Презентація "Народні свята та традиції українського народу"

Народні свята та традиціїукраїнськогонароду. Підготувала презентаціювчитель початкових класів. Фастівського НВК“ДНЗ-ЗОШ І-ІІ ст. № 12”Іваніцька Зоя Григорівна

Народні свята, традиції та вірування – це духовні скарби. УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Ми собі не уявляєм Різдва без куті,Великодня без писанки, Святої Троїці – без кячання, навіть називаємо це останне свято “Зеленими Святами”. Всі ми відзначаємо свято Купала. На Катерини кличемо долю, а на Андрія хто з нас не кусав калиту.І яка дівчина не ворожила на Меланки, чи -вийде заміж цього року. Незвичний світ обрядів - цікавий та неповторний

Зимовий календар4 грудня- Введення7 грудня- Катерини Свята Великомучениця Катерина з Олександрії була вродливою, освіченою і багатою. В 17 років Катерина приймає християнство і відтоді проповідує вчення Христове. День святої Катерини є святом дівочої долі. Саме сьомого грудня дівчата ворожать і закликають долю13 грудня- Андрія Андрій Первозванний — святий, перший апостол з 12, учень Ісуса Христа, якого в народі ще заведено називати Калита.  Андрій був свідком Божих служінь, а також розп'яття Ісуса та його воскресіння. Молодь у цей день влаштовувала різноманітні забави. Основна дія свята — це відкушування «калити».19 грудня- Святого Миколая. Микола Чудотворець, Микола Угодник або Святитель Миколай - так його називають православні віруючі. Згідно з древніми писаннями, чоловік жив в III-IV століттях і прославився багатьма чудесами.  Взимку цього свята особливо чекають діти, так як, згідно з традицією, святий залишає у них під подушкою солодощі та подарунки. Одне з великих християнських Богородичних свят, встановлене на честь події приведення пресвятої Богородиці своїми батьками в Єрусалимський храм для присвячення Богу

1 січня – Новий рік7 січня – Різдво Христове. В цей день, діти та дорослі, чекають подарунків від Діда Мороза та Снігуроньки. Різдво Христове — велике християнське свято, день Народження Ісуса Христа, Спасителя світу і Відкупителя людей з полону гріха. Цього дня ходять один до одного в гості та співають колядки

13 січня – Щедрий вечір або Меланки14 січня - Василя. Василя Великого вважали покровителем землеробства, і саме тому в цей день, 14 січня, основним обрядом було засівання осель збіжжям. Перший посівальник на Новий рік, як правило, приносить у дім щастя.  В деяких будинках у цей день прийнято встановлювати обрядовий сніп із колосків торішнього врожаю – дідух. Його розміщують на самому видному розі будинку. Дідух символізує дух нового врожаю. В кінці святочних свят сніп спалюють.19 січня - Водохреща У ніч з 13 на 14 січня проводиться Богослужіння на закінчення Старого року. Тому в народі це свято називається Старий Новий рік. Та окрім цього, ввечері 13 січня святкується День Преподобної Меланії. В народі він відомий як Меланка/Маланка, Щедрий вечір або вечір напередодні Василя. Після заходу Сонця у Щедрий вечір дівчата та хлопці збираються гуртом і щедрують. Щорічно 19 січня відзначається велике церковне свято, присвячене Хрещенню Господньому. Цього дня люди згадують хрещення Ісуса Христа в річці Йордан. Свято Водохрещі відоме своїми цікавими традиціями, головною з яких є купання в річці або озері з освяченою водою.

26 лютого - Масляна. Маслениця — східнослов'янське традиційне свято, яке відзначається протягом тижня перед Великим постом, яке зберегло у своїй обрядовій основі низку елементів дохристиянської слов'янської міфології. У народному календарі східних слов'ян свято маркує межу зими та весни, а також М'ясоїда та Великого посту. Цього дня печуть млинці та спалюють опудало Зими

Весняний календар22 березня – Сорок святих7 квітня - Благовіщення. День пам'яті сорока севастійських мучеників – одне з головних церковних свят року. Цього дня церква вшановує пам'ять сорока солдатів, які померли за віру в Христа і стали шануватись як святі. Це свято прославляє силу віри та відданість Богу. На честь урочистостей трохи пом'якшуються обмеження Великого посту. Благовіщення означає «блага» або «добра» звістка. У цей день Діві Марії явився Архангел Гавриїл і сповістив Їй про прийдешнє народження Ісуса Христа — Сина Божого і Спасителя світу. Благовіщення це свято, в яке необхідно насолоджуватися природою, творіннями Божими. Також необхідно в цей день мріяти і міркувати про своє місце і призначення в світі.

