Ранкові зустрічі - дієва стратегія соціалізації молодших школярів

В ідділ освіти, молоді та спорту

Хорольської міської ради Лубенського району

Полтавської області

Хорольський навчально-виховний комплекс (загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад)

Хорольської міської ради Лубенського району

Полтавської області

Ус Людмила Миколаївна

учитель початкових класів

РАНКОВІ ЗУСТРІЧІ –

ДІЄВА СТРАТЕГІЯ СОЦІАЛІЗАЦІЇ

МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Хорол

2022

Матеріал покликаний ознайомити учителів початкових класів з новою традицією української школи – ранковими зустрічами. Має на меті розкрити суть поняття, компоненти, функції цих зустрічей. Досліджується теоретична база проблеми та пропонуються власні розробки. Ранкова зустріч є одним із важливих елементів формування соціальної компетенції.

Рекомендовано учителям початкових класів для використання під час проведення ранкових зустрічей.

Рецензенти:

Ярошенко Наталія Миколаївна- консультант комунальної установи "Хорольський центр професійного розвитку педагогічних працівників"

Бондаренко Світлана Петрівна – заступник директора з навчально-виховної роботи Хорольського навчально-виховного комплексу

Методичну розробку схвалено до друку на засіданні педагогічної ради (протокол № 3 від 30.12 2021 року)

Ус Л.М. Ранкові зустрічі – дієва стратегія соціалізації молодших школярів. - Хорол: Хорольський НВК, 2022.- 50с.

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………4

РОЗДІЛ І. РАНКОВІ ЗУСТРІЧІ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

1. Громадянські та соціальні компетентності у початковій школі…6

2. Соціалізація здобувача освіти НУШ через впровадження ранкової зустрічі ……………………………………………………………………………8

3. У чому полягає важливість створення спільноти? ……………….9

4. Уміння говорити та слухати - найважливіша якість демократичної культури………………………………………………………………………….10

5. Розвиток соціальних навичок – необхідна умова для розвитку толерантності молодшого школяра……………………………………………11

6. Соціальні навички - це помічники академічних успіхів………...11

РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИКА ПРОВЕДЕННЯ РАНКОВИХ ЗУСТРІЧЕЙ

2.1. Структурні компоненти ранкової зустрічі…………………………14

2.2. Вітання як компонент ранкової зустрічі. Технологія проведення..17

2.3. Обмін інформацією…………………………………………………..20

2.4. Групове заняття ……………………………………………………...23

2.5. Щоденні новини ……………………………………………………..25

2.6. Серія ранкових зустрічей ……………………………………………28

ВИСНОВКИ……………………………………………………………….38

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………….39

ДОДАТКИ…………………………………………………………………40

ВСТУП

Українській новій школі

Ми даруєм наші долі.

НУШ – майбутнє України.

В цьому впевнені, єдині!

І.М.Гажитова

Одне з головних завдань виховання сьогодні полягає в підготовці підростаючої особистості до вступу в доросле життя, до життєдіяльності в оточуючому її середовищі, яке має тенденцію до постійної зміни. Тому випускник загальноосвітньої школи, має не тільки постійно пристосовуватися до конкретних умов, а й бути готовим до їх змін. Проте школа на даний час все таки основну свою увагу концентрує на  наданні учневі необхідних знань, виробленні вмінь та навичок, але недостатньо навчає школярів приймати відповідальні рішення, критично мислити, використовувати інформаційні та комунікаційні технології, вирішувати конфлікти. Мова йде про вміння відповідно самостійно діяти в конкретних ситуаціях, що чекають на людину в соціумі. Отже, створення умов для формування основ соціалізації особистості школяра, є актуальною проблемою сучасної загальноосвітньої школи.  

Метою початкової освіти є гармонійний розвиток дитини відповідно до її вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування загальнолюдських цінностей, підтримка життєвого оптимізму, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

Пророчими для нас є слова О.А.Захаренка : "Якщо хочеш змінити світ на краще, зберегти його чисту красу, незайману святість, почни це робити з себе. І не завтра, а сьогодні, з цієї хвилини!" Я добре усвідомлюю, що кожен з нас повинен бути творцем тільки доброго, носієм вічного і тоді в світі побільшає добра.

Саме тому ця тема є актуальною на сьогоднішній день. Я вбачаю розв’язання проблеми соціалізації здобувачів освіти НУШ через систематичне проведення ранкової зустрічі.

Ранкові зустрічі дають дітям змогу розвивати соціальні та навчальні навички, поєднуючи соціальний, емоційний та інтелектуальний розвиток кожного учня. Повторення позитивного досвіду сприяє розвитку доброти, емпатії та інклюзії, а також дає результати як у спільноті класу, так і поза його межами. Завдяки практиці ранкової зустрічі, учні початкової школи переходять від зосередження уваги на власній особистості до охоплення нею інших. Соціальні переваги цього підходу сприяють активному слуханню однолітків, навчають дітей розуміти позиції інших людей. Уміння сприйняти точку зору іншої людини руйнує упередженість, сприяє толерантності та визнанню відмінностей. Такі соціальні компетентності допомагають людям жити у взаємній повазі, створюють умови для позитивного, відкритого спілкування між окремими членами суспільства. Це основні навички, необхідні для демократії.

Повсякденні вправи, які практикуються під час проведення ранкової зустрічі, допомагають учням зблизитися зі своїми однолітками, навчитися співпрацювати, утримуватися від критики інших, поважати інших як особистостей.

У центрі уваги вчитель ставить її величність – Дитину, яка повинна виховуватися на загальнолюдських цінностях: добра, справедливості, любові, толерантності, порядності, поваги до Батьківщини, матері