Презентація "Наркотичні засоби"
Про матеріал
Розробка адресована викладачам закладів фахової передвищої та вищої освіти ветеринарного профілю, а також може бути використана здобувачами освіти для самостійної підготовки до практичних занять і підсумкового контролю знань з теми наркотичні засоби.
Стадія заціпеніння Проявляється короткочасним заспокоєнням без ознак порушення чутливості, функцій серцево-судинної системи і дихання. Але в перший момент вдихання газових сумішей ефіру чи хлороформу, що мають виражену подразнюючу дію, можливе рефлекторне пригнічення дихання, навіть до повної його зупинки.
Хлороформ – Сhloroformium Властивості прозора, рухлива, летка рідина із специфічним запахом, малорозчинна у воді (1:200), добре - в оліях, легко зміщується з ефіром та спиртом, не горить і не підтримує горіння. Форма випуску, зберігання У прохолодному місці за списком Б у герметично закритому посуді з темного скла. Для наркозу випускають очищений хлороформ (Chloroformium pro narcosi) у коричневих склянках по 50 мл. При зберіганні вибірково перевіряють на чистоту кожні шість місяців. Дія Місцево, спочатку подразнююче, потім знеболююче. При введенні всередину посилює секрецію шлункових залоз, а у собак, котів і свиней викликає блювоту. Після всмоктування в кров при вдиханні парів діє наркотично. Добре виражені всі стадії наркозу. Стадія збудження тривала. Ширина наркотичної дії хлороформу невелика - 40...55 мг у 100 мл крові. Це зумовлює потребу у ретельному нагляді за станом тварин під час нар Показання, спосіб і дози застосування Для наркозу свиням, собакам, рідше коням. Великій і дрібній рогатій худобі практично не застосовують у зв'язку з сильно вираженою стадією збудження і частими ускладненнями зупинка дихання, тимпанія передшлунків, аспіраційна бронхопневмонія. Місцево хлороформ застосовують зовнішньо у формі лініментів як подразнюючий, болезаспокійливий, протиревматичний засіб при хронічних захворюваннях суглобів, сухожилок і м'язів, Завдяки добре вираженій протимікробній дії хлороформ використовують для консервування зразків кормів, сечі, фекаліїв
Ізофлуран - Isoflurane Властивості прозора, безбарвна, рухома, незаймиста, густа рідина. Форма випуску та зберігання. 1 флакон (100 мл або 250 мл) Дія. інгаляційні анестетики Показання до застосування для проведення загальної інгаляційної анестезії при: Лапароскопічних та торакоскопічних операціях; Хірургічних втручаннях на головному мозку та хребті; Травматологічних операціях; Акушерських втручаннях. Спосіб застосування та дозування. Використовується через спеціальні випарники, відкалібровані під ізофлуран, для точного контролю концентрації: Кішки: введення в наркоз — 2,0–3,0% у суміші з киснем протягом 3–5 хвилин; підтримка наркозу — 1,5–2,0% ізофлурану; для виведення з наркозу — подача чистого кисню за 3 хвилини до завершення операції. Собаки: введення в наркоз — 2,0–2,5% у суміші з киснем протягом 3–5 хвилин; підтримка наркозу — 1,5–1,8% ізофлурану; для виведення з наркозу — подача чистого кисню за 3 хвилини до закінчення втручання.
