Причини небажання української молоді працювати в АПК

                                                    Микола Шершун

                                                      студент М13 групи

                                                  Юлія Вербіцька,

науковий керівник, викладач, спеціаліст І категорії                            

Відокремлений структурний підрозділ

                                                                           «Новоушицький фаховий коледж

                                                       Закладу вищої   освіти                                                                        

«Подільський державний університет»»

                            с. Нова Ушиця

Причини небажання української молоді працювати в АПК

Молодь у сільському господарстві України стикається з низкою перешкод,  що лежать у соціальній, економічній, культурній та освітній площинах. Соціально-демографічні зміни зменшили привабливість роботи у селі.                                                                           

За опитуваннями, 39% агрокомпаній відчувають гостру нестачу кадрів, головною причиною називають мобілізацію воєнного часу і відтік молоді до міст. Крім того, більшість молодих не мають родичів на селі, тому не ознайомлені з сільським господарством з дитинства. У поєднанні з розривом між поколіннями - це породжує байдужість: у масштабному опитуванні половина респондентів (підлітків і батьків) нічого не знали про АПК, і саме через це не хотіли обирати цю галузь.

Соціально-демографічні фактори

• Урбанізація та міграція: Молодь масово виїжджає з сіл до міст або за кордон у пошуках кращого життя. Експерти констатують: «проблема посилюється через відтік молоді до міст». Водночас понад 80% працівників Агро кампаній – жінки, адже чоловіків мобілізовано, що ще більше позбавляє село працездатних молодих кадрів.

• Відсутність сільської традиції: Багато підлітків не мають сімейного досвіду праці в АПК (діди--бабусі мешкають у містах). Це знижує зацікавленість: до прикладу, у загальноєвропейському опитуванні лише 4% українських підлітків зізналися, що батьки працюють у фермерстві. Таким чином нове покоління фактично виросло «відрізаним» від аграрного способу життя.

Економічні фактори

• Рівень оплати праці: Незважаючи на повідомлення про високі сезонні зарплати (наприклад, комбайнер може заробити близько $3000 на місяць), молодь часто мало поінформована про реальний фінансовий потенціал АПК. Лише кожен десятий підліток вважає, що в сільському господарстві неможливо добре заробити. Натомість батьки частіше вбачають проблему в низьких зарплатах та складних умовах праці (24% батьків вважають умови незручними, 17% – оплату низькою).

• Конкурентні альтернативи: Молодь мігрує у більш високооплачувані чи комфортні сфери (айті, сервіс, торгівля), де не треба терпіти важку фізичну працю. Навіть з урахуванням зростання зарплат в АПК, міленіали прагнуть «миттєвого задоволення»: у сільському господарстві результат праці доводиться чекати місяці, що не відповідає запитам молоді.

Умови праці та життя в селі

Після дощу сільська ґрунтова дорога в Україні стає непроїзною – приклад поганої інфраструктури, яка відштовхує молодь від сільської праці.

• Інфраструктура та соціальне середовище: Молоді люди вказують, що в селах відсутні комфортні умови для життя (медична допомога, розваги, нормальні дороги). За опитуваннями, 43% українців (підлітків та батьків) відзначили, що «в селі дуже погані умови життя». Це враження підкріплюється реальною проблемою: сільські дороги часто розбиті, інтернет і мобільний зв’язок слабкі, бракує культурних центрів. У підсумку про сільське життя складається негативний образ – молодь не хоче «їхати туди жити та працювати».

• Фізичне навантаження: Робота в полі та на фермі потребує великої фізичної сили і витривалості. Молоді люди, з огляду на звичні умови міського життя, часто не готові до тяжкої сільськогосподарської праці. Близько 20% підлітків вважають умови праці у АПК «неприйнятними» для себе.

Освітні фактори

• Якість аграрної освіти: Є розрив між навчальною програмою та потребами ринку. Агротехніка у господарствах оновлюється приблизно раз на 5 років, а аграрні виші і коледжі часто не мають сучасної бази. Як відзначають експерти, це вимагає додаткової перекваліфікації нових працівників ще 1–1,5 року «на практиці».  Нездатність вузів вчасно впроваджувати нові технології знижує конкурентоспроможність агроосвіти та відлякує частину абітурієнтів.

• Недостатнє профорієнтування: В українських школах часто немає адекватної інформації про професії в АПК. У звіті Corteva відзначено, що молодим важливо «показати справжні умови роботи», зокрема через використання сучасних технологій (дрони, IT-додатки).  Натомість половина опитаних підлітків нічого не знають про сільське господарство. Відсутність знань про агросектор вже на стадії вибору професії суттєво знижує шанс, що молодь обере таку кар’єру.

Культурні та іміджеві фактори

• Стереотипи та престиж: Хоча типовим стереотипам «робота тільки для селян» чи «чоловіча справа» погоджуються лише 20–25% респондентів,  усе ж упереджене ставлення зберігається. За результатами опитувань, 38% підлітків вважають роботу в АПК «не прикольно» (просто нецікаво). Сільське господарство сприймається менш модним та престижним порівняно з роботами в IT, медицині чи бізнесі. Молоді важливіші мотиви самореалізації, швидке визнання та високий заробіток – ці аспекти вони пов’язують з іншими галузями, а не з фермерством.

