Презентація на тему: "Озиме жито"

Технологія вирощування озимого жита

Зміст 1. Господарське значення. 2. Коротка ботанічна характеристика та вимоги озимого жита до умов росту і розвитку. 3. Господарсько-біологічна характеристика сортів. 4. Розміщення культури в сівозміні (попередники). 5. Обробіток ґрунту. 6. Удобрення озимого жита. 7. Підготовка насіння та сівба. 8. Догляд за посівами. 9. Строки та технологія збирання урожаю.10. Нові досягнення науки та передовий досвід вирощування озимого жита.

1. Господарське значення Озиме жито – цінна продовольча і технічна культура. Хліб із житнього борошна відзначається високою калорійністю, має характерний смак і аромат. Він містить 9-17% білків, багато легкозасвоюваних вуглеводів 80%,а також вітаміни А1, В1, В2,В3, Е, РР, С. Житнє борошно часто використовують. Як домішку до житнього хліба. Зерно жита використовують також на корм худобі, виготовляти з неї папір, мати, корзини, целюлозу, оцет тощо. Солома використовується при силосуванні соковитих рослин, або як корм худоби. Як швидкоростуча культура озиме жито добре пригнічує бур'яни і є цінним попередником для інших культур.

2. Коротка ботанічна характеристика та вимоги озимого жита до умов росту і розвитку. Жито (Secale cereale) — різновид вульгаре (var. vulgare), до якого належать усі культурні форми жита. Солома й колосся білого або жовтого кольору, на відміну від диких форм, колос не розламується на окремі колоски. Ко­лоскові луски і квіткові плівки гладенькі, не опушені, без горбків та волосків на поверхні. Зерно у квіткових лусках сидить відкрито або напіввідкрито і ніколи повністю не закривається. Стебло під колосом може бути опушене, вкрите горбками або голе. Листкова піхва і сам листок часто вкриті волосками, горбками, рідше — голі. Нижня частина листка гола, рідше опушена. Між піхвою і дисковою плас­тинкою є плівчастий язичок — лігула, іноді конусоподібної форми. Суцвіття колос чотирьох типів: призматичний, округлий, гранча­стий і не гранчастий Колосок складається з двох квіток, дуже рідко — з трьох і більше і двох колоскових лусок, які розміщені по боках. Квітка двостатева, форма зерна овальна або видовжена. Маса 1000 насінин від 13 до 53,2 г.

Біологічні особливостіСеред озимих культур озиме жито характеризується найвищою морозостійкістю. У безсніжні зими воно легко витримує морози до мінус 25 °С, а при доброму загартуванні йому не шкодить зниження температури повітря до мінус 35 °С. Зерно жита здатнє проростати при температурі грунту 1-2°С, а дружні сходи з'являються при температурі 4-5°С. Найсприятливіша температура для проростання 15-20°С, оптимальна температура для росту і розвитку 18-20°С. Навесні жито раніше відростає, ніж пшениця, і приблизно на 7 — 10 днів швидше достигає. Процес кущення жита найкраще відбувається при температурі 10 — 12 °С, при її зниженні до 4 — 5 °С кущення припиняється. Сума ефективних температур від сходів до кущення жита становить 67 °С. У період вегетації сприятливою для жита є температура 18 — 20 °С. Дуже чутливе воно до високих температур у період цвітіння — погір­шується запилення квіток, спостерігається череззерниця, а при нали­ванні формується щупле зерно. Сума ефективних температур від по­чатку весняного відростання до достигання становить 1200 — 1500 °С, а від проростання насіння до достигання 1800-2100°С .

Вимоги до вологи. Жито менш вимогливе до вологи, ніж озима пшениця. Воно до­сить ефективно використовує осінньо-зимові опади і краще витримує весняні посухи завдяки добре розвиненій кореневій системі. Проте в суху осінь сходи бувають досить зрідженими і рослини погано кущаться. Транспіраційний коефіцієнт у жита нижчий, ніж у озимої пшениці (340 — 420). Все ж озиме жито досить негативно реагує на ґрунтову й повітряну посуху. Особливо шкодить житу ґрунтова посуха у період трубкування рослин, коли формуються генеративні органи. Суха погода і спека, а також затяжні дощі у період цвітіння негатив­но впливають на запилення квіток, що викликає череззерницю. Вимоги до ґрунту . За­вдяки добре розвиненій кореневій системі, маса якої в 1,5 раза пере­вищує пшеничну (6 т/га проти 3 — 4 т/га), та її високій всмоктувальній здатності озиме жито дає добрі врожаї не тільки на родючих чорнозе­мах, а й на бідних піщаних ґрунтах, добре витримує підви­щену кислотність ґрунту (р. Н 5,5), невелику засоленість. Озиме жито добре використовує поживні речовини з важкороз­чинних сполук ґрунту, позитивно реагує на внесення фосфорних добрив, завдяки яким краще розвиваються коренева система і над­земні органи, а також ефективніше засвоюється рослинами азот.