Ефір (етиловий, медичний, для наркозу)-Аеther aethylicus, Аеther medicinalis, Аеther pro narcosi. Властивості Безбарвна, прозора, летка, легкозаймиста рідина своєрідного запаху та пекучого смаку. Розчиняється у воді (1:12), легко змішується з хлороформом, спиртом, оліями. Форма випуску та зберігання Флакони по 50 мл. Список Б, у герметично закритих склянках, у захищеному від світла місці, далеко від вогню. Перевіряють кожні 6 міс. Дія Місцево подразнює слизову оболонку верхніх дихальних шляхів, що зумовлює потребу в атропінізації тварин перед наркозом. Резорбтивно діє як типовий наркотик. Сильно виражена стадія збудження. Спосіб застосування та дозування. підшкірно - для рефлекторної стимуляції дихання і серцевої діяльності; всередину - як знеболюючий і нормалізуючий моторну функцію шлунка засіб; як наркотик - через дихальні шляхи відкритим (за допомогою простої маски) і закритим (за допомогою спеціальних апаратів) способами. Для наркозу беруть 3...4 мл на один кілограм маси тварини; підшкірно: коням - 25...30 мл, вівцям і свиням - 3...5, собакам - 0,1 ...0,5; всередину: коням-25...50, собакам 1...5 мл.
Хлоретил – Aethylii chloridum Властивості прозора, безбарвна, дуже летка рідина, температура кипіння - 12...13 °С. Погано розчиняється у воді (1:50), змішується із спиртом та ефіром. Вогненебезпечно. Зберігають за списком Б у прохолодному, захищеному від світла, місці. Дія наркотична, при вдиханні парів протягом 2...3 хвилин настає наркоз без вираженої стадії збудження. Пробудження швидке. Ширина наркотичної дії вузька, що зумовлює небезпеку передозування. Місцево хлоретил спричинює різке охолодження шкіри, внаслідок чого настає тимчасовий параліч поверхневих нервових закінчень і втрачається їх чутливість. При тривалому і сильному охолодженні може виникнути некроз тканин. Застосовують хлоретил для наркозу при короткочасних операціях у котів і птиці, а також для місцевої анестезії при незначних хірургічних втручаннях.
Фторотан (галотон) – Phthorothanum. Властивості прозора, безбарвна, летка важка рідина з слабким запахом, солодкувато-пекучого смаку, малорозчинна у воді, добре змішується з спиртом, ефіром, хлороформом, оліями. Фторотан не горить, не вибухає. Зберігання за списком Б у прохолодному, захищеному від світла місці. Форма випуску флакони темного скла по 50 мл. Дія за силою дії на центральну нервову систему у чотири рази ефективніший за ефір. При інгаляції з киснем або повітрям наркоз настає швидко без стадії рухового збудження. Вихід з наркозу швидкий через 10-15 хвилин після припинення подачі препарату. Швидше і сильніше діє у суміші з ефіром. Побічна дія: в період хірургічного наркозу виникає зниження артеріального тиску і сповільнення ритму серцевих скорочень. Виявляє нефротоксичну та гепатотоксичну дію. Застосування та дози: для інгаляційного наркозу на 1 кг маси тіла свиням, собакам, кішкам 2-2,5 мл.
Азоту закис – Nitrousoxide. Властивості безколірний солодкуватий газ, з спецефічним запахом, важчий за повітря.у воді розчиняється 1:2. При звичайній температурі і тиску 40атм або при 0єС і тиску атмосфер згущується у безколірну рідину. Не загоряється, але підтримує горіння. Суміші з ефіром та хлоретилом вибухають Зберігання при кімнатній температурі подалі від вогню. Форма випуску: металеві балони по 10л під тиском 50 атм у згущеному стані. Дія Слабка потрібна комбінація з іншими препаратами. Введення чистого закису азоту викликає наркоз і асфексію, а введення його суміші з киснем дає наркоз без побічної дії. Кисень треба подавати біля 5 хвилин після закінчення подачі закису азоту. Азоту закис треба поєднувати з більш сильними наркотизуючими та міорелексантами, тому що наркоз не досягає потрібної глибини, викликає недостатню релаксацію скелетної мускулатури. Застосування та дози: для інгаляцйного наркозу за допомогою наркозного апарату для проведення короткочасних хірургічних операцій.
