Позакласний виховний захід "Свято Осені"

                                        СВЯТО  ОСЕНІ

 

(Музика )

         Входять діти в українських костюмах)

 

1. Ой, який сьогодні день,

    Повний золота й пісень,

    Повний щастя, повний срнця,

    Що в моє зорить віконце.

 

2. Зал святковий весь аж сяє,

    Так від сонечка розцвів.

    Це сьогодні день врожаю,

    День невтомних трударів.

 

3. Честь і слава хліборобам,

    Бо повсюди на землі

    Хлібороби хліб нам роблять,

    Знайте й ви про це, малі.

 

4. Як їсте ви паляниці,

    Калачі смачні їсте, -

    Не забудьте уклониться

    Хліборобові за те!

 

5. Певне, чули, ви малята

    Вже не раз такі слова:

    «Хліб потрібно шанувати!

    Хліб – усьому голова!»!

 

6. У народі хліб,  мов матір, поважають.

    Ця шана з плином часу не зника.

    І дорогих гостей завжди стрічають

    З хлібиною в барвистих рушниках.

 

7. Хліб – поняття багатогранне. Із давніх-давен знали, що давньоруське слово «Жито»

    походить від слова «Жити». Є хліб – є життя.

 

8. Народна мудрість зберегла чималу скарбницю прислів’їв, загадок, віршів, легенд, казок

    про хліб. Серед нашого населення особливо поширені прислів’я та приказки.

    «Хліб –  усьому голова»

    «Хліб – батько, вода – мати»

  

9. Дуже урочисто у давнину закінчували жнива. «Останній сніп», прикрашений квітами та

    стрічками, несли в село. По дорозі додому і за святковим столом люди співали різних

    обрядових пісень прославляючи Бога, родючу ниву і золотий колос.

 

 

10. У одній легенді розповідається, що засперечалися якось, орач, сівач, та пекар. Орач

      твердив, що хліб творить земля, сівач сказав – сонце, а пекар – вогонь.

      «Ви забули про людину, - мовив мудрець, - хліб – творіння рук людських».

 

11. Чи знаєш ти, чим пахне хліб,

Коли весною кілька діб

Гуркоче трактор за рікою?

Хліб пахне працею людською.

 

      12. Чи знаєш ти, чим хліб запах,

Коли жнивують у степах

Господарі в гарячу пору?

Він пхне щастям хлібозбору.

 

13.Чим пахне хліб,  чи знаєш ти,

Як поведуть в серпневі дні

Зерном наповнені машини?

Хліб пахне соками земними.

 

       14.  Чи знаєш ти, чим хліб землі

              Пахтить на вашому столі

               Весною, влітку і зимою?

               Хліб пахне радістю людською.

 

       15. Слава урожаю на полях!

             Слава короваю на столах!

             Слава тим, хто зростив урожай!

             Слава тим, хто надбав коровай!

 

      16. Нехай же з року в рік,

            Із роду в рід

            Не буде хліборобам переводу,

            Хай слава їхня вічно не заходить,

            Аж поки сонце ллє на землю світ!

 

      17.  Хліб священний лежить на столі –

             Запашний і рум’яний, високий.

             Знають добре старі і малі,

             Що то рук  хліборобських неспокій.

             Хліб священний лежить на столі,

             В нього запах жнив’яного літа.

             Хай завжди буде хліб на столі

            І, як сонце, сіяє над свтом.

 

     18. Діти! А коли, в яку пору року, збирають урожай?

           (восени)

                      (виходить урожай)

 

Урожай:  А хто це мене гукав? То я вже прийшов.

                  Я завжди восени приходжу.

                  Пізнали мене?

                  Так я дядько Урожай!

                  І мені завжди всі раді

                  В Україні і в Канаді

                  Бо повсюди на землі

                  Урожай завжди в ціні

 

                 Все що я припас до столу

                 Всі складуть собі в комору

                 Всім у зимку буде рай

                 На столі мій коровай

                 А в каструлі борщ і каша,

                 Діти, це все сила ваша.

 

 Щось я тут заговорився. І чому це я один на святі? Де це осінь із братами? Щось цього року вони забарились. Треба мабуть зателефонувати. Хороша штука цей мобільний зв'язок! (дзвонить)

 Ало! Це ти, Листопаде? А де ви є? Чому запізнюєтесь? Вас уже всі зачекались. Зараз будете?! Добре. Зустрічаємо.

 Діти, вони вже прийшли, зустрічайте дорогих гостей.

 

                              (входять осінь із місяцями)

 

Осінь:  Я Осінь-чарівниця,

             Гуляю тихо в гаю,

 У золоті шати усе я зодягаю.

