформація в Європі.

Ігнатій Лойола. Єзуїти. Тридентський собор. Релігійні війни в Німеччині

та Франції. Аугсбурзький релігійний мир 1555 р.

Культура бароко. Народження нової

європейської науки. Британія, Франція

та Священна римська імперія як культурні центри Європи епохи Бароко.

Знати:

–  час Бароко і релігійних воєн у Німеччині та Франції;

–  дати початку Реформації в Німеччині, укладення

Аугзбургського релігійного миру;

–  територію поширення Реформації, культурні

центри Європи Раннього Нового часу.

Розуміти:

–  Ранній Новий час (Ранньомодерну добу) як період

звільнення суспільного життя від церковного

догматизму;

–  світський, нецерковний характер культури Відродження;

–  гуманізм епохи Відродження як європейський

інтелектуальний рух за вдосконалення людської

природи через пізнання культурної спадщини

Античності;

–  бароко як усвідомлення людиною Ранньомодерної

доби складності, багатоманітності та мінливості

світу;

–  поняття «бароко», «Високе Відродження»,

«кальвінізм», «Контрреформація», «лютеранство»,

«орден єзуїтів», «протестантизм», «релігійні війни»,

«Реформація», «секуляризація».

Уміти:

–  розташувати в хронологічній послідовності

відомості про Реформацію, Відродження

(Ренесанс) і Бароко;

–  показати на карті регіони поширення Реформації;

культурні центри Європи Раннього Нового часу;

–  розповісти про наукові й технічні досягнення

Раннього Нового часу; представників культури

Відродження й Бароко, їхні твори; видатні пам’ятки

культури епохи Ренесансу й Бароко;

–  визначити причини і наслідки Реформації та

Контрреформації;

–  сформулювати основні ідеї вчень Жана Кальвіна і

Мартіна Лютера;

–  висловлювати судження про діяльність Ігнатія

Лойоли;

–  розпізнати пам’ятки культури епохи Відродження і

Бароко.

 Всесвітня історія. Ст.34-42&5

9

23.09  С

Реформація та релігійні війни

Всесвітня історія. Ст. 43-49 &6

10

25.09 А

Контреформація

Культура бароко. Народження нової європейської науки

Всесвітня історія. Ст. 50-53 &7

Всесвітня історія. Ст.53-58 &8

11

30.09 А

Практична робота за розділом № 2

Всесвітня історія. Ст.58 Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт.

–  Вирізнити гуманістичні ідеї у витягах з літературних творів епохи Відродження

(Францеско Петрарки, Мігеля де Сервантеса, Еразма Роттердамського, Ніколо

Макіавеллі, інших) і мистецьких шедеврах Високого Відродження (Леонардо

да Вінчі, Рафаеля, Мікеланджело, Пітера Брейгеля, Альбрехта Дюрера та

інших), вибір обґрунтувати.

–  Представити світ природи та людей очима католика, православного,

протестанта.

–  Здійснити уявну подорож до пам’яток епохи Відродження в Італії, Франції,

Німеччині, інших країнах; встановити цінності та норми життя, що їх

утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури,

образотворчого мистецтва).

12

02.10 С

Контрольна робота за розділом № 2

Розділ 3. Держави Західної Європи в XVI – XVIIст.

13

04.10 А

Франція у XVI-XVII ст.

Тридцятилітня Франція. Становлення абсолютної

монархії у Франції. Кардинал Арман-Жан дю Плессі де Рішельє. Абсолютизм за

Луї XIV. Жан-Батист Кольбер.

Іспанія «золотої доби». Володіння Габсбургів. Карл V. Національно- визвольна війна в Нідерландах.

Утрехтська унія. Вільгельм І Оранський.

Англія. Королівська реформація в Англії. Єлизавета І. «Криваве законодавство».

Англійська революція. Олівер Кромвель. Утвердження парламентаризму. «Білль про права».

Річ Посполита. Шляхетська демократія. Роль церкви та міст.

Міжнародні відносинивійна. Вестфальська система

міжнародних відносин.

Знати:

– хронологічні межі національно-визвольної війни в Нідерландах, революції в Англії, Тридцятилітньої війни;

– дати укладення Люблінської й Утрехтської уній, Нантського едикту, Вестфальського миру.

Розуміти:

– передумови утвердження абсолютизму в європейських державах;

– абсолютну монархію як перехідну форму від станово-представницької до сучасної (національної) держави;

– роль міського патриціату та дворянства в управлінні містами-республіками;

– роль дворянської аристократії (магнатів) в управлінні Річчю Посполитою;

– історичне значення національно- визвольної війни в Нідерландах та Англійської революції;

– Вестфальський мир як подію, що заклала основи сучасного світового порядку — поділу світу на національні держави

й утвердження в міжнародних відносинах принципу державного суверенітету;

– поняття «абсолютизм», «абсолютна монархія», «олігархічна (бюргерська) республіка», «аристократична

(шляхетська) республіка», «парламентська монархія», «протекціонізм»,

«меркантилізм», «революція»,

«національно-визвольна війна»,

«протекторат».