Неінгаляційні наркотичні засоби Хлоралгідрат – Chloratumhydratum Cклад і властивості: безбарвні кристали з гострим запахом, гіркуваті на смак, гігроскопічні, препарат леткий на повітрі, добре розчинний у воді (3:1), спирті, ефірі, хлороформі. У водних розчинах нестійкий, особливо при нагріванні розкладається з утворенням токсичної трихлороцтової кислоти, тому розчин готують перед застосуванням в асептичних умовах, тобто на стерильній дистильованій воді або фізіологічному розчині.
Дія Місцева подразнююча, тому всередину і через пряму кишку можна вводити тільки на слизах у концентраціях до 10%. Надходження розчину під шкіру викликає сильне запалення та некроз. Легко всмоктується слизовими оболонками - через 5...30 хвилин проявляється наркотична дія без стадії збудження. Рівномірно розподіляється в тканинах і довго затримується в організмі. Ширина наркотичної дії вузька - 30...55 мг на 100 мл крові, що утруднює використання його для повного наркозу. Базисний наркоз супроводжується значним зниженням больової чутливості, послабленням рефлексів і розслабленням скелетних м'язів. При цьому дихання сповільнюється і стає глибоким; Незначне передозування загрожує зупинкою дихання. Під час наркозу знижуються тиск крові і температура тіла. Добре переносять базисний наркоз коні та свині. Велика рогата худоба при повному наркозі гине.
Показання, способи і дози застосування: для базисного наркозу коням, свиням, собакам, верблюдам, віслюкам, оленям, кролям; як заспокійливий і снотворний засіб при сильних збудженнях, кольках, запаленні мозку, випаданні матки та прямої кишки; як проти судомний засіб - при кольках, отруєнні стрихніном, правці. Дози внутрішньовенно (на 1 кг маси тіла): коням - 0,1...0,15 г; свиням - 0,15—0,2; вівцям і козам - 0,2...0,25; всередину та ректально - 0,1 г на слизах.
Тіопентал-натрій – Thyopentalum – natrium Синоніми: пентіо-барбітал, пентотал-натрій тощо. Склад і властивості: суміш похідного тіобарбітурату натрію з безводним карбонатом натрію. Суха пориста маса жовтувато- зеленкуватого кольору, легкорозчинна у воді. Розчини не можна кип'ятити, їх готують перед застосуванням в асептичних умовах. Зберігання: за списком Б, у прохолодному місці. Форма випуску: порошок в ампулах по 0,5 та 1,0 г.
Дія наркотична, але короткочасна (до 30 хв) при парентеральному введенні. Токсичність незначна. Наркоз легко переносять м'ясоїдні, дещо гірше всеїдні. Показання, способи і дози застосування: для наркозу при виконанні короткочасних операцій коням, великій рогатій худобі - внутрішньовенно (5...10%), свиням і собакам підшкірно, внутрішньом'язово або внутрішньоочеревинно. Дози (на 1 кг маси тіла): внутрішньовенно - 25...35 мг, підшкірно та внутрішньоочеревинно - 25...40 мг, внутрішньом'язово - 30...50 мг
Гексенал – Нехепаlum Синоніми: гексобарбітал-натрій, евіпан натрій та ін. Склад і властивості: гігроскопічний порошок білого кольору, легкорозчинний у воді, не стійкий у розчинах, тому їх готують перед застосуванням в асептичних умовах. Зберігання: за списком Б, у прохолодному місці. Форма випуску: порошок в ампулах по 0,5... 1,0 г. Дія: резорбтивно в малих дозах діє заспокійливо і снотворно, у високих - наркотично. Наркоз настає швидко, але триває І5...20 хвилин.
Показання, способи і дози застосування для базисного наркозу коням, свиням, дрібній рогатій худобі, собакам. Можна комбінувати з інгаляційними наркотиками та міорелаксантами. Рідше застосовують як заспокійливий і просудомний засіб. Дози внутрішньовенно (на 1 кг маси тіла): коням - 25...30 мг, дрібній рогатій худобі - 30...35 мг, свиням 35...50 мг; на 1 голову: собакам - 0,4...0,8; крсшям-0,1...0,15г.
