Неолітична епоха і її значення в історії людини

Неолітична епоха і її значення в історії людини. Виконала студентка групи ІСТ-23 Петрина Анастасія

Неолітична епоха і її значення в історії людини:розглянемо детальніше неолітичну революцію(доместикацію рослин та тварин), прядіння і ткацтвонові техніки обробки каменюпоява кераміки. Рис. 30. Глиняний посуд неолітичних культур України:1 — німанської; 2 — дніпро-донецької; 3 — донецької; 4 — ямково-гребінцевої кераміки; 5 — лінійно-стрічкової кераміки; 6 — сурської; 7, 8 — буго-дністровської; 9 — маріупольської.

Походження відтворювального господарства на наших землях. Збирання диких злаків — ячменю та пшениці — з часом набуло особливого значення, адже за умов занепаду мисливства воно стало головним джерелом харчів. Паралельно з цим відбувався процес приручення диких тварин — кіз, овець та інших. Так виникло відтворювальне господарство — землеробство і скотарство, яке докорінно змінило життя первісної людини. Перехід до землеробства спричинив осілість населення: поля потребували постійного догляду й охорони. Поліпшення харчування та осілий спосіб життя викликали різке зростання населення. Надлишок людності сприяв міграціям — неолітичні землероби розселялися з Близького Сходу до нових земель, несучи із собою свій спосіб життя, культуру, мову та господарські навички.

Дискусійні питання неолітизації України. Я звертаю увагу на це питання, оскільки прихильники автохтоністської версії — переважно патріотично налаштовані аматори — вважають, що первинна доместикація рослин і тварин відбулася на території України, звідки землеробство та скотарство поширилися на інші регіони Старого Світу. За однією з версій, на початку голоцену Одеська затока Чорного моря була сушею, на якій, нібито, існувала Понтійська цивілізація, що першою одомашнила тварин і рослини. Хоча відомо, що корови були доместиковані в Єгипті.

Прядіння і ткацтво. Ще одним здобутком цієї доби стало винайдення прядіння й ткацтва. Спочатку для цього використовували волокна диких рослин — конопель, кропиви, льону, лико дерев. У VII тис. до н. е. льон було окультурено в Передній Азії, пізніше — бавовну в Індії. З одомашненням овець з’явилися вовнисті породи, що дозволило виготовляти нитки та тканини й надійно захищати себе від холоду та спеки. Тоді ж, ймовірно, винайдено плетіння гачком. Глиняний фрагмент веретеноподібного предмета датований VI тис. до н.е. Сцена показує процес прядіння та ткацтва: жінка формує волокна льону, інша пряде їх ручним веретеном, а в центрі наглядач керує двома ткачами за горизонтальним верстатом.

Невеликий підсумок. За словами В. Вернадського, винайдення землеробства визначило майбутнє людства. Воно забезпечило стабільне виробництво продуктів харчування — зерна, бобів, овочів, фруктів, олії, хліба, круп — та відкривало можливості контролю за їхнім обсягом. Скотарство доповнювало це м’ясом, жирами, молочними продуктами, шкурами, вовною та ставало помічником людини у важкій праці, зокрема в оранні, перевезенні вантажів і верховій їзді. Відтворювальне господарство створило безмежні перспективи для розвитку суспільства. На відміну від мисливців і збирачів, чиї спільноти залишалися на рівні первісності, землеробство та скотарство дозволяли постійно нарощувати виробничий потенціал, що стало основою подальшого соціального та економічного прогресу.

Нові техніки обробки каменю. Великого поширення набуває обробляння деревини: з лози плели верші, кошелі, з дерева споруджували загати, човни видовбані з колоди дерев, випалювали, вибирали, і так допоки не виконають, робили домашнє начиння, зводили оселі. Сприяло цьому вдосконалення знарядь праці. Неоліт — вершина розвитку кам'яної індустрії: шліфування, розпилювання, свердління розширили сировинну базу, дозволили використовувати різні породи каменю, збагатили асортимент виробів і підвищили продуктивність праці. Шліфована сокира виявилася зручнішою, а мікролітична індустрія залишалася важливою: маленькі крем’яні пластини закріплювали в кістяній чи дерев’яній основі для серпів, списів, стріл тощо. Процес свердління

Неолітичний точильний камінь або кверн для обробки зерна. Кістяний серп з мікролітами. Неолітичні сокири у вітрині. З дозволу Вілтширського музею, Девізес, Англія

Ще трішки полірованих сокир. Дві поліровані кам'яні сокири, епоха неоліту, близько 7000 - 3500 років до н. е. Марія Гане викопує 7000-річну кам'яну сокиру у Варбурзі-Гоенвепелі, Німеччина, 26 вересня 2017 р.