Уміти:

– розташувати в хронологічній послідовності відомості про процеси централізації влади та формування

національних держав у Західній Європі в XVІ–XVІІ ст.;

– простежити (на основі карти) утворення в Західній Європі національних держав;

– схарактеризувати політичний устрій західноєвропейських країн;

– обґрунтувати власні судження про

володарів і державних діячів європейських країн XVІ–XVІІІ ст.; визначити причини й наслідки:

Люблінської унії, релігійних війн

у Франції, національно-визвольної війни в Нідерландах, Англійської революції.

Всесвітня історія. Ст.59-66 &9

14

07.10 С

Іспанія XVI-XVII ст. Виникнення Об’єднаних провінцій Нідерландів

Всесвітня історія. Ст.67-75 &10

15

09.10 А

Англія XVI-XVII ст.

Всесвітня історія. Ст 76-87, &11

16

14.10 А          

Польське королівство. Утворення Речі Посполитої

Всесвітня історія. Ст.88-94, &12

17

16.10 С

Тридцятилітня війна. Вестфальська система міжнародних відносин.

Всесвітня історія. Ст.95-102, &13

18

18.10 А

Практична робота за розділом № 3

 Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

– внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Реформацію, утворення Речі Посполитої, Тридцятилітню війну, національно-визвольну війну в Нідерландах, Англійську революцію та ін.;

– позначити на контурній карті регіони поширення католицизму, протестантизму

та православ’я; території абсолютних монархій і республік, що існували в XVІ–XVІІІ ст.;

– укласти та представити історичний портрет одного з монархів XVІ–XVІІІ ст. (на вибір учителя/учительки або учнів/учениць).

19

21.10 С

Контрольна робота за розділом № 3

Розділ 4. Українські землі в складі Речі Посполитої (XVI –перша половина XVIIст).

20

23.10 А

Статус українських земель у першій половині XVI ст. у складі різних держав

Українські землі у складі іноземних держав. Статус українських земель

у складі Королівства Польського, Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, Священної Римської та Османської імперій, Московського царства в першій половині XVІ ст. Люблінська унія 1569 р. та її вплив на українське суспільство.

Соціально-економічний розвиток українських земель. Соціальна структура суспільства в Україні XVІ ст.

(магнати, шляхта, духовенство, містяни, селяни). Литовські статути. Економічне життя села і міста: фільварки, цехи.

Торгівля. Сільське та міське самоврядування.

Криза православної церкви в XVІ ст. Реформаційний та контрреформаційний рухи в Україні. Пересопницьке Євангеліє. Книговидання. Полемічна література.

Православні братства. Василь-Костянтин Острозький. Церковні собори в Бересті 1596 р. Розкол православної церкви.

Утворення унійної (греко-католицької) церкви. Боротьба за відновлення

православної ієрархії. Реформи митрополита Петра Могили.

Культурно-освітнє життя. Єзуїтські колегії, Острозька академія, братські школи. Київська (Києво-Могилянська) колегія. Містобудування, архітектура, образотворче мистецтво XVІ — першої

половини XVІІ ст.

 Знати:

– дати укладення Пересопницького Євангелія, Литовських статутів,

Берестейської церковної унії, утворення Київської (Києво-Могилянської) колегії, відновлення православної ієрархії, підписання «Пунктів для заспокоєння руського народу»;

– адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої.

Розуміти:

– наслідки укладення Люблінської унії для українського суспільства;

– роль фільваркового господарства

в соціально-економічному житті Європи й України;

– вплив Реформації й Контрреформації на суспільне життя українців у Речі

Посполитій;

– історичне значення розвитку

книговидання та шкільництва на теренах України;

– поняття «фільварок», «оренда», «рента»,

«панщина», «унійна (греко-католицька) церква», «полемічна література»,

«церковні братства», «слов’яно-греко-

латинська школа», «колегія», «академія»,

«вертеп», «гравюра».

Уміти:

– розташувати в хронологічній послідовності відомості про характерні для XVІ і першої половини XVІІ ст. процеси соціально-економічного, політичного

та культурного життя на теренах України;

– показати на карті територіальний

розподіл України на початок XVІ ст. і зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії; – обґрунтувати власні судження про діячів церкви й культури XVІ — першої половини XVІІ ст.;

– схарактеризувати господарське, політичне та релігійне життя на українських землях у XVІ — першій половини XVІІ ст.;

– розкрити цілі та напрями діяльності православних братств;

– визначити причини й наслідки поширення на теренах України фільваркового господарства, розгортання діяльності

православних братств, укладення

Берестейської унії, утворення Острозької та Київської колегій (академій);

– розпізнавати пам’ятки архітектури, зведені на теренах України в стилі

ренесанс.

Історія України, Ст.4-6 &1

21

04.11 С

Соціальна структура суспільства. Економічне життя села і міста: фільварки, цехи. Торгівля.