Кетаміну гідро хлорид (кеталар, каліпсол, каліпсовет, кетанест, веталар, вітакет)– Кеtamini hydrochloridum Властивості: Білий порошок, легкорозчинний у воді 1:5 і спирті. Зберігання: список А Форма випуску: 1 і 5 % розчин (1мл інєкційного розчину містить 0,01 г (10мг) кетаміну або відповідно 0,05 г (50 мг) кетаміну у ампулах і флаконах по 2,5 та 10мл.
Дія: Пригнічує ретикулярну формацію, асоціативну зону кори головного мозку, виявляє швидку і не тривалу наркотичну дію. Підсилює ефект інгаляцйних наркотиків, поглиблює міорелексацію при введенні тубокурарину і дитиліну та викликає анальгезуючий ефет. Препарат стимулює скоротливість міокарду і підвищує артеріальний тиск. При швидкому внутрішньовенному введенні можливе пригнічене дихання і занепокоєння у післянаркозний період. Після пробудження ще 6-8 годин зберігається анальгезія. Кетаміну гідрохлорид бажано поєднувати з міорелексантами, атропіном та діазепаном.
Наркотик короткої тривалості дії. При внутрішньовенному введенні в дозі 2 мг/кг наркоз триває 10...15 хв, внутрішньом'язово в дозі 6... 8 мг/кг - 30...40 хв, без розслаблення скелетних м'язів і при наявності рефлексів з верхніх дихальних шляхів. Характерна глибока анамнезія, яка триває 6...8 годин після пробудження. Мало токсичний, стимулює роботу серця, підвищує тиск крові, не пригнічує дихання. Використовують як базисний наркотик у комбінації з іншими, у т.ч. інгаляційними наркотиками.
Застосування: для базисного наркозу, знеболення при короткочасних операціях та для інструментальних втручань у хірургічній та акушерській практиці, які не потребують релаксації скелетних мязів (вивихи, оваріоектомія, кастрація, кесарів розтин, екстракція зубів, розтина абсцесів, маніпуляції у ротової порожнини, дослідження неспокійних тварин, ренгенівська діагностика) діагностичних процедур (ендоскопії, катетеризації, проведення екстрених хірургічних операційна фоні травматичного шоку і крововтрати, для знеболення при транспортуванні хворих та обробки опікової поверхні.
Дози велекій рогатій худобі: для отримання хірургічної анестезії при внутрішньовенному введенні -8-11 мг/кг маси. Доцільно комбінувати препарати з седуксеном (діазепамом), ромпуном (ксилазіном): 8-10 мг/кг кетаміну та 0,5 мг/кг діазепаму внутрішньовенно або 8-10 мг/кг кетаміну і 0,1 мг/кг ксилазину внутрішньовенно. При всіх методах лікування доцільно попередньо вводити підшкірно або внутрішньовенно атропіну у дозі 0,05-0,1 мг/кг. З одного і того ж шприца може бути введений також інєкційний розчин ромпуну. Анастезія може підтримуватися введенням кетаміну у дозі 2-3 мг/кг.
Свиням кетамін самостійно 10-112-3 мг/кг маси внутрішньомязево або внутрішньовенно. Внутрішньовенноз діазепамом 10 мг/кг маси кетаміну і 0,4-0,5 мг/кг маси діазепаму. Тривалість анестезії може продовжуватися додатковим внутрішньовенним введенням кетаміну до 6-7 мг/кг маси кетаміну. У комбінації з ксилазином: 10 мг/кг маси кетаміну і 0,4-0,5 маси ксилазину внутрішньовенно можутьбути застосовані з одного шприца. В усіх випадках попередньо слід вводити підшкірно або внутрішньовенно 0,01 мг/кг маси атропіна. Вівцям: 0,2 мг/кгмаси атропіну попередньо підшкірно або внутрішньовенно 10 мг/кг маси кетаміну та 0,5 мг/кг маси діазепаму або 10 мг/кг маси кетаміну і 0,2 мг/кг маси ксилазину.