Вербна неділя Шоста неділя Великого Посту, яка припадає за 7 днів до Великодня. Великий Тиждень, який ще називається Страсним, розпочинається Вербною неділею. Багатьма мовами світу вона називається Пальмовою неділею . На Вербну неділю віруючі відвідують церкву й беруть із собою гілочки верби, яка вважається символом весни і нового життя. Освячене священником гілля верби приносять додому і ставлять біля ікони. Ще однією популярною традицією є "биття" вербою. Так, за традицією освяченими гілочками треба торкнутися людини, при цьому промовляючи: "Не я б'ю, верба б'є, від нині за тиждень буде Великдень!". Таким чином українці вітають один одного зі святом і нагадують, що наближається Світле Христове Воскресіння.

Паска або Великдень10 день після Паски – Вознесіння Проводи Великдень – це дуже важливе і масштабне релігійне свято, що символізує воскресіння Ісуса Христа з мертвих. Син Божий прийняв смерть за гріхи людей та спасіння їх від страшних бід. Підготовка до Великодня розпочинається заздалегідь. Цьому радісному святу передує суворий Великий піст, який, крім передбачених обмежень у харчуванні, є періодом відмови від мирських справ і спілкування з Богом. Безпосередньо святкування Світлого Воскресіння Христового розпочинається зі святкового богослужіння, яке відбувається у ніч на Великдень. У храмах парафіяни освячують різноманітні смаколики. Обов’язково у великодніх кошиках повинні бути головні символи свята – паски, писанки та крашанки. Ними та іншими наїдками, серед яких і заборонені на період посту м’ясні страви, віряни розговляються великоднього ранку.

6 травня – Святого Юрія Покровителя хліборобства та скотарства 14 березня – Явдохи 14 березня – незвичайний день, в православ’ї шанують пам’ять Святої Євдокії, а в народі шанують Явдоху, зустрічають весну, особливими обрядами закликають у дім щастя, благополуччя і здоров’я. Ім'я Преподобної Євдокії асоціюється з покровительством земної природи і означає пробудження життєвої сили землі. Євдокія відзначалася суворим дотриманням обітниць, за що Господь наділив її даром чудотворення. Особливою силою наші предки наділяли в цей день талу воду. Її приносили в будинок, вмивалися діток, вмивалися самі, кропили стіни – на щастя, красу і здоров’я. Господині пекли в цей день жайворонків з тіста – це символи весни і нового життя. Жайворонками пригощали діток.

Літній календар3 червня – Свята Трійця. Зелені свята. День Святої Трійці – це день, коли світу видимим чином явився Святий Дух. Тоді відкрилася вся повнота дії Пресвятої Трійці: Отця, Сина і Святого Духа. Віряни цього дня відвідують святкову службу в церкві. Підлоги в храмах встеляють зеленою травою, стіни прикрашають гілками беріз, а у вази ставлять квіти. Свято символізує розквіт природи і початок нового життя.

7 липня - Івана Купала12 липня – апостолів Петра та ПавлаІвана Купала щорічно відзначається в ніч з 6 на 7 липня і символізує поклоніння природі, сонцю, травам і воді. Веселе народне свято тісно переплетене з язичницькими ритуалами та повір'ями. Раніше було заведено розпалювати багаття, купатися в річці, збирати трави й шукати магічну квітку папороті. Давні традиції Купальської ночі активно підтримуються і до цього дня. День Петра і Павла займає особливе місце в православному календарі літніх свят. Апостоли Павло і Петро вважаються головними учнями Ісуса і одними з найбільш праведних християн. Навіть за часів гонінь на християн вони поширювали віру в Христа в народі і зберегли вірність Богу до кінця днів. У давнину Петрів день був календарною межею року, тому саме в цей період починалися роботи з підготовки до осені – сінокіс. У народі говорили: "Петро і Павло день збавив", "Петрівка проходить – половина літа йде".