Історія України, Ст.6-13, &2

22

06.11 А

Люблінська унія 1569 року та її вплив на розвиток українського суспільства

Історія України, Ст.13-19, &3

23

11.11 А

Криза Православної церкви у XVI ст. Пересопницьке Євангеліє. Православні братства.

Історія України, Ст.20-24, &4

24

13.11 С

Берестейська унія та її наслідки. Реформи Петра Могили

Історія України, Ст.24-67, &5

25

15.11 А

Культурно-освітнє життя. Книговидання.

Історія України, Ст.31-37, &6

26

18.11 С

Містобудування, архітектура, образотворче мистецтво XVI- першої половини XVII ст.

Історія України, Ст.38-48, &7

27

20.11 А

Практична робота №4. Повсякденне життя представників основних верств українського суспільства XVI- першої половини XVII ст.

Історія України, Ст. 48

Ст.50, атлас Історії України, контурні карти з Історії України

Рекомендований перелік історичних осіб, про діяльність яких учні/учениці можуть самостійно формувати судження на основі навчальних матеріалів і адаптованих

джерел (на вибір учителя/учительки): Василь-Костянтин Острозький, Іван Федорович, Іпатій Потій, Йосип-Веніамін Рутський, Герасим і Мелетій Смотрицькі, Іван Вишенський, Йов Борецький, Петро Могила та ін.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

– унести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Литовські статути, Люблінську унію, Пересопницьке Євангеліє, вихід друком перших книжок, заснування Острозької академії, Львівської братської школи, Київської (Києво-Могилянської) колегії та ін.;

– позначити на контурній карті адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої;

– виокремити у витягах з Литовських статутів норми, в яких втілено ідеї рівності вільних людей перед законом, особистої недоторканності, юридичного захисту прав вільної («шляхетної») особи, особистої відповідальності перед законом;

– описати (усно або письмово) повсякденне життя представників основних верств українського суспільства XVІ — першої половини XVІІ ст.;

– здійснити уявну подорож-екскурсію до історико-культурних пам’яток XVІ — першої половини XVІІ ст., визначити цінності та норми життя, що їх утверджували автори цих

витворів мистецтва (архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва).

28

25.11 А

Практична робота № 5. Досліджуємо джерела. Творимо. Робота з контурними картами

29

27.11 С

Узагальнення і тематичний контроль (тест) №4

Розділ 5. Становлення  козацтва (XVI –першій половині XVIIст).

30

29.11 А

Походження українського козацтва. Козацькі зимівники та поселення. Дмитро Вишневецький. Перші січі.

Становлення козацького стану.

Походження українського козацтва. Козацькі зимівники та поселення. Перші Січі. Дмитро Вишневецький. Запорозька Січ — козацька республіка. Реєстрове козацтво.

Українське козацтво на захисті станових і національних інтересів. Козацькі повстання кінця ХVІ ст. Походи козаків першої чверті ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний. Військо

Запорозьке та Хотинська війна. Козацько- селянські повстання 20–30-х років ХVІІ ст. «Ординація Війська Запорозького».

Знати:

– дати заснування першої Запорозької Січі, час виникнення реєстрового козацького війська та чинності «Ординації Війська Запорозького»;

– напрямки походів козаків першої чверті ХVІІ ст.

Розуміти:

– передумови розвитку козацтва до окремого соціального стану;

– затвердження урядом Речі Посполитої реєстрового війська в 70-х роках XVI ст. як початок визнання козацтва новим

соціальним станом; – місце козацтва в захисті національних інтересів українського суспільства наприкінці XVI — у першій половині XVII ст.;

– причини козацьких війн (повстань);

– поняття «козак», «зимівник», «Запорозька Січ», «кіш», «кошовий отаман», «козацька рада», «козацькі клейноди», «реєстрове козацтво», «низове козацтво», «курінь»,

«покозачення».

Уміти:

– розташувати в хронологічній послідовності відомості про формування козацтва як окремого соціального стану;

– показати на карті об’єкти, наявність яких свідчить про формування козацького

стану;

– схарактеризувати військово-політичну організацію козацтва;

– описати традиції, звичаї й побут козаків, історико-культурні пам’ятки доби;

– визначити причини та наслідки: виникнення козацтва і Січей, активності

козацтва в морських і суходільних походах у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство; козацько-селянських повстань 1590-х і 1620–1630-х років;

– обґрунтувати власні судження про Дмитра Вишневецького, Северина (Семерія) Наливайка, Петра Конашевича-

Сагайдачного.

Історія України. Ст.54-60, &8

31

02.12 С

Реєстрове козацтво. Становлення козацького стану. Козацькі  повстання кінця XVI  ст.

Історія України. Ст. 60-67, &9

32

04.12 А

Походи козаків першої чверті XVII ст. Петро Конашевич- Сагайдачний. Хотинська війна

Історія України. Ст. 67-72, & 10

33

09.12 А

Козацько-селянські повстання 20-30-х років XVII ст. «Ординація війська Запорозького реєстрового».