• Ціннісні орієнтації: Молоді властиві інші мотивації: у західних країнах часто популярний патріотично-альтруїстичний мотив «нагодувати світ», але українські підлітки більш прагматичні – вони цінують перспективність галузі та використання технологій.  Про ідею «харчової місії» згадують лише половина українських підлітків (у середньому по світу – 70%).  Тобто ідеалами молоді переважають «цікава, високотехнологічна робота» і «хороший дохід», а не традиційні уявлення про фермерство.

Перспективи кар’єрного зросту

• Обмежені видимі кар’єрні шляхи: Менше третини опитаних (близько 30%) вважають, що у сільському господарстві можна успішно зробити кар’єру.  Багато молоді не бачить чіткої «схеми» професійного зростання у АПК (порівняно з, наприклад, кар’єрним ростом в офісі чи державній установі).

• Незнання спеціальностей: Кожен п’ятий український підліток не міг назвати жодної аграрної професії, що свідчить про глибоку обізнаність.  При цьому лише близько половини учнів дізнаються про різні професії в школі (57% серед 13–15 років).

• Стратегічна важливість сектору: Незважаючи на вище, більшість респондентів визнають, що АПК є перспективною галуззю: 58% українських підлітків вважають сільське господарство перспективним (проти 44% у шести опитаних країнах).  Для них важливий факт: українське сільське господарство є локомотивом економіки. Проте кар’єрну мотивацію часто пригнічує відчуття, що без державної підтримки та інвестицій розвиватися складно.

Доступ до технологій

• Сучасні технології в АПК: У реальності сільське господарство вже активно використовує високі технології (дрони, цифрові платформи, електроніку на техніці). Організатори опитувань відзначають: «сучасні сільськогосподарські машини  – це складна, напічкана електронікою техніка». Однак молодь про це мало знає, тому відчуття «відсталості» галузі спричинює небажання працювати.

• Розрив у технологічній освіті: Хоча 56% українських підлітків знають про використання цифрових технологій в АПК, на практиці школи не завжди надають доступ до цієї техніки. Брак сучасного обладнання в навчальних закладах означає, що студентів доводиться перенавчати вже на робочому місці. Молодь, яка виросла у цифрову епоху, очікує гнучкості та технологічності професії. І хоча доступ до інтернету та гаджетів загалом кращий, ніж раніше, але широка популяризація «сільськогосподарських технологій» серед школярів досі лишається на низькому рівні. Відсутність інформації змушує їх думати, що в АПК працюють переважно вручну.

Міжнародна компанія пропагує себе через комп’ютерну гру

Це й наштовхнуло Corteva Agriscience на ідею задіяти в пропаганді роботи в АПК серед молоді популярних блогерів. Але це виявилося не так легко. Відомо, що сучасна молодь не любить читати і не сприймає довгих текстів, тож найпопулярнішим серед підлітків джерелом отримання інформації є відеосюжети з YouTube. На перший погляд, популярних серед молоді блогерів, які ведуть свої канали або викладають свої телепередачі в YouTube, — сотні, якщо не тисячі.

Оскільки улюблене заняття нинішніх підлітків – це комп’ютерні ігри, то Corteva Agriscience вирішила обов’язково використати цей канал комунікації. Причому на глобальному рівні: Corteva стала першою компанією, якщо не рахувати виробників сільськогосподарської птехніки, яка стала одним з головних спонсорів комп’ютерної гри Farming Simulator. Тож у найсучаснішій версії гри геймери отримали можливість не тільки їздити на тракторах John Deere і комбайнах Claas, а й купувати в віртуальному магазині пестициди Corteva і насіння Pioneer. «Я зайшов у Google – всі пестициди і насіння, представлені в грі, існують у реальному житті», - коментує оглядач комп’ютерних ігор.

Висновки

Сумарно, небажання молоді працювати в АПК викликано поєднанням негативних соціальних уявлень, недостатньої інформації та привабливішими альтернативами. Хоча реалії галузі змінюються (зростають зарплати, впроваджуються нові технології), про ці позитиви молодь часто не знає. Соціологічні дослідження підтверджують: половина підлітків нічого не знає про АПК, а 38% вважають цю роботу нецікавою.  При цьому респонденти визнають: з одного боку, робота у місті виглядає привабливішою (більше можливостей для успіху), з іншого – агросектор перспективний та потребує підтримки.  Таким чином вирішення проблеми вимагає як державних програ, так і змін у сприйнятті галузі – посилення іміджу АПК як високотехнологічної сфери. У сукупності, дані статистики та думки експертів показують, що без комплексних зусиль молодь і надалі обиратиме інші шляхи самореалізації, а не роботу на землі. 

Джерела: 1. Офіційні публікації та дослідження (ProZkryty опитування Corteva Agrisciencepropozitsiya.compropozitsiya.com;

2. Аналітика Всеукраїнської аграрної ради та Helvetaspropozitsiya.com;

3.Соцопитування МРІ “Мріємо та діємо” (2024)propozitsiya.compropozitsiya.com та ін.);

4. https://mriemotadiemorazom.org/s.