Презентація Безпека працівників під час радіаційного забруднення місцевості

Тимошина Олена Миколаївна 23 лютого 2025 1143 Відгуки відсутні

Про матеріал

Презентація для навчання працівників з цивільного захисту з теми "Радіаційна безпека"
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Безпека працівників під час радіаційних аварій, радіаційного забруднення місцевостіПідготувала вихователь-методист. Олена Тимошина

Номер слайду 2

Ядерні установки та джерела іонізуючого випромінювання. Особливості радіаційного впливу на людину. Поняття про дози опромінення людини. Променева хвороба. Побутові дозиметричні прилади, їх призначення та особливості користування. Режими радіаційного захисту. Санітарна обробка працівників. Дезактивація приміщень, обладнання, техніки, виробничої території тощо.

Номер слайду 3

Ядерні установки. Джерела іонізуючого випромінювання. Ядерні установки - об’єкти по виробництву ядерного палива, ядерні реактори, які включають критичні та підкритичні збірки; дослідницькі реактори; атомні електростанції; підприємства і установки по збагаченню та переробці палива, а також сховища відпрацьованого палива. Джерело іонізуючого випромінювання — фізичний об’єкт, крім ядерних установок, що містить радіоактивну речовину, або технічний пристрій, який створює або за певних умов може створювати іонізуюче випромінювання.

Номер слайду 4

Найбільш небезпечними із всіх аварій на радіаційно-небезпечних об’єктах, є аварії з викидом радіонуклідів в атмосферу і гідросферу, що приводять до радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища. Ступінь забруднення характеризується поверхневою (об’ємною) щільністю зараження радіонуклідами і вимірюється активністю того чи іншого радіонукліда.

Номер слайду 5

Радіаційний вплив на персонал об’єктів і населення в зоні радіоактивного забруднення. Радіаційна дія на персонал об’єктів і населення в зоні радіоактивного забруднення оцінюється величиною дози зовнішнього і внутрішнього опромінювання людей. Основними дозиметричними величинами, за допомогою яких оцінюється дія радіації на людину, є поглинута і еквівалентна доза її опромінювання. Експозиційна доза визначається тільки для повітря при гамма і рентгенівському випромінюванні. Поглинута доза – це основна дозиметрична величина для оцінки радіаційної небезпеки. Еквівалентна доза – дозиметрична величина для оцінки шкоди здоров’ю людини від дії іонізуючого випромінювання будь-якого складу, дорівнює добутку поглинутої дози на коефіцієнт якості.

Номер слайду 6

Вплив на довкілля. Характер і масштаби радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на АЕС залежать від типу реактора, ступеню його руйнування, метеорологічних умов, рельєфу місцевості і, головним чином, від характеру вибуху (тепловий чи ядерний). При аварії на АЕС з тепловим вибухом і руйнуванням реактора відбувається викид радіонукліді в у атмосферу, гідросферу і літосферу, що обумовлює радіоактивне забруднення довкілля і опромінювання працюючого персоналу і населення.

Номер слайду 7

Зони радіоактивного забруднення. Зони радіоактивного забруднення на місцевості при тепловому вибуху будуть характеризуватись значними рівнями радіації. Вони поділяються на зони: відчуження, безумовного відселення, гарантованого (добровільного) відселення підвищеного радіоекологічного контролю.

Номер слайду 8

Променева хвороба. Променева хвороба формується під впливом іонізуючого випромінювання на організм людини. Тяжкість променевої хвороби залежність від величини дози опромінювання. Про перебіг променевої хвороби прийнято говорити при опроміненні тіла в дозі понад 1 Гр (100 рад). Опромінення людини в дозі менше 100 рад називають променевої травмою. Дози однократного короткого впливу радіації понад 10 Гр вважаються смертельними. Смерть настає протягом 2-х тижнів в результаті відторгнення слизової шлунково-кишкового тракту і внаслідок появи незворотних порушень ЦНС.

Номер слайду 9

Симптоми променевої хвороби. У пацієнтів виникає різкий головний біль, нудота, напади блювоти, слабкість, підвищується температура. Чим більше була отримана доза радіації, тим раніше починають проявлятися ці симптоми. При легкому ступені променевої хвороби (опромінення 100-200 рад) спостерігається блювота по закінченню 3-х годин з моменту опромінення. З’являється гіперемія шкіри, а також сухість у роті, порушення серцевого ритму. У крові пацієнтів різко знижується вміст лейкоцитів. По закінченню 3-4 годин нудота зникає. При опроміненні середнього ступеня (дози 400-600 рад) неодноразова блювота і болі в животі з’являються вже через 15 хвилин з моменту опромінення. У пацієнтів через 5-7 днів починають з'являтися ознаки гострої променевої хвороби. У крові пацієнтів зменшується кількість лейкоцитів, підвищується показник ШОЕ. Найчастіше, у пацієнтів спостерігаються симптоми ураження слизової оболонки кишечнику. З'являється частий неоформлений стілець, відзначаються болі і здуття живота. Підвищується температура тіла. При надвисоких дозах опромінення (вкрай важка ступінь опромінення) більше 1000 радій у людей відзначається різка слабкість, виражені болі в животі, що супроводжуються неодноразової блювотою, падає артеріальний тиск, виникає набряк мозку.23.02.2025

Номер слайду 10

Види променевої хвороби. Розрізняють гостру і хронічну променеву хворобу. Гостра променева хвороба виникає внаслідок короткочасного впливу на людину опромінення в дозі понад 100 рад. Хронічна променева хвороба розвивається в результаті тривалого впливу іонізуючого випромінювання або внаслідок потрапляння радіоактивних ізотопів в організм. Слід зазначити, що допустимою дозою опромінення для людини вважається не більше 5 радій на рік.