19 серпня - Спас 21 липня – великомученика Прокопія 30 липня – пророка Іллі Він жив у ІХ столітті до народження Ісуса Христа. Ім’я Ілля означає «міць Господня», яке визначило все його життя. За народними віруваннями, Ілля є наступником громовика Перуна. З ним пов’язано багато народних прислів’їв:«До Іллі хмари ходять за вітром, а по Іллі – проти вітру»,«Грім гримить, то Ілля по небесному мосту в огненній колісниці їде». У старі часи існувало повір’я, що після Іллі вже не можна купатись Спас – це народна назва церковного свята. Три Спаси були приурочені до трьох свят на честь Ісуса, які відзначаються наприкінці серпня. У Медовий спас церква шанує три важливі святині: Животворящий Хрест Господній, образ Спасителя та ікону Володимирської Божої Матері. Це свято також називається Маковей, Медове свято. Свято випадає на Успенський пост. У Медовий Спас починається збирання та освячення меду. Яблучним Спасом або Другим Спасом називають свято Преображення Господнього. За давніми традиціями, до цього дня заборонялося їсти яблука. До свята готують усілякі страви з яблук, освячують фрукти у церкві та починають збирання врожаю. Третій Горіховий Спас також називають Хлібним. У церкві освячують коровай та колоски пшениці. У Горіховий Спас влаштовують народні гуляння, ярмарки. Кінець серпня - обжинки

Осінній календар21 вересня – Різдво Пресвятої Богородиці21 вересня - день, який ознаменувався появою на світ майбутньої Святої, матері Ісуса Христа. У цей день в храмах проводяться богослужіння, люди просять у Діви Марії блага і здоров'я для своїх рідних. Особливо важливим свято є для жінок. Ті, у кого діти є, моляться про їхнє щастя, а бездітні просять у Богородиці якнайшвидшого довгоочікуваного дитятка . 27 вересня – Свято Здвиження. Основою для дня Воздвиження Хреста Господнього став переказ більш пізніх років. Згідно з цим переказом, в 326 році н. е. біля гори Голгофи, на якому розп'яли Ісуса, був знайдений Голгофський хрест. В цей день і дітям, і дорослим категорично заборонялося гуляти на природі. Походи в ліс, до водойм або в поля у цей день не рекомендуються. Прикмети на Воздвиження. В цей день змії в нори ховаються. На Воздвиження ведмідь в барліг, змія в нору, а птиці на південь.

Покрова14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці або Святої Покрови, для православних українців є одним з найбільших релігійних свят осені. Започатковане воно у Візантії, де було збудовано храм Пресвятої Богородиці на честь перемоги Константинополя над завойовниками (X століття). Це свято пов’язане з ім’ям святого Андрія. Коли місту загрожувала сарацинська навала, святий Андрій під час молитви побачив у небі Пресвяту Діву Марію, яка розкрила над християнами свій омофор (покров). Таке заступництво Богородиці додало сил візантійцям і вони дали достойну відсіч чужинцям. Свято Покрови ознаменовує засинання природи та вкривання землі на зиму. Справді, в жовтні перші дерева втрачають листя, всі плоди уже дозріли: «Прийшла Покрова – на дереві голо». “Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем". В українських селах і до цього часу дотримуються давньої народної традиції справляти весілля після Покрови. Від Покрови і до початку Пилипівки – пора наймасовіших шлюбів в Україні.

14 жовтня також свято української військової честі та звитяги. У серпні 1999 року Указом Президента України цей день було проголошено Днем Українського козацтва. Для козаків свято Покрови було найбільшим значущим святом. Цього дня у козаків відбувалися вибори нового отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою.

З пошани до минулих поколінь та заради майбутніх ми повинні пам ятати, оберігати та примножувати наші традиціїПри створенні презентації ,були використані інтернет-ресурси