Презентація "Адаптація навчальних матеріалів для дітей з особливими освітніми потребами"

Адаптація навчальних матеріалів для дітей з особливими освітніми потребами. Підготувала:асистент учителя Наталія Єфременко

Концепція інклюзивної освіти відображає одну з головних демократичних ідей у світі, а її основою є те, що всі діти є цінними та активними членами суспільства. Освітня реформа забезпечує доступ дітям з особливими освітніми потребами до здобуття якісної освіти. Це дозволяє їм бути учасниками загальної системи освіти, в якій вони зможуть не тільки навчатися, а й оволодіти навичками соціальної взаємодії з однолітками. Інклюзія поступово стає звичною для українських шкіл. Але робота в такому класі та навчання дітей з особливими освітніми потребами – окреме мистецтво та певні виклики. Учителі мають орієнтуватися на можливостях та вміннях дитини з ООП.

Адаптація навчальної програми неможлива без зміни підходу до завдань. Вправи на засвоєння нового та закріплення вивченого – значна частина уроку, яку неможливо ігнорувати. І тут діти з ООП можуть зіштовхнутися з труднощами: індивідуальна робота передбачає високий рівень зосередженості та самостійності. Тож учителю варто завчасно продумати, як спростити потенційно складні завдання та допомогти дітям виконати їх.

Усі матеріали, які використовую на уроках містять не лише текстову частину, але і яскраві малюнки, фотографії, схеми. Наприклад, дитина цікавиться птахами або звірятками – отже, у візуальних матеріалах використовую саме ці ілюстрації. Якщо серед уподобань – мультфільми чи комп’ютерна гра, то акцент роблю на героях та їхніх характеристиках. Також надаю змогу учню обирати методику виконання завдання: писати ручкою чи олівцем, відповідати на запитання усно чи письмово, читати чи слухати.

Адаптації навчальних матеріалів – це пристосування навчальних посібників, наочних,дидактичних, роздаткових матеріалів до пізнавальних можливостей учнів. Такі пристосування і зміни передбачають урахування специфічних особливостей процесу навчання дітей із порушеннями інтелектуального розвитку: Провідна діяльність – предметно – практична(забезпечує наочну основу для формування понять, оволодіння предметним світом, навколишнім середовищем). Провідна форма роботи – предметно – дієве навчання: кожну навчальну дію супроводжувати показом у повільному темпі. Адаптувати навчальні матеріали відповідно до індивідуальних особливостей навчально – пізнавальної діяльності учня з ООП – це означає: забезпечувати підбір об’єктів роботи; забезпечувати постійну опору на наочність ; активно використовувати графічні організатори подачі матеріалу;

Для кращого засвоєння матеріалу використовую поділ завдань на кілька простіших за змістом , зменшую тривалість виконання завдань або їх кількість. Пропоную частіші повторення, спрощені інструкції до виконання. Для роботи над текстом використовую ілюстрації, які допомагають дитині краще зрозуміти зміст тексту. Для усного рахунку використовую схеми –опори, перфокартки, схеми до задач. Підбираю навчальні матеріали з огляду на фізіологічні потреби учня – великим шрифтом, виділення кольором, підкресленням.

Адаптація спрямована, насамперед, на корекцію поведінкових особливостей дитини з ООП та надання їй якісних освітніх послуг (розуміння нею матеріалу, отримання освітніх навичок, стимулювання уваги та надання можливостей демонструвати свої знання), а також на соціальну адаптацію дитини в освітньому середовищі.

Способи заохочення та похвали За кожне правильне та вчасно виконане завдання заохочую приємними дрібницями – додатковою перервою,переглядом улюбленої книги чи картинок, можливістю потримати в руках іграшку, дозволом встати й пройтись, відвідати ресурсну кімнату, пострибати тощо. Це дає учню можливість релаксації та перезавантаження для подальшого сприйняття інформації на уроці. Натомість жодна з цих дій не мають заважати навчанню класу.

Спілкування з однокласниками проводиться організовано у формі парної або групової роботи. Діти толерантно ставляться до учня. На перервах запрошують його до участі в різних іграх. Не допускають виникнення конфліктів.

Використовую додаткові перерви у 2–5 хвилин, наприклад, кожні чверть години під час звичайного уроку. Надаю учню можливість сповіщати про свою втому самостійно, але так, щоби не заважати вчитися решті класу. Перерв може бути не більше трьох за урок, щоб дитина вчилася не зловживати своїм особливим становищем.

Отже, адаптація дитини з особливими освітніми потребами – складний і креативний процес. Будь-яке рішення може стати визначальним на цьому шляху. Варто пам’ятати, що варіативність і гнучкість – основа успіху цієї справи, але перш ніж вдатися до адаптації , потрібно зрозуміти й визначити індивідуальні потреби дитини з ООП.