 Калиноньці-сестричці дарую намисто,

 Червоне, полум’яне, напрочуд пломенисте,

 Березам жовті віти у коси заплітаю,

 А  верби і тополі в нове вбрання ховаю.

 То промайну у гаї, то покажуся в лісі

 То сірим горобцем проскочу я по стрісі,

 То лебедем у жито, то соняхом на полі,

 А зараз я на святі

 У вашім дружнім колі..

Доброго дня всім, любі друзі. Вибачте, що запізнились. Але ми з братами в лісі забарились, і у полі зупинились, і біля річки хвильку загаялись. Адже потрібно скрізь все до ладу привести. Самій дуже важко впоратись, без братів я б ніяк не встигла. А ви впізнали моїх братів?

 

Вересень:  Я в лісі і в гаю

         Подарунки роздаю:

         Грибів маю повні жмені

         Яблука ношу в кишені.

         У південний край землі

         Відлітають журавлі.

          Знов лункий шкільний дзвінок

         Вас покличе на урок.

                     Хто я? – Вересень.

Жовтень:  Ну, а я поглянь лише,

         Золотом облив усе,

         З мряки простягнув завісу,

         Сонце заховав за лісом.

        Кличуть всіх поля, сади

                   Позбирати осінні плоди

                   Із дерев спадає листя жовте

                   Бо то я іду – я місяць Жовтень

 

Листопад:     Засумую і заплачу

  Землю дощиком поллю

  Сипну листячком з берези

  Я всю землю застелю .

  Капа з неба, дахів, стріх

  Дощ холодний, перший сніг.

  Почорнів без листя сад.

  Хто я діти? – (Листопад).

 

19.  Осінь наша золота пора

       Неба ясна просінь, пісня журавлина

       Бабиного літа довгі білі коси,

       І дорослі й діти люблять тебе Осінь!

 

20.  Сонце мало вже гріє,

       Холодок повіва,

       Засихає, жовтіє

       На узліссі трава.

       Небо хмуриться часто,

       Потемніла ріка…

       Щоб дощами упасти,

       Плине хмара важка…

 

21.  Кожна хмарка, кожна смуга

       Сипле крапельки на низ;

       Плаче осінь, ллється туга

       Морем виплаканих сліз.

 

 (Танок під пісню «Дощик» Н.Май)

 

Осінь: Дядьку, Урожай, а ти нам не розповів як у тебе на городі справи. Чи всі овочі

             повиростали гарні?

 

Урожай: Ой гарні! Осене! Гарні! Та ось і листоноші принесли телеграми від нашого

                 журналіста пана Бузини. Він там за всіма спостерігає, а потім мені заповідає.

•         Ну що, листоноші. Зачитуйте нам телеграми.

 

                             (Діти зачитують вірші про овочі)(додаток)

 

Осінь:  Веселий в тебе город дядьку Урожає.

 

Урожай:  І веселий, і дорідний

       І багатий, і примітний.

                  Комори повні. Всім на зиму вистачить

       Груші, яблука смачні,

  Виноград  і кавуни,

  І медові жовті дині.

  І торбинку із насінням.

  Помідорів, огіроків

  Насолив я повні бочки

  І засипав у комори

  Буряків і моркви гори.

 

Осінь: А давай з дітьми пограємо в цікаву гру «Смакота».

 

  (5-6 дітей, зав’язуємо очі, кладемо до рота певний осінній продукт, а вони

               вгадують що це. Яблуко, горіх, виноград, зернята гарбуза. Призи.)

 

Урожай:  І я придумав цікаву гру. – 3-5 дітей переносять столовими ложками квасолю з

                   чашки в бутилку. (призи).

 

Осінь: А може мені хто заспіває, чи вірш розкаже?

 

                 (діти 1-4 класів розказують вірші про осінь)

 

      22.                                                Довго листя зеленіло,

А тепер позолотіло.

Знаєш це чому?

Дивись – в листя промені влились!

Золоте і червонясте,

Що очей не одвести…

 

         23.                                   Все ж йому судилось впасти

Із вершечка, з висоти.

Багрянистеє, хороше,

Наче полум’я гори,

Щоб і в зимову порошу

Ми згадали кольри.

 

          24.                                              – А куди ж ви несете

Листя жовто-золте? –

Ми питаєм у вітрів.

•         Лиш гудуть не чути слів.

Золотий листопад …

Побіжімо швидше в сад!

 

(Пісня «Ой ходила Осінь, блукала» з імпровізованим танком)

 

Ой ходила осынь блукала,

Золотом усе фарбувала.

Стало листя гарне ,барвисте,

Небо синє-синє та чисте.

 

Золоті стрічки дарувала,

Їх берізкам в коси вплітала.