Номер слайду 11

Побутові дозиметричні прилади, їх призначення та особливості користування. У радіаційній безпеці використовують радіометри, дозиметри та спектрометри. Радіометри — це прилади, призначені для визначення якості радіоактивних речовин (радіонуклідів) або потоку випромінювання. Наприклад, газорозрядні лічильники (Гейгера - Мюллера). Дозиметри — це прилади для вимірювання потужності експозиційної або поглинутої дози. Спектрометри використовують для реєстрації й аналізу енергетичного спектра і поглинутої дози, а також ідентифікації на цій основі випромінюючих радіонуклідів.

Номер слайду 12

Радіометр. Радіометр використовується для дозиметричного контролю на промислових підприємствах, для екологічних досліджень, для контролю радіаційної чистоти житлових приміщень, будівель і споруд, прилеглих до них територій, предметів побуту, одягу, будматеріалів, поверхні ґрунту на присадибних ділянках, транспортних засобів, грошових знаків (банкнот) і монет, для оцінки радіаційного забруднення лісових ягід і грибів, риби та дичини, як наочний засіб для учбових установ та служб ЦЗ.

Номер слайду 13

Дозиметр. Дозиметр МКС-05 «ТЕРРА» є аналогом побутового дозиметра МКС-05 «ТЕРРА-П+», проте професійний МКС-05 «ТЕРРА» має меншу похибку вимірювання потужності дози гамма-випромінення. У випадку проведення офіційних вимірювань дозиметр підлягає періодичній повірці з частотою не рідше 1 разу на рік. Вимірює бета-випромінювання, працює в широкому температурному і вимірюваному діапазоні, має зручну індикацію і малий розмір. При цьому він відноситься до класу побутових виробів і не є засобом для офіційних вимірювань.

Номер слайду 14

Дозиметр радіації СОЕКС «Quantum» (Квантум)Даний дозиметр радіації є вдосконаленою версією моделі СОЭКС-01 М і призначений для вимірювання іонізуючих випромінювань включаючи потужність дози гамма-випромінювання і накопичену дозу. Додатково в дозиметрі реалізована функція годинника і будильника. Дозиметр також показує розряд елементів живлення, має режим економії батареї (автоматичне вимкнення екрану). Головною особливістю даного дозиметра є наявність двох детекторів (лічильників) радіації замість одного.

Номер слайду 15

Режими радіаційного захисту. Режим радіаційного захисту населення означає порядок дії людей, опинилися у зоні радіоактивного зараження, і навіть порядок застосування засобів захисту зменшення можливих доз опромінення. Для захисту населення передбачено три типових режиму радіаційного захисту:№ 1 - застосовується для населених пунктів, у яких населення живе у основному дерев'яних будинках (з коефіцієнтом ослаблення радіації в 2-3 рази);№ 2 - передбачено для населених пунктів, де жителі проживають у кам'яних одноповерхових будинках, які забезпечують ослаблення радіації у десятеро;№ 3 - передбачено для населених пунктів, де населення живе у багатоповерхових кам'яних будинках, які забезпечують ослаблення радіації в 20-30 раз. Пам'ятаймо, що підвали житлових будинків істотно знижують рівень проникаючої радіації (від 7 разів у дерев'яних одноповерхових будинках до 400 разів у багатоповерхових кам'яних).

Номер слайду 16

Порядок поведінки у зоні ураження:а) перший етап - це час, протягом якого треба бути у звичному притулку;б) другий етап - включає час, протягом якого людина перебуває по черзі у звичному притулку і у своєму домі (квартирі);В) третій етап - цей час перебування у своєму домі (квартирі) з короткочасним виходом на (лише одну годину). Тривалість кожного етапу залежить від рівня захисту від радіації, яку забезпечують притулок і житлове приміщення, і навіть від рівня радіації у районі зараження і час його спаду. Рівень радіації можна орієнтовно оцінити: вже через 7 годин після ядерного вибуху рівень радіації зменшується удесятеро, через добу - в 45 раз, через дві доби - в 100 раз, через два тижні - в 1000 раз. Тривалість перебування у притулку визначається штабом ДСНС залежно від радіаційної обстановки.