Історія України. Ст. 72-78, &11

34

11.12 С

Практична робота№6 « Опис на основі джерел військового мистецтва, традицій та побуту козацтва».

Історія України. Ст.79

35

13.12 А

Практична робота №7. Досліджуємо історичні джерела. Робота з контурними картами.

Історія України. Ст.79,  атлас Історія України., контурні карти Історія України.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

– унести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про формування козацького стану: утворення козацьких Січей, укладання козацького реєстру, походи козаків

у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство, Хотинську війну, козацько-селянські повстання, видання «Ординації Війська Запорозького» та ін.;

– позначити на контурній карті об’єкти, наявність яких свідчить про формування козацького стану (перші Січі, міста — осередки козацтва (Черкаси, Трахтемирів, Чигирин), райони козацьких повстань 1590-х і 1620–1630-х років);

– описати (на основі джерел) повсякденне життя представників різних станів

українського суспільства, військове мистецтво, традиції й побут козацтва, облаштування Січі.

36

16.12 С

Узагальнення і тематичний контроль (тест) №5

Розділ 6. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

37

18.12 А

Причини та початок Національно-визвольної війни. Події 1648-1649 рр.

Хмельниччина. Передумови

Національно-визвольної війни. Богдан Хмельницький. Козацько-кримський союз. Події 1648–1649 рр. Зборівський договір. Події 1650–1651 рр. Битва під Берестечком і Білоцерківський договір.

Іван Богун. Битва під Батогом. Молдавські походи. Облога Жванця.

Українська козацька держава — Військо Запорозьке. Адміністративно- територіальний устрій. Соціально- економічні реформи. Зовнішня політика: у пошуку союзників. Українсько-

московський договір 1654 р. Воєнно- політичні події 1654–1655 рр. Віленське перемир’я. Українсько-шведсько-

трансільванський союз.

Знати:

– хронологічні межі національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького;

– дати укладення Зборівської угоди та «Березневих статей»;

– устрій Війська Запорозького — української козацької держави.

Розуміти:

– Хмельниччину як національно-визвольну, соціальну та релігійну війну;

– Військо Запорозьке як незалежну станову (козацько-гетьманську) військову державу (що не мала міжнародного юридичного визнання);

– особливості здійснення владних повноважень Богданом Хмельницьким;

– поняття «Гетьманщина», «Генеральна рада», «гетьман», «генеральна старшина»,

«універсал», «полк», «сотня».

Уміти:

– розмістити в хронологічній послідовності битви й походи Національно-визвольної війни, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами;

– показати на карті кордони Української козацької держави, основні напрямки походів і місця битв Національно- визвольної війни;

– розповісти про перебіг Національно- визвольної війни;

– зіставити умови Зборівського

й Білоцерківського договорів, «Березневих статей»;

– визначити причини та наслідки: Національно-визвольної війни українського народу, укладення

українсько-московського договору 1654 р., утворення українсько-шведсько-

трансільванського союзу;

– схарактеризувати устрій Війська Запорозького — української козацької держави, її внутрішню та зовнішню політику;

– обґрунтувати власні судження про державотворчу та військово-політичну

діяльність Богдана Хмельницького, його сподвижників.

Історія України. Ст.84-90, &12

18

38

23.12 А

Утворення української козацької держави - Гетьманщини

Історія України. Ст.91-96, &13

39

25.12 С

 Події 1650-1651рр.

Історія України. Ст.96-100, &14

40

27.12 А

Воєнно-політичні події 1652-1653 рр.

Історія України. Ст. 101-104. &15

41

13.01

Міжнародні відносини. Українсько-московський договір 1654 р.

Історія України. Ст.104-110, &16

42

15.01

Воєнно-політичні події 1654-1657 рр.

Історія України. Ст.110-114, &17

43

20.01

Практична робота №8 «Порівняльна характеристика особистих якостей, політичних позицій та військово-політичної діяльності Івана Богуна, Адама Киселя, Яреми Вишневецького»

Історія України. Ст.114 Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

– унести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про битви і походи Національно-визвольної війни, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами та ін.;

– відобразити на контурній карті перебіг Національно-визвольної війни, зміни територіальних меж Української козацької держави — Війська Запорозького;

– розробити порівняльну характеристику особистісних якостей, політичних позицій, військово-політичної діяльності Богдана Хмельницького, Івана Богуна, Яреми

Вишневецького, Адама Кисіля та ін. (на вибір учня/учениці, вибір обґрунтувати).

44

22.01

Практична робота №9. Досліджуємо джерела. Робота з картами

45

24.01

Узагальнення і тематичний контроль (тест) №6

Розділ 7. Османська імперія. Країни Східної Європи в XVI – першій половині XVIII ст.