При нестачі у ґрунті калію у рослин погано розвивається листя, знижуються інтенсивність кущення і стійкість проти вилягання. Якщо в ґрунті мало фосфору і калію, знижується і стійкість жита проти низьких температур. З урожаєм зерна жита 1 ц і соломи 1,5 ц з ґрунту виноситься 3 кг азоту, 1,2 - 1,5 кг Р2 О5 і 2,5 кг К2 О. Озиме жито відзначається підвищеною кущистістю, утворюючи 3-5 пагонів на одну рослину. Закінчується кущення переважно восени, але може продовжуватись і навесні. На відміну від інших зернових культур, озиме жито закладає вузол кущення близько до поверхні ґрунту (1,7 — 2 см), незалежно від глибини загортання на­сіння. У фазах кущення і трубкування у жита спостерігається інтен­сивний ріст рослин у висоту, приріст перед колосінням досягає 5 см за добу. Тому при загущенні рослин (особливо на родючих ґрунтах) жито сильно вилягає. Причому фази кущення і трубкування у жита проходять швидше, ніж у пшениці, а колосіння і цвітіння більш тривалі. Цвіте жито протягом 10—12 днів. За нормальних умов розвитку жито достигає на 8 — 10 днів рані­ше, ніж озима пшениця. Тривалість вегетаційного періоду у жита на півночі досягає 350, на півдні — 270 днів. Озиме жито є перехреснозапильною рослиною. Запилюється віт­ром, найкраще при відносно тихій погоді, коли легким вітром хмар­ками переноситься пилок над рослинами (жито «красується»).

3. Господарсько-біологічна характеристика сортів. Харківський 98. сорт селекції Інституту рослинництва ім. В. Я Юр'єва УААН. Сорт занесений до державного реєстру сортів рослин України у 1999 р. виведений методом схрещування. Різновидність вульгаре, належить до диплоїдних форм. Рослина завдовжки 106 – 118 см, колос середньої щільності, призматичний, остюки довгі, розходяться врізнобіч, стебло потовщене, листки темно – зелені, широкі, колосова луска ланцетна, зернівка видовжено – овальна. Урожайність – 45.7 – 50,3 ц/га. Маса 1000 насінин – 29,4 – 32,8 г. Середньостиглий, вегетаційний період 282 – 288 днів, вміст білка 8,8 – 10,2%. Рекомендований для всіх зон вирощування. Хамарка. Сорт виведений Інститутом рослинництва ім. В. Я Юр'єва УААН. Сорт занесений до державного реєстру сортів рослин України у 2007р. Належить до різновиду вульгаре, диплоїд. Який характеризується високими стабільними врожаями. Рослини досягають 100 -120 см заввишки. Листя темно – зеленого кольору, має сильний восковий наліт. Форма колоска веретеноподібна, дещо призматична, довжина колоска сягає 13 – 16 см, маса 1000 насінин 38 – 45 г. для сорту хмарка характерні підвищена зимостійкість та висока урожайність. Сорт середньостиглий має вирівняні стебла, що вирізняється стійкістю до вилягання зерна не осипається. Урожайність складає 91 ц/га. Рекомендований для всіх зон вирощування.

4. Розміщення культури в сівозміні (попередники). Жито менш вимогливе до попередників порівняно з озимою пшеницею, у тому числі й до повторного вирощування. Проте потенціальні можливості районованих сортів більшою мірою виявляється при вирощуванні їх після кращих попередників особливо при недостатньому внесені добрив. Урожайність жита після кращих попередників підвищується на 6 – 40%. Серед зернових культур жито вважається найбільш стійким проти вирощування в монокультурі Кращим попередником для озимого жита у зоні Степу є зернові – озима пшениця, бобові - горох, кормові боби, вика. Добрими попередниками є ріпак, гречка, кукурудза на зелений корм і силос

5. Обробіток ґрунту. Одразу після попередника поле лущать на глибину 6 -8 см, дисковими ЛДГ -10 ,або лемішними ПЛ 10-25 По мірі проростання бур'янів проводять повторне лущення на 8 – 10 см У зоні степу лімітуючим фактором є волога тому замість оранки доцільно застосовувати поверхневий обробіток культиваторами - плоскорізами КПГ 2- 150 в агрегаті з боронами або чизельний обробіток наприклад РН- 4. Передпосівний обробіток складається з культивації культиватором КПС-4 в агрегаті з боронами БЗСС-1 але ефективніше використовувати обробіток комбінованими агрегатами РВК-3,6. РВК-5,4 ВИП- 5,6 та ін. Після посіву проводять коткування чи досходове боронування, у фазі 3 листків післясходове боронування. Рано на весні проводять боронування впоперек напрямку посівів важкими боронами БЗТС -1, ґрунтову кірку знищують голчастими боронами БМШ -15 або мотиками МРН-6