А калині чудо намисто

Дарувала Осінь врочисто.

 

Осінь гарна ,наче царівна

Вся природа стала чарівна.

Ой, ходила Осінь, блукала,

І красу в серця розливала.

 

 

Осінь:  Вже зібрали урожай.

              Земле спатоньки лягай.

              Холод ходить по землі.

              Буде морозно тобі

 

Вересень:  Вже з дерев спало листя.

     Тихо впало нам до ніг

    Горобина у намисті

    Вже чека на перший сніг.

Жовтень:  Сонним ранком розстеляє

    Сиві кучері туман. Гай замовк.

     Лиш вибиває

    В лісі дятел в барабан.

 

Листопад:  Дощ холодними нитками

     Тче осінні килими.

     Десь далеко за горами

    Їде білий кінь зими.

 

     Вересень: Ми не кажемо вам прощайте

                 А говоримо – нас чекайте

                 В наступний жовтень, як завжди

                  Ми завітаємо сюди.

 

 Жовтень:  Будем з вами знов співати

                     Урожай благословляти.

 

Листопад:    А зараз друзі нам пора

                      Не за горами вже зима.

                       Прощавайте!

 

Осінь:      Моя земля – це ліс і нива,

                 Це ясне сонце й сива злива

                Родюче поле й добрі руки

                  І пісні мелодійні звуки.

 

                                        (Заключна пісня)

 

                                   На нашій Україні.                      (пісня Н.Май)

І небо голубіше

На нашій Україні

І сонце на тепло

На нашій Україні

Дівчата наймиліші

На нашій Україні

І пісня на добро

 

Приспів:

У саду калина

На ставку верба

Пісня журавлина

Радість і журба

Сонячна долина

Стежка спориша

І співа пташина

Як моя душа

І співа пташина

Як моя душа

 

 

На нашій Україні

І зорі найрясніші

І хата біла-біла

Неначе у вінку

На нашій Україні

Молитва найсвятіша

І пісня солов’їна

У вишневому садку

 

 

Приспів:\2р.

 

 

                   (Додаток-Телеграми)

 

На баштані жовта диня,

Мов охайна господиня:

Вранці любить чепуритись,

Вдень—на сонечку погрітись.

 

Шикувався на парад

Картопляний полк солдат,

У мундирах вояки

Поспішали на грядки.

 

На дівицю морква схожа:

І вродлива ,і пригожа—

Пишні коси, красне личко,

Їй пасує довга гичка.

 

Жартівливі огірочки

Заховались під листочки,

Мов маленькі пустуни,

Грали в піжмурки вони.

 

У городі вартові—

Буряки—богатирі.

Ланцюжком стоять вони,

Тут не пройдуть бур’яни.

 

Біля тину спить гарбуз,

Заховавшись під картуз.

Під товсті свої боки

Він поклав пухкі листки.

 

Сяє спілий помідор,

Як червоний світлофор,

Чи тумани, чи дощі—

Видно вогник на кущі.

 

Пасує зелене бабусі Капусті—

Завжди у зеленій спідниці та  хустці,

а ще сорочки на Капусті численні

І всі, як одна, звичайно, --зелені.

 

Кукурудза, ніби мати,

Колисає качани.

Зручно діткам влітку спати—

В пелюшках лежать вони.

 

Довгов’язий Баклажан

Синій зшив собі каптан

Із атласної тканини,

А з роси зробив перлини.

 

У смугастому вбранні

Хизувався пан Кавун,

На городі восени

Наймоднішим був товстун.

 

Жовтий соняшник з-за тину

Поглядає на Морквину,

Гречно чубом їй киває,

Познайомитись бажає.

 

Загорнулися Салати

У салатові халати—

На світанні, по росі,

Підмерзали дідусі.

 

Дотепні жарти Часника

Завжди смішили Буряка,

Усім відомо, що Часник

Доволі гострий на язик.

 

Квасолини у стручку

Сплять, неначе в гамачку,

Тіснувато трохи їм,

Адже всіх сестричок—сім.

 

Патісон і Кабачок

Танцювали гопачок,

Їх новенькі чобітки

Потоптали всі грядки.

 

Стрів Петрушку Пастернак,

Молодий стрункий юнак.

Він уклінно привітався,

У коханні їй зізнався.

 

Немов козак, червоний Перець—

У шароварах, жупані,

Розкішний в нього оселедець,

Хіба що сам не на коні.

 

Посварилися Горох

І сусід Чортополох,

Бо город удвох вони

Не поділять ще з весни.

 

 

Загоряла Редька в полі

Біля тітоньки Квасолі.

Літо грілася вона—

І засмагла дочорна.