Конспект уроку "Голодомор - біль і пам'ять України". Аплікація
Про матеріал
Пропоную матеріали для проведення інтегрованого уроку в початковій школі, під час якого учні зможуть дослідити історичні події, попрацювати із символами пам’яті, виконати творчі завдання та висловити власні думки. До розробки увійшли:Конспект інтегрованого уроку в 4 класі.
Тема: Голодомор — біль і пам’ять України
Тип уроку: інтегрований.
Мета:
розширити знання учнів про Голодомор 1932–1933 років як геноцид українського народу; ознайомити з історичними обставинами Голодомору, формувати вміння аналізувати інформацію, висловлювати власні думки, складати сенкан; дослідити будову колоска, ознайомити зі значенням зернових культур у житті людини; формувати практичні навички роботи з папером та ножицями;
розвивати критичне мислення, зв’язне мовлення, навички роботи з історичними відомостями, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, розвивати творчу уяву та емоційний інтелект;
виховувати повагу до історичного минулого українського народу, співчуття до невинних жертв Голодомору, шанобливе ставлення до хліба й людської праці, почуття національної гідності та відповідальності за збереження історичної пам’яті.
Інтеграція освітніх галузей:
1. Мовно-літературна — розвиток зв’язного мовлення, уміння слухати й аналізувати інформацію, висловлювати власні думки та почуття, складання сенкану.
2. Громадянська та історична — формування уявлень про Голодомор 1932–1933 років як геноцид українського народу, ознайомлення з історичними фактами, виховання поваги до історичного минулого України.
3. Соціальна і здоров’язбережувальна — розвиток емпатії та співчуття, усвідомлення цінності людського життя, хліба, людської гідності й взаємодопомоги.
4. Технологічна — формування практичних умінь роботи з папером, ножицями та клеєм.
5. Природнича — ознайомлення зі значенням зернових культур у житті людини, будовою колоска пшениці, шляхом зернини від рослини до хліба та значенням хліба як результату праці природи й людини.
Обладнання: свічка, колоски, незабудки, чорна стрічка (або їх зображення), тематичні світлини, карта України, дидактичні картки та ілюстрації, дидактична картка для складання сенкану, шаблони для аплікації, папір, ножиці, клей, технологічна картка з послідовністю виконання аплікації.
Матеріали для друку завантажити за покликанням
https://drive.google.com/drive/folders/1hNFV1heEnQwydXlX6D3rZJfQ5rSw_aGy?usp=sharing
Очікувані результати: учні можуть пояснити, що таке Голодомор, чому ми вшановуємо його жертв, назвати символи пам’яті; складають сенкан «Колосок», виконують аплікацію за алгоритмом.
Хід уроку
І. Організаційний етап
1. Вступна бесід вчителя
- Добрий день, діти! Сьогодні ми поговоримо про одну з найтрагічніших сторінок історії України. Це буде особлива розмова — тиха, щира й сповнена поваги до тих, кого вже немає серед нас.
Історія нашого народу складається не лише з перемог і визначних подій. У ній є сторінки, які болять і нагадують нам про цінність людського життя, про важливість пам’яті та милосердя.
2. Актуалізація опорних знань. Робота в групах
Учні поділені на чотири групи, кожна з яких отримує один предмет (колосок, свічку, незабудку, стрічку)
- Сьогодні я принесла чотири символи. На перший погляд, вони зовсім різні, але кожен із них допоможе нам наблизитися до розуміння подій, про які говоритимемо.
- Кожна група має розглянути предмет та висловити припущення, що він символізує.
Діти розглядають предмети та висловлюють припущення.
- Що символізує колосок?
- Чому люди запалюють свічки на знак пам’яті?
- Що символізує чорна стрічка?
- Як ви думаєте, чому квітку незабудку пов’язують із пам’яттю?
Колосок — символ життя, хліба й людської праці. Він нагадує нам про працю хліборобів, які вирощують зерно, щоб на столі кожної родини був хліб. Під час Голодомору 1932–1933 люди голодували навіть там, де працювали на землі й вирощували хліб. Тому колосок став символом не лише життя й достатку, а й страшної несправедливості, коли людей позбавляли можливості вижити.
Свічка — символ пам’яті й надії. Свічку запалюють на знак пошани до тих, чиї життя забрав Голодомор. Коли ми запалюємо свічку пам’яті, то ніби промовляємо: «Ми пам’ятаємо про вас. Ваші життя не забуті». Світло свічки також символізує надію на те, що правда про трагедію буде відома наступним поколінням, а подібні злочини ніколи не повторяться.
Чорна стрічка — символ скорботи. Чорний колір уособлює смуток, біль і жалобу за мільйонами невинних людей, які загинули від голоду. Чорна стрічка нагадує про невимовне горе родин, які втратили дітей, батьків, рідних і близьких.