Короткі підсумки. Люди неоліту навчилися майстерно працювати з деревом і каменем, шліфувати та свердлити сокири, робити серпи з мікролітами. Ці техніки не лише робили інструменти ефективнішими, а й дозволяли будувати постійні оселі, створювати перші ремесла й перейти до відтворювального господарства. Мені здається, саме тоді люди вперше відчули, що можуть перетворювати світ навколо себе власними руками, закладаючи основу цивілізації.

Кераміка. Серед важливих досягнень неоліту було винайдення кераміки — першого штучного матеріалу людини після фарб пізнього палеоліту. Виготовлення обпаленої глини (обезводненого силікату) свідчить про освоєння технології вогню та пластичність матеріалу. Керамічний посуд докорінно змінив харчування: дозволив варити та смажити їжу, випікати хліб, консервувати продукти через квашення й соління, зберігати воду та напої, оберігати їжу від шкідників. Крім посуду, пластичні властивості глини використовували для виготовлення печаток, статуеток та навіть будівельних елементів. За визначенням В. Массона, тріада — глиняні оселі, оздоблений посуд і прикраси — є характерною ознакою ранньоземлеробських суспільств. Puc. 11. Maтepіали культури лінійно-стрічкової кераміки:1, 2 - камінь; 3-5 — кремінь; 6-10 — глина. Рис. 12. Посуд і знаряддя праці сурської культури:1, 2 — глина; 3, 4, 7 — камінь; 6, 13 — кремінь; 5, 8-12, 14 — кістка.

Найраніший виявлений спосіб використання кераміки. Месопотамія, 6000-5100 рр. Лувр. Артефакт знайдений на території Румунії. Бл. 5500 р. до н. е.

У неоліті глина стала одним із найважливіших матеріалів у побуті людини. Її використовували для зведення глинобитних споруд: із глини формували стіни, обмазували дерев’яні чи очеретяні каркаси жител, покриття підлоги, виготовляли лежанки та лави. Водночас люди навчилися отримувати вапно, яким обмазували стіни та долівку, а також гіпс, що розширило можливості будівництва. Оволодіння технікою випалювання глини та виробництва кераміки стало важливим етапом у розвитку контролю над вогнем і сприяло подальшому переходу до металургії. У Передній Азії вже в ранньому неоліті з’являються вироби з самородної міді, а з VI тис. до н. е. люди починають виплавляти мідь із руди.

Висновок. Неолітична епоха стала переломним моментом у розвитку людства. Люди навчились вирощувати рослини, була підсічно- вогнева система землеробства, приручати тварин, тобто створювати необхідне для життя власними руками. Це дало початок осілому способу життя й появі перших поселень. Удосконалення знарядь праці — шліфування, свердління, розпилювання каменю — зробило працю продуктивнішою. Виникають нові заняття — прядіння, ткацтво, гончарство. Саме тоді з’являється кераміка — перший штучний матеріал, створений людиною завдяки використанню вогню. Усе це свідчить про величезний поступ у розвитку технічних умінь, господарства й побуту. Неоліт став тією основою, з якої виросла подальша історія людської цивілізації. Зразки артефактів культури лінійно-стрічкової кераміки. Близько 5500 р. до н. е. Ранньонеолітичні серпи з балканськими крем'яними вставками

Список використаних джерел та літератури: Манько В. О. Проблеми вивчення неоліту України // Кам'яна доба України. – Вип. 13. –Київ: Шлях, 2010. – С. 229–253 Бунятян К. П., Мурзін В. П., Симоненко О. В. На світанку історії. - Київ, 1998. (серія «Україна крізь віки» в 15-ти томах. - Т. 1). http://resource.history.org.ua/item/0005614 Археологія України. Навч. Посібник / Під ред. Л. Залізняка. - Київ, 2005. - С. 90-101. Бунятян К. П. Давнє населення України. – Київ, 1999. – С. 90-109 (http://resource.history.org.ua/item/0013376)