6. Удобрення озимого жита. Для формування високого врожаю жито потребує доброго забезпечення поживними речовинами. Рекомендовані дози мінеральних добрив при інтенсивній технології вирощування N90 P90 K90 кг/га. В основне удобрення вносимо фосфорні і калійні добрива в нормі P80 K90 кг/га. Органічні добрива під жито не вносять його доцільно вносити під попередник. Мінеральні добрива вносять за допомогою машин 1 РМГ-4, МВУ-900 та ін. При сівбі в рядки вносимо фосфорні добрива в нормі P10 кг/га. Азотні добрива вносять при підживленні: Перше підживлення - на початку вегетації N30-50 Друге підживлення – у фазі виходу в трубку N30-60 Третє підживлення – у фазі колосіння N20-40 Азот у фазі кущення - збільшує густоту стеблостою, у фазі виходу в трубку-збільшує озерненість колоса, а у фазі колосіння масу 1000зерен і вміст білка у зерні.

7. Підготовка насіння та сівба. Для сівби використовують очищене й відсортоване насіння яке за категорією відповідає 1- 3 репродукції яка має чистоту не нижчу 98% і схожість 90%. Для сортування і очищення насіння використовують зерноочисні машини ЗВС-20, МС-4,4, або зерносушильні комплекси КЗС-25, КЗС-50 та трієрні блоки БТ-20. Для боротьби з хворобами насіння протруюють з використанням машин і комплексів ПС-30, ПС-10, КПС-10 з використанням препаратів Гранозан (1 кг/т) ТМТД(2 кг/т), Вітаваксом або Фундазолом(2-3 кг/т) застосовують при інкрустації приліплювачі ПВС(0,5 кг/т) та інсектициди Волатон або Дуребан (0,7-1,5 кг/т)Основний спосіб сівби звичайний рядковий 15 см, або вузькорядний 7,5 см, для сівби використовують сівалки СЗ-3,6, СЗУ-3,6 норма висіву 4-4,5 млн. шт. на га . Глибина загортання насіння 3-4 см. Оптимальні календарні строки висіву – друга - третя декада вересня.

8. Догляд за посівами. За сухої погоди після сівби поле коткують кільчасто – шпоровими котками 3 ККШ-6. У фазі трьох листків проводять післясходове боронування зубовими боронами БЗЛС-1. Рано на весні проводять весняне боронування впоперек сходів важким боронами БЗТС-1, ґрунтову кірку знищують голчастими боронами БМШ -15. Боротьба з бур'янами на посіві озимого жита застосовують страховий гербіцид Гранстар (20 – 25 г/га) у фазі трьох листків. Боротьба з шкідниками на посівах озимого жита проти злакової мухи, попелиці, шкідливої черепашки, застосовують інсектицид Сумітон Д (0,6 -1 л/га) у фазі кущення та Бі 58 новий ( 1 – 1,2 л/га) у фазі цвітіння. Боротьба з хворобами для захисту від снігової плісняви, сажок, іржі та кореневих гнилей застосовують фунгіцид Фундазол ( 500 г/кг) у фазі кущення. Боротьба з виляганням озиме жито – високоросла культура тому проти вилягання використовують ретардант Антивилягач ( 2 л/га).

9. Строки та технологія збирання урожаю. Озиме жито найвисокоросліша серед зернових культур і схильна до обсипання. Збирання роздільним способом збирають озиме жито із середини до кінця воскової стиглості зерна при вологості зерна 30 -20 % його скошують у валки жатками ЖВН – 6 на висоту зрізу 20 -25 см. через 3 -4 дні валки підбирають комбайном ДОН -1500 який обладнають приставкою ПУН -6 та підбирачем ППТ-3 цим способом збирають забур'янені посіви з нерівномірним достиганням. Прямим комбайнуванням збирають у фазі повної стиглості зерна з вологістю 18 – 15 % комбайном ДОН-1500, збирають чисті посіви від бур'янів з рівномірним достиганням зерна. Зібране зерно очищають, сортують і зберігають при вологості 14 -15%.

10. Нові досягнення науки та передовий досвід вирощування озимого жита. Україна належить до країн із значним обсягом виробництва зерна. Найбільше озимого жита вирощують у Росії, Німеччині, Польщі, Канаді. До останнього часу вирощувалися лише сорти озимого жита, але асортимент їх був не великий. Тому селекціонерами Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва вперше були створені гібриди озимого жита : Первісток, Юрьївець, Слобожанець, в порівнянні з існуючими сортами вони мають суттеві переваги:- високу врожайність та високу якість зерна при менших нормах висіву ( 3 млн. шт. на га );- підвищену кущистість ( коефіцієнт кущіння більше 9) зникає необхідність використовувати гербіциди;хліб який був отриманий з цих гібридів був значно вище по хлібопекарським якостям ніж ті що були отримані із сортів озимого жита Хамарка Первісток Харківське 98 Хасто Юр’ївець