Презентація "Цікаве про хліб"

Цікаве про хліб

У музеї швейцарського міста Цюриха зберігається коржик, спечений близько шести тисяч років тому. Його знайшли при розкопках будівель на місці висохлого озера.

У давнину в останній день жнив у село приносили прикрашений стрічками сніп і зберігали його цілу зиму як запоруку майбутнього врожаю.

У давнину хліб оздоблювали насічками, рисунками. Найчастіше на хлібі зображали зерна, бойовий лук, стріли. Стріли і лук - захисники хлібного поля.

З одного зернятка пшениці можна одержати близько двадцяти міліграмів борошна. А для приготування одного батона треба змолоти приблизно десять тисяч зернят.

За давнім узбецьким звичаєм мати, проводжаючи сина в армію, розламує коржа надвоє – одну половину залишає собі, іншу дає синові: «Ти йдеш захищати свій дім, де на тебе чекають».

У різних сортів пшениці «вуса» мають свій колір. Вони бувають білі, жовті, червоні, фіолетові, чорні.

Хліб із сіллю є символом гостинності, оберегом.

На весілля пекли коровай, калачі, шишки. Хлібом батьки благословляли молодих на щастя, на долю.

Хліб використовували в обрядах зустрічі весни: господарки пекли із тіста жайворонків, з якими діти закликали весну.

На Великдень пекли із здобного тіста обрядовий хліб – паску, прикрашали фарбованим пшоном, маком, цукровою пудрою.

Обрядове печиво пекли і на свято Маковія. Це коржі з маком та медом.

І нарешті – калита, яку пекли на свято Андрія. Це круглий корж із діркою посередині, який символізував сонце.

Дякую за увагу!