46

27.01

Османська імперія

Експансія Османської імперії. Сулейман Пишний. Народи Південно-Східної Європи під владою турків-османів.

Кримське ханство. Внутрішня та зовнішня політика.

Становлення Російської імперії. Московське царство. Іван IV Грозний. Смутний час. Правління династії

Романових. Внутрішня та зовнішня політика Петра І. Російська імперія часів Єлизавети І та Катерини ІІ.

Кризові явища у Речі Посполитій та Османській імперії. Економічний занепад та політична криза в Речі

Посполитій (друга половина XVII — XVIIІ ст.). Поділи Польщі. Криза військово-ленної системи й занепад

Османської імперії. Російсько-турецькі війни XVIIІ ст.

Знати:

– дати облоги Відня та проголошення Московського царства Російською

імперією, хронологічні межі Північної війни.

Розуміти:

– період XVI–XVIIІ ст. як епоху воєн за переділ Європи та світу;

– причини економічного занепаду

та затяжної політичної кризи в Речі Посполитій (друга половина XVII –

XVIIІ ст.) та Османській імперії (XVIIІ ст.);

– поняття «опричнина», «Смутний час»,

«церковний розкол», «Земський собор»,

«самодержавство (абсолютизм)».

Уміти:

– розташувати в хронологічній послідовності відомості про османську експансію в Центральній та Східній Європі, її зупинення (облоги Чигирина 1678 р.

і Відня 1683 р.), шведську експансію

в Центральній Європі, російську експансію у Східній Європі;

– простежити на основі карти територіальні зміни, яких зазнали в XVI–XVIIІ ст.

Османська імперія, Річ Посполита

й Російська держава (Московське царство, Російська імперія);

– схарактеризувати внутрішню й зовнішню політику Речі Посполитої в другій половині XVII – XVIIІ ст.;

– обґрунтувати власні судження про політику Сулеймана Пишного, Івана IV Грозного, Олексія Михайловича, Петра I;

– визначити причини і наслідки: османських завоювань в Європі, кризи в Речі

Посполитій (друга половина XVII — XVIIІ ст.), російської експансії у Східній Європі, Північної війни, реформ Петра І, кризових явищ в Речі Посполитій

та Османській імперії.

 Всесвітня історія. Ст.103-110, &14

47

29.01

Московське царство

Всесвітня історія. Ст.110-116, &15

48

03.02

Правління Петра I. Проголошення Російської імперії

Всесвітня історія. Ст.116-121, &16

49

05.02

Річ Посполита в XVII-XVIII ст.

Всесвітня історія. Ст.122-125, &17

50

07.02

Практична робота за розділом № 10

Всесвітня історія. Ст.125

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

– внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про османську експансію в Центральній та Східній Європі, її зупинення (облоги Чигирина 1678 р. і Відня 1683 р.), шведську експансію в Центральній Європі, російську експансію у Східній Європі, проголошення Росії імперією, інше;

– позначити на контурній карті територіальні надбання і втрати Османської імперії,

Речі Посполитої і Російської держави (Московського царства, Російської імперії) в XVI– XVIIІ ст.;

– обґрунтувати (або спростувати) судження про суперечливий характер реформ Петра І;

– визначити ознаки кризи в Речі Посполитій та Османській імперії.

51

10.02

Контрольна робота за розділом №7

Розділ 8. Козацька Україна наприкінці 50-х років ХVІІ — на початку ХVІІІ ст

52

12.02

Гетьманщина за правління Івана Виговського

Період «Руїни». Іван Виговський. Гадяцька угода. Україно-московська війна. Конотопська битва. Юрій Хмельницький. Розкол Гетьманської держави. Петро Дорошенко. Спроби об’єднання Лівобережної

та Правобережної Гетьманщини. Чигиринські походи. Бахчисарайський мир. «Вічний мир».

Гетьманщина наприкінці ХVІІ — ХVІІІ ст. Іван Мазепа. Захоплення

Батурина російськими військами. Пилип Орлик і його Конституція. Імперський наступ на автономію Гетьманщини.

Павло Полуботок. Данило Апостол. Кирило Розумовський. Ліквідація гетьманства й козацького устрою в Україні.

Запорозьке козацтво. Іван Сірко. Кость Гордієнко. Олешківська й Кам’янська

Січі. Нова Січ. Петро Калнишевський.

Слобожанщина. Заселення й розвиток Слобідської України. Слобідські козацькі полки. Ліквідація полкового устрою.

Правобережжя у другій половині

ХVІІ — ХVІІІ ст. Правобережне козацтво в останній чверті ХVІІ ст. Ліквідація козацтва на Правобережній Україні.

Гайдамаки. Коліївщина.

Західноукраїнські землі в ХVІІ–

ХVІІІ ст. Буковина, Східна Галичина, Закарпаття. Рух опришків. Поділи Речі Посполитої: зміни у становищі західноукраїнських земель.