Незабудка — символ пам’яті. Сама назва цієї квітки ніби звертається до нас із проханням: «Не забудь!». Незабудка нагадує, що ми маємо знати історію свого народу, пам’ятати про невинних жертв і передавати правду про минуле наступним поколінням.
- Усі ці символи пов’язані з темою нашого уроку. Сьогодні ми дізнаємося більше про Голодомор 1932–1933 років — трагедію, яка забрала мільйони людських життів. Спробуємо зрозуміти, чому важливо знати правду про минуле й берегти пам’ять про невинних жертв.
ІІ. Основна частина
1. Розповідь учителя
- У 1932–1933 роках Україна пережила страшну трагедію — Голодомор.
У той час українські селяни вирощували хліб, працювали на землі, дбали про свої родини. Проте радянська влада проводила жорстоку політику примусового вилучення зерна та інших продуктів, запроваджувала репресивні заходи й обмежувала можливості людей урятуватися від голоду.
Через ці дії мільйони людей загинули від голоду. Серед них були дорослі, діти, цілі родини.
Голодомор 1932–1933 років в Україні визнаний геноцидом українського народу. Це означає, що трагедія була наслідком цілеспрямованої злочинної політики радянського тоталітарного режиму проти українців. Примусове вилучення зерна й продовольства, репресії та обмеження можливостей людей рятуватися призвели до масової загибелі населення України.
- Чому це називають геноцидом?
- Геноцид — це коли хтось навмисно намагається знищити всіх людей певного народу.
Закон «Про п’ять колосків»
7 серпня 1932 року радянська влада ухвалила постанову про охорону державного й колгоспного майна. Вона передбачала надзвичайно суворі покарання за привласнення колгоспного майна — аж до розстрілу. У народі цей документ назвали «законом про п’ять колосків», адже навіть за збирання кількох колосків на полі людину могли жорстоко покарати - ув’язнити на багато років або навіть засудити до розстрілу.
У час Голодомору люди голодували, збирати залишки зерна на колгоспних полях було заборонено. Навіть голодні діти, які намагалися знайти бодай щось їстівне, могли стати жертвами цього закону.
Отже, Голодомор визнано геноцидом українського народу, тому що тодішня влада свідомо створила такі умови, у яких українські люди масово помирали від голоду.
2. Хвилина мовчання
- Згадаємо тих, хто не дочекався весни, хто мріяв про звичайний шматочок хліба, хто хотів жити, працювати, любити й бачити, як дорослішають їхні діти.
- Прошу всіх схилити голови та вшанувати їхню пам’ять хвилиною мовчання.
Учитель запалює свічку пам’яті.
3. Дослідницька діяльність. Робота в групах
- Діти, на початку уроку ми розглядали колосок як символ життя, хліба й людської праці. А тепер спробуймо дослідити його з погляду природознавства.
Хліб не з’являється на столі сам собою. За ним стоїть тривалий шлях, який починається з маленької зернини. Щоб зрозуміти, наскільки важливий цей шлях, нам потрібно з’ясувати, як росте пшениця, від чого залежить урожай і скільки зусиль потрібно, щоб зерно перетворилося на хліб.
- Поміркуйте, чи може одна маленька зернина стати початком великої справи?
Учні висловлюють припущення.
Кожна група отримує завдання дослідити один етап шляху від зернини до хліба.
І група «Умови для життя» — з’ясуйте, що потрібно зернині для проростання, а пшениці — для росту й розвитку.
ІІ група «Від зернини до колоска» — установіть послідовність основних етапів розвитку пшениці: проростання, ріст рослини, формування колоска, достигання зерна.
ІІІ група «Від колоска до хліба» — визначте, які етапи проходить зерно після збирання врожаю, перш ніж стати хлібом.
IV група «Ціна хліба» — поміркуйте, праця яких людей потрібна для того, щоб хліб потрапив на наш стіл, і чому важливо його берегти.
Групи працюють із картками, ілюстраціями та короткими інформаційними матеріалами, після чого презентують висновки.
4. Узагальнення дослідження
- Отже, вирощування пшениці залежить від природних умов: родючості ґрунту, вологи, світла й тепла. А шлях від зернини до хліба потребує ще й наполегливої праці багатьох людей.
5. Складання сенкану «Колосок»
- Діти, ми простежили шлях маленької зернини від проростання до хліба на нашому столі, з’ясували, скільки природних умов і людської праці потрібно, щоб виростити врожай. Але сьогодні колосок для нас — це не лише частинка рослини. Він нагадує про життя, хліб, людську працю та трагічні сторінки нашої історії.
- Я пропоную вам передати свої думки про колосок за допомогою особливої поетичної форми — сенкану.