Номер слайду 17

Санітарна обробка. Частина радіоактивних речовин усе-таки може потрапити на відкриті і слабозахищені ділянки тіла. Тоді виникає необхідність очищення всієї поверхні тіла людини. Така обробка називається санітарною. Вона проводиться переважно як санітарно-гігієнічний захід. Після зняття захисного одягу чи спецодягу здійснюється санітарна обробка, що полягає в митті гарячою водою. Санітарна обробка відрізняється від гігієнічного миття дозиметричним контролем, визначеною послідовністю з метою запобігання вторинного забруднення, організацією стоку води і її збору, заміною білизни й одягу й інших особливостей. Для санобробки використовують нагріту воду. Перше миття, як правило, зменшує РА забруднення приблизно в 10 разів. Ще більш ефективна багаторазова, а використання звичайного мила чи миючих засобів дозволяє досягти необхідного рівня знезаражування. Санітарна обробка – це комплекс заходів по ліквідації зараженості особового складу формувань ЦЗ та населення радіоактивними речовинами (РР). При своєчасному проведенні вона значно знижує можливість ураження людей, які знаходяться у зонах зараження.

Номер слайду 18

Види санітарної обробки. Санітарна обробка розподіляється на часткову і повну. Часткова санітарна обробка передбачає часткову санітарну обробку особового складу ЦЗ і населення, а також часткову дезактивацію техніки і обладнання. Вона проводиться при зараженні радіоактивними речовинами – протягом першої години безпосередньо в зоні зараження. Часткова санітарна обробка полягає в усуненні радіоактивних речовин з відкритих ділянок тіла, одягу і засобів захисту вимиванням водою або вбиранням тампонами, а з одягу і ЗІЗ – витрушуванням. Взимку знезараження одягу, взуття, можна проводити незараженим снігом. Якщо люди знаходяться в зоні радіоактивного зараження без ЗІЗ, то необхідно провести часткову санобробку і потім надягти ЗІЗ. При цьому часткову санобробку обличчя, шиї, рук проводять обмиванням водою. Радіоактивну пил з одягу усувають обмітанням або витрушуванням. При проведенні часткової санітарної обробки на не зараженій місцевості дотримуються такої послідовності:знімають засоби захисту шкіри і обтрушують їх чи протирають ганчіркою, змоченою водою (дезактивуючим розчином);не знімаючи ЗІЗ органів дихання, обтрушують або обмітають радіоактивний пил з одягу. Коли є можливість, то верхній одяг знімають і витріпують;обмивають чистою водою відкриті частини тіла, потім маску протигазу;знімають ЗІЗ органів дихання і старанно миють водою обличчя;полощуть рот і горло. Якщо не вистачає води, відкриті частини тіла і маску протигаза (респіратора) протирають вологою ганчіркою, яку змочують водою з фляги.

Номер слайду 19

Види санітарної обробки. Повна санітарна обробка містить у собі обмивання тіла людини теплою водою з милом (в бані чи проточній водоймі – в теплу пору року) обов'язковою зміною білизни та одягу. Мета обробки - повне знезаражування від РР одягу, взуття, поверхні тіла. Повній санітарній обробці підлягає особовий склад формувань, робітники, службовці та евакуйоване населення після виходу з осередку ураження. Одяг підлягає заміні якщо після його витрушування залишкове радіоактивне зараження перевищує допустиму величину. Отже, дотримання певних правил щодо зменшення вмісту радіонуклідів та проведення санітарної обробки дає позитивний результат та запобігає попаданню радіації в організм.

Номер слайду 20

Дезактивація приміщень, обладнання, техніки, територіїДезактивація - це видалення радіоактивних речовин (РР) з поверхні різних об'єктів, а також із продуктів харчування, фуражу, сировини і води. Для визначення необхідності в дезактивації проводять дозиметричний контроль радіоактивного забруднення. Дезактивацію можна проводити часткову або повну. При дезактивації приміщень РР змивають сильним струменем води. Спочатку з даху, а потім зі стін, дверей і вікон. Струмінь води спрямовують на поверхню під кутом 30—40°. Техніку дезактивують такими способами: обмітанням віниками, мітлами, щітками; змиванням РР струменем води; обтиранням тампонами із ганчір'я, клоччя, щітками, змоченими водою, розчинниками або дезактивуючими розчинами; змиванням РР дезактивуючими розчинами з одночасною обробкою забруднених поверхонь щітками дегазаційних компонентів; очищенням забруднених поверхонь.

Номер слайду 21

Дезактивація приміщень, обладнання, техніки, територіїВнутрішні поверхні техніки (кабін, капотів, важкодоступні місця), інструмент, інвентар та інші невеликі за розміром предмети дезактивують обтиранням тампонами, щітками, змоченими водою, розчинниками або дезактивуючими розчинами. Забрудненість РР зменшується у 8—10 разів. Дезактивація одягу, взуття і індивідуальних засобів захисту, проводиться вибиванням і витрушуванням, миттям або протиранням (прогумованих і шкіряних виробів) водними розчинами миючих засобів або водою, а також прання з спеціальними режимами з використанням речовин для дезактиваціїДороги з твердим покриттям миють водою під тиском 300— 500 к. Па (3—5 атм) у розрахунку 3 л води на 1 м2 поверхні.Ґрунтові дороги переорюють або знімають верхній шар скрепером

Номер слайду 22

Дякую за увагу! Бережіть себе23.02.2025