Кримське ханство в другій половині

ХVІІ — ХVІІІ ст. Політичне та економічне становище. Відносини Кримського

ханства з Гетьманщиною. Підкорення Кримського ханства Російською

імперією. Колонізація Півдня України

Знати:

– етапи заселення українцями

й адміністративний устрій Слобідської України;

– хронологічні межі існування Нової Січі, гайдамацького й опришківського рухів;

– дати укладення Гадяцької угоди, Корсунського договору та «Вічного миру», Карловицького мирного договору, проведення «Чорної ради» під Ніжином, укладення угоди між Іваном Мазепою

та Карлом ХІІ, Конституції Пилипа Орлика, остаточної ліквідації гетьманства,

козацького устрою та відновлення кріпосництва в Слобідській і Лівобережній Україні, включення Галичини до складу Австрійської монархії та Правобережжя

й Волині до складу Російської імперії.

Розуміти:

– Гетьманщину другої половини ХVII – початку ХVIIІ ст. як місце змагань за зміцнення інститутів держави

та збереження державного суверенітету;

– причини втрати українцями державності;

– поняття «Руїна», «Чорна рада», «паланка»,

«гайдамаки», «Коліївщина», «опришки».

Уміти:

– розташувати в хронологічній послідовності відомості про змагання

українців за зміцнення інститутів держави та збереження державного суверенітету

в період «Руїни» і гетьманування Івана Мазепи, про події, що засвідчують наступ

на українську державність з боку Російської імперії, а також про міждержавні угоди, що стосуються України;

– показати на карті території утворень, що зберігали ознаки української державності (Гетьманщини, Нової Січі, Слобідської України), українські землі, які потрапили до складу Російської імперії

та Австрійської монархії внаслідок російсько-турецьких воєн, поділів Речі

Посполитої, ліквідації Кримського ханства; райони розгортання гайдамацького

та опришківського рухів;

– схарактеризувати адміністративно- територіальний устрій, господарське та повсякденне життя Гетьманщини, Слобожанщини й Запорожжя (Війська Запорозького Низового), політику

Російської та Австрійської імперій щодо українських земель; – проаналізувати зміст і визначити сутність Гадяцької угоди, політики Російської держави («Договірних статей») щодо

українських земель, Конституції Пилипа Орлика;

– схарактеризувати політику Російської

та Австрійської імперій щодо українських земель;

– визначити причини й наслідки періоду

«Руїни», військово-політичного виступу Івана Мазепи, гайдамацького руху

на Правобережжі, опришківського руху на Підкарпатті, а також причини

скасування гетьманства, ліквідації Запорозької Січі, приєднання Кримського ханства до Росії;

– обґрунтувати власні судження про діяльність козацьких гетьманів, кошових отаманів, ватажків селянських виступів ХVІІІ ст.;

– обґрунтувати власні судження про діяльність козацьких гетьманів і кошових

отаманів.

 Історія України. Ст.118-123, &18

53

17.02

Розкол Гетьманщини

Історія України. Ст.123- 127, &19

54

19.02

Лівобережна та Правобережна Україна у 60-70-х роках XVII ст. Петро Дорошенко.

Історія України. Ст.127-133, &20

55

21.02

Правобережна Україна в останній чверті XVII ст.

Історія України. Ст.134-137, &21

56

24.02

Заселення і розвиток Слобідської України

Історія України. Ст.137-141, &22

57

26.02

Запорозьке козацтво. Іван Сірко.

Історія України. 141-146, Ст.&23

58

03.03

Гетьманщина за правління Івана Мазепи. Північна війна.

Історія України. Ст.146-157, &24

59

05.03

Церковне життя. Освіта наприкінці ХVІІ — початок  ХVІІІ ст

Історія України. Ст.157-162, &25

60

07.03

Архітектура та образотворче мистецтво наприкінці ХVІІ — початок  ХVІІІ ст  (Гетьманщина)

Історія України. Ст.162-168, &26

61

10.03

Практична робота №11. «Аналіз Гадяцької угоди»

Історія України. Ст.169

62

12.03

Практична робота №12 . Досліджуємо історичне джерело, робота з картами.

Історія України. Ст.169, атлас Історія України., карти Історія України.

Рекомендований перелік історичних осіб, про діяльність яких учні можуть формувати самостійні судження на основі навчальних матеріалів і адаптованих джерел:

гетьмани Іван Виговський, Юрій Хмельницький, Павло Тетеря, Іван Брюховецький, Петро Дорошенко, Дем’ян Многогрішний, Іван Самойлович, Іван Мазепа, Пилип Орлик, кошові отамани Іван Сірко, Кость Гордієнко, полковник Семен Палій, гетьмани Іван Скоропадський, Павло Полуботок, Данило Апостол, Кирило Розумовський, кошовий отаман Петро Калнишевський, керівники селянських виступів Олекса Довбуш, Максим Залізняк, Іван Гонта та інші (на розсуд учителя/учительки).