Собакам і котам попередньо вводять 0,05-0,1 мг/кг маси атропіну підшкірно або внутрішньовенно , далі самостійно 20-30 мг/кг маси кетаміну або внутрішньомязево – 0,5 мг/кг. У комбінації з ксилазином: 10-15 мг/кг маси кетаміну і 1 мг/кг маси ксилазину внутрішньовенно можна вводити з одного шприца.
Пропанідід – Propanididum Синоніми: епонтол, сомбрвін. Складна сполука фенілоцтової кислоти, світло-жовта масляниста рідина, нерозчинна у воді. Випускають у формі 5 процентного стабілізованого розчину в ампулах по 10 мл. Відноситься до засобів надкороткої дії хірургічний наркоз триває 2...З хвилини; від високих доз - не більше 10... 12 хвилин. Швидко виводиться. Можна використовувати як базисний порошок
Спирт етиловий – Spiritus aethylicus Cиноніми: етиловий алкоголь. Властивості: прозора, безбарвна, летка рідина характерного запаху та пекучого смаку. Легко горить. Змішується добре з водою та органічними рідинами. Міцність визначається в процентах (вагові відношення) і градусах (об'ємні відношення). Зберігання: у щільно закритих склянках, у прохолодному місці. Форма випуску: 90-, 70-та 40-процентні розчини.
Дія місцева на шкіру і слизові оболонки подразнююча - відчуття холоду змінюється пекучістю, гіперемією, потім послабленням чутливості нервових закінчень. Введений всередину спирт у концентрації до 10% стимулює, 20% і більше - пригнічує виділення шлункового соку. Підвищені концентрації спирту спричинюють сильне подразнення з виділенням великої кількості слизу і зменшенням перетравної дії шлункового соку. Спирт у концентрації 50% і більше зумовлює денатурацію білка тканин і мікробів у зв'язку з дегідратацією.
Протимікробна дія найкраще виявлена у концентрації 50...70%. Бактерицидна дія спирту підвищується при взаємодії з фенолом, йодом, лізолом, милом, нашатирним спиртом. Швидко всмоктується слизовими оболонками. Резорбтивна дія така сама, як і дія наркотиків. Рівномірно розподіляється в тканинах, легко окислюється, малотоксичний. При окисленні вивільняється значна кількість енергії, але більша частина спирту виділяється в незміненому вигляді з сечею, через легені, з потом. Стадія збудження порівняно тривала У зв'язку з вузькою шириною наркотичної дії використовувати для повного наркозу небезпечно - можлива зупинка дихання. Спирт найкраще переносить рогата худоба.
Показання, способи і дози застосування: 1. Як наркотичний засіб для великої та дрібної рогатої худоби, внутрішньовенно в концентрації до 33 %, всередину - 40 %. Коням застосовують в комбінації з іншими наркотиками. 2. Як тонізуючий і збуджуючий засіб при загальній слабкості, виснаженні, тривалих інфекційних захворюваннях, колапсі, втратах крові, тривалих родах, тяжких травмах всередину та внутрішньовенно. 3. Як болезаспокійливий, протибродильний, румінаторний засіб, що регулює моторну та секреторну функцію шлунка і кишок, при гострих шлунково-кишкових захворюваннях - всередину. 4. Як жарознижувальний засіб при септичних лихоманках - всередину.
5. Як протизапальний, болезаспокійливий, відволікаючий засіб при травмах, запаленнях шкіри, м'язів, сухожилок, суглобів - у формі компресів та лініментів. 6. Для дезінфекції рук і операційного поля, шкіри та інструментів у концентрації 50...70 %. 7. Як розчинник для деяких лікарських речовин (йоду, вератрину тощо), а також для виготовлення настойок і екстрактів. 7. Для наркозу внутрішньовенно 33-процентний розчин: великій рогатій худобі - 400...600 мл; дрібній рогатій худобі - 100... 150 мл; 8. В середину як протибродильний, болезаспокійливий, румінаторний засіб 40- процентний розчин : великій рогатій худобі і коням -150...200 мл, дрібній рогатій худобі - 60... 100 мл.