- Пригадайте правила складання сенкану:
Перший рядок — одне слово, іменник.
Другий рядок — два прикметники.
Третій рядок — три дієслова.
Четвертий рядок — речення з чотирьох слів, яке передає думку або ставлення до теми.
П’ятий рядок — одне слово – синонім, підсумок, яке виражає головну думку.
- Складіть сенкан зі словом «Колосок». Подумайте, які слова найкраще передають його значення для людини та для нашої пам’яті.
Учні самостійно складають сенкан на шаблоні у формі колоска.
6. Представлення творчих робіт
Кілька учнів за бажанням зачитують свої сенкани. Клас уважно слухає та визначає, які думки й почуття вдалося передати.
- У кожного з вас вийшов свій сенкан, адже кожен по-своєму осмислює значення колоска. Нехай він нагадує нам про цінність хліба, повагу до людської праці та наш обов’язок берегти пам’ять про невинних жертв Голодомору.
7. Практична робота. Виготовлення аплікації
7.1. Розгляд зразка та планування роботи
- Сьогодні ми створимо аплікацію «Символи пам’яті», у якій кожна деталь матиме своє значення. Наша робота буде не просто виробом із паперу, а символом пам’яті про людей, чиї життя забрала трагедія.
Учитель демонструє зразок аплікації.
- Розгляньте композицію. Які елементи ви помітили? Як вони розміщені? Чому важливо, щоб усі деталі гармонійно поєднувалися?
Учні визначають послідовність роботи та обирають місце для кожного елемента.
7.2. Інструктаж з техніки безпеки під час роботи з ножицями
- Пригадаємо правила безпечного користування ножицями та клеєм. (Відповіді дітей)
- Працюємо уважно, не поспішаємо, передаємо ножиці кільцями вперед і підтримуємо порядок на робочому місці.
7.3. Робота з технологічною карткою «Алгоритм виконання аплікації»
- Ознайомтесь з інструкцію та послідовністю виконання роботи.
Учні читають інструкцію та обговорюють її.
Послідовність виконання:
Виріжте деталі аплікації за шаблоном.
Сформуйте свічку, зігнувши бокові клапани по пунктирних лініях і склеївши їх.
Розмістіть свічку на карті України та приклейте її.
Розташуйте чотири колоски позаду свічки.
Приклейте три незабудки з листочками перед свічкою.
Додайте стрічку з написом «1932–1933».
Перевірте композицію та обережно закріпіть усі елементи.
7.4. Самостійна практична робота учнів
Учні вирізають підготовлені деталі, розкладають їх на основі, визначають найкраще розташування та лише після цього приклеюють. За потреби вчитель надає індивідуальну допомогу.
Під час роботи можна ввімкнути тиху інструментальну музику без слів.
7.5. Презентації робіт
Після завершення діти розглядають роботи один одного.
ІІІ. Заключна частина
1. Рефлексія «Запалімо свічку пам’яті» (Незавершені речення)
- Діти, давайте зараз запалимо уявну свічку пам’яті та продовжимо фразу
Я пам’ятатиму…
Для мене свічка пам’яті означає…
Я хочу, щоб люди пам’ятали…
2. Вправа «Зернинка мудрості»
- Діти, подивіться на колосок. Він виростає з маленької зернини, а згодом у ньому формується багато зерняток. Кожне з них важливе, адже разом вони утворюють колос. Так само й наші думки: кожне слово, сказане сьогодні, — це маленька зернинка мудрості. А коли ми з’єднуємо їх разом, народжується спільне розуміння того, що важливо пам’ятати й берегти.
- Я пропоную кожному назвати одне слово або коротку думку, яка залишилася у вашому серці після сьогоднішнього уроку.
Учні по черзі називають свої слова: «пам’ять», «життя», «хліб», «милосердя», «правда», «співчуття», «доброта» тощо.
Кожну паперову зернинку зі словом діти прикріплюють до спільної композиції.
- Ось так із маленьких зернинок утворюється колос, а з наших думок — спільна мудрість. Нехай вона допомагає нам цінувати життя, поважати одне одного й берегти пам’ять про минуле.
3. Заключне слово вчителя
- Ми не можемо змінити минуле, але можемо зберегти правду про нього. Ми пам’ятаємо невинних людей, чиї життя забрав Голодомор. Пам’ятати — означає знати правду, поважати людське життя, цінувати хліб і не залишатися байдужими до чужого болю.
- Діти, нехай сьогоднішній урок нагадає нам, наскільки важливими є життя, доброта, підтримка й людяність.
- Бережімо хліб! Допомагаймо тим, хто цього потребує. Пам’ятаймо історію свого народу!
4. Пояснення домашнього завдання
У додаткових джерелах знайти та вивчити прислів’я про хліб.