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

– унести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про період Руїни, Гадяцьку угоду, Андрусівський договір, Бахчисарайський договір, «Вічний мир», повстання

під проводом Семена Палія, зруйнування Батурина й Чортомлицької Січі, Полтавську битву, ухвалення Конституції Пилипа Орлика, остаточну ліквідацію гетьманства й Запорозької Січі, Кримського ханства, поділи Речі Посполитої, закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України, Коліївщину, рух опришків та ін. (на розсуд учителя/учительки);

– позначити на контурній карті об’єкти, що відображають боротьбу за утвердження козацького устрою та державного суверенітету на теренах України в другій половині ХVII — на початку ХVIIІ ст.; регіони, що в ХVІІІ ст. зберігали ознаки української

державності (територію Гетьманщини, Нової Січі, Слобідської України), землі України, які потрапили до складу Російської імперії та Австрійської монархії внаслідок російсько-турецьких воєн, поділів Речі Посполитої, ліквідації Кримського ханства;

– проаналізувати зміст «гетьманських (договірних) статей» (на вибір

учителя/учительки), Гадяцької угоди, Конституції Пилипа Орлика; визначити на цій основі устрій української гетьманської держави, порядок її взаємин з Московською державою (Річчю Посполитою/Шведською імперією) та поміркувати, якою мірою кожен з цих документів гарантував права та вольності керівного стану, суверенітет

Козацької держави.

63

17.03

Імперський наступ на автономію Гетьманщини

 Історія України. Ст.174-177, &27

64

19.03

Ліквідація гетьманства і козацького устрою в Україні.

Історія України. Ст.178-182. &28

65

21.03

Південна Україна. Ліквідація Запорозької Січі.

 Історія України. Ст.182-190, &29

66

31.03

Правобережна і Західна Україна в другій половині XVIII ст.

 Історія України. Ст.191-198, &30

67

02.04

Практична робота №13

  Історія України.  Атлас, карти.

68

04.04

Узагальнення і тематичний контроль (тест)№8

Розділ 9. Епоха просвітництва. Українська культура епохи Просвітництва

69

07.04

Промисловий переворот та Просвітництво

Зміни в економіці та соціальній структурі суспільства. Початок індустріальної (промислової) революції, її вплив на життя різних верств

населення.

Просвітництво. Енциклопедисти. Масони. Класицизм. Освічений абсолютизм. Реформи Марії-Терезії та Йосипа ІІ. Фрідріх ІІ. Катерина ІІ.

Українська культура другої половини ХVІІ — ХVІІІ ст. Церковне життя.

Освіта й наука. Козацькі літописи. Києво- Могилянська академія. Григорій Сковорода. Архітектура «козацького бароко». Образотворче мистецтво.

Музика.

Утворення США. Колонії Великої

Британії в Північній Америці. Декларація незалежності. Війна за незалежність.

Конституція США.

Знати:

– час епохи Просвітництва, початку індустріальної (промислової) революції, війни за незалежність США;

– дати ухвалення Декларації незалежності США та Конституції Речі Посполитої.

Розуміти:

– визначальний вплив індустріальної

революції на зміни в структурі економіки (формування промисловості) та соціальній структурі суспільства (зростання чисельності та ролі найманих

працівників), на рівень життя людей праці та інші аспекти повсякденного життя;

– Просвітництво як Добу Розуму, коли утверджувалася віра в силу знань

та можливість розумного облаштування суспільного життя;

– освічений абсолютизм як політику, спрямовану на знищення або реформування найбільш застарілих феодальних порядків;

– внесок Києво-Могилянської академії в розвиток освіти на теренах Східної Європи;

– поняття «індустріальна (промислова) революція», «освічений абсолютизм»,

«масонство», «Просвітництво»,

«енциклопедисти», «класицизм»,

«козацьке бароко», «козацькі літописи».

Уміти:

– розташувати в хронологічній послідовності відомості про індустріальну революцію, добу Просвітництва, Війну за незалежність США;

– простежити зміни на політичній карті світу впродовж ХVІІІ ст.;

– визначити зміни в повсякденному житті європейців протягом ХVІІІ ст., які стали наслідком індустріальної революції, поширення ідей Просвітництва;

– установити причини та наслідки реформ:

Марії-Терезії та Йосифа ІІ (Австрійська монархія), зокрема для українських

теренів, Фрідріха ІІ (Пруссія), Катерини ІІ (Російська імперія);встановити причини розгортання війни за незалежність

та утворення США;

– визначити особливості розвитку культури

періоду козацького бароко.

 Всесвітня історія. Ст.126-137, &18

70

09.04

Правителі доби освіченого абсолютизму: Марія- Терезія, Йосиф II, Фрідріх II, Єлизавета I, Катерина II

Всесвітня історія. Ст.137-144, &19

71

14.04

Міжнародні відносини у XVIII ст.

Всесвітня історія. Ст.145-151, &20

72

16.04

Виникнення Сполучених штатів Америки

Всесвітня історія. Ст. 151-157, &21

73

18.04

Практична робота №14

Всесвітня історія.