Ксилазину гідрохлорид (рометар, ромпун, ксила-кель, ксила, седазин) – Xylasini hydrochloridum. Властивості: білий, кристалічний, гіркий порошок, добре розчинний у воді і спирті, нестійкий у розчинах. Зберігання: за списком Б у прохолодному місці, захищаючи від світла. Форма випуску: 2% розчин ( в 1 мл міститься 20 мг ксилазину гідррохлориду) у флаконах по 20-5- мл.
Дія седативна, знеболююча, анестезуюча, міорелексуюча та снодійна залежно від дози та концентрації. Дія ксилазину починається черех 5-10 хв після внутрішньомґязевої інєґкції, після внутрішньовенної - через 3-5 хвилин. Знеболюючий ефект утримується протягом 10-15 хвилин, а заспокійливий – 0,5-4 години залежно від виду тварин. Застосування: катетеризація, обрізання копит, дослідження ока, абсцеси та кастрації.
Дози великій рогатій худобі вводять внутрішньомязево залежно від показань у дозі 0,25-1,5 мл на 100 кг маси тварини(0,05-0,3 мг ксилазину гідрохлориду на 1 кг маси тварини). При цьому у дозі: 0,25 мл/100 кг маси тіла спостерігається легкий сеативний ефект з зниженням тонусу мускулатури (для заспокоєння і незначних втручань) і збереженням положення тіла в просторі. 0,5 мл/100 кг маси настає помірна седетація з вираженим зниженням мязового тонуса і деяким анальгетичним ефектом для проведення клінічних досліджень і незначних хірургічних втручань переважно з комбінацією з місцевою анестезією. Тварина, як правило, зберігає положення тіла у просторі;
1 мл/100 кг маси тварини спостерігається виражена седетація з вираженим зниженням м'язового тонусу (тварина лежить) і високим ступенем анестезії, для тривалих хірургічних втручань з можливим доповненням місцевою або загальною анестезією; 1,5 мл/100 кг маси відзначають глибоку седитацію з повним зниженням м'язового тонусу і високим ступенем аналгезії. Використовується тільки у виняткових випадках дорослим тваринам при дуже болючих і тривалих операціях (після попереднього голодування).
Коням: вводять внутрішньовенно повільно залежно від показаньі типу вищої нервової діяльності у дозі 3-5 мл на 100 кгмаси тварини (0,6-1,0 мг ксилазину гідрохлориду на 1 кг маси тварини). Седативний ефект настає протягом 5 хв після введення і триває близько 20 хвилин. Легкозбудливим тваринам лікарський засіб вводять у максимальній дозі. Вівцям і козам: внутрішньомязово у дозі 0,15-0,25 мл на 10 кг маси тварини. Собакам: внутрішньомязево, кішкам внутрішньомязево або підшкірно у дозі 0,05-0,10 мл/кг при проведенні маніпуляцій, які супроводжуютьсябольовими симптомами у тварин.
Контрольні питання: 1. Дайте визначення наркозу? 2. Які розрізняють стадії наркозу? 3. Які є види наркозу? 4. Назвіть показання для застосування засобів для наркозу? 5. Якими змінами характеризується другий рівень наркозу? 6. Які засоби пригнічують Ц.Н.С.? 7. На які групи поділяються нейротропні засоби? 8. Які властиві функції Ц.Н.С.? 9. Які речовини відносять до інгаляційних наркотичних засобів? 10. Які речовини відносять до не інгаляційних наркотичних засобів? 11. Назвіть недоліки інгаляційного наркозу. 12. Перерахуйте переваги інгаляційного наркозу.