74

21.04

Освіта і наука 20-90-х роках XVIII ст. Києво-Могилянська академія. Григорій Сковорода.

 Історія України. Ст.198-201, &31

75

23.04

Архітектура, образотворче мистецтво, музика  в 20-90-х роках XVIII ст

 Історія України. Ст.202-205, &32

76

28.04

Практична робота№15  «Козацькі літописи XVII - XVIII ст. як історичні джерела» . Робота з картами.

 Історія України. Ст.207, Атлас, карти

Рекомендований перелік історичних осіб, про діяльність яких учні/учениці можуть формувати самостійні судження на основі навчальних матеріалів і адаптованих

джерел:

 діячі церкви та культури Вольтер, Дені Дідро, Шарль-Луї Монтеск’є, Жан-Жак Руссо, Йосиф Тукальський-Нелюбович, Феофан Прокопович, Стефан Яворський, Григорій Сковорода, Паїсій Величковський та ін. (на розсуд учителя/учительки).

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

– унести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про початок промислової революції, хронологічні межі доби Просвітництва та війни за незалежність США, ухвалення Декларації незалежності та Конституції США, відновлення діяльності Львівського університету та ін. (на розсуд учителя/учительки);

– проаналізувати повсякденне життя в країнах Західної Європи у ХVІІІ ст., виявити

зміни, які стали наслідком промислової революції / поширення ідей Просвітництва;

– здійснити уявну мандрівку до історико-культурних пам’яток України / рідного краю доби бароко, установити цінності й норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва);

– проаналізувати Декларацію незалежності Сполучених Штатів і встановити, які ідеї

епохи Просвітництва в ній відображено.

77

30.04

Узагальнення і тематичний контроль (тест)№9

Розділ 10. Східний світ у XVI – XVIII ст. (оглядово)

78

02.05

Іран та Індія

Індія та Персія. Держава Великих Моголів. Бабур, Акбар. Перське царство Сефевидів. Аббас І. Культура Індії

та Персії.

Китай. Маньчжурське завоювання. Династія Цин. Культура Китаю.

Японія. Сьогунат Токугави. Політика самоізоляції. Культура Японії.

Знати:

– час існування Держави Великих Моголів, панування в Китаї династії Цин і період сьогунату Токугави.

Розуміти:

– традиційний характер чотирьох найбільших цивілізацій Сходу, що розвивалися в ранньоновий час: індійської, ісламської, китайської та японської;

– поняття «самурай», «політика самоізоляції», «сьогунат».

Уміти:

– розмістити в хронологічній послідовності відомості про встановлення влади Великих Моголів, Сефевидів, династії Цин, Токугави;

– показати на карті території Індії, Персії, Китаю, Японії;

– визначити особливості культур Сходу;

– розкрити особливості взаємин країн Сходу та Європи.

 Всесвітня історія. Ст. 158-163, &22

79

05.05

Китай та Японія

Всесвітня історія. Ст. 164-173, &23

80

07.05

Практична робота №16

Всесвітня історія. Ст.173

81

12.05

Контрольна робота за розділом №10

11. Узагальнення. Історія України в контексті раннього нового часу

82

14.05

Здобутки українського суспільства. Особливості суспільного життя України XVI- XVIII ст.

Культурні епохи ранньонового часу. Характерні риси суспільного життя Європи ХVІ–ХVІІІ ст. Здобутки

українського суспільства епохи

Ренесансу та Бароко. Внесок України

у формування європейської цивілізації

Розуміти:

– взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного й культурного життя козацької України та європейських суспільств. Уміти:

– зіставити типові процеси та явища європейської та української історії ранньонового часу;

– установити цивілізаційні здобутки українського суспільства;

– визначити внесок українського суспільства ХVІ–ХVІІІ ст.

в загальноєвропейську культурну спадщину

 Історія України. Ст. 213-215, &33

83

16.05

Внесок України у формування Європейської цивілізації

Історія України. Ст. 216-219, &34

84

19.05

Практична робота №17  Робота з картами

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

– на підставі укладеної протягом навчального року синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в ранньомодерну добу» сформулювати висновок про місце тогочасної України в загальноєвропейських політичних, господарських і культурних процесах;

– позначити на контурній карті нові держави (зокрема США) й територіальні

надбання/втрати Великої Британії, Пруссії, Австрійської монархії, Російської імперії в ХVІІІ ст.;

– визначити (використовуючи витяги з козацьких літописів ХVІІ–ХVІІІ ст.) способи

та засоби, до яких вдавалися гетьмани, козацька старшина, аби відстояти суверенітет Козацької держави;

– розпізнати політичних діячів, діячів церкви та культури, пам’ятки українського

мистецтва.

85

21.05

Узагальнення і тематичний контроль (тест) №11

86

26.05

Представлення проєктів

87

28.05

Віртуальна історична подорож

88

30.05

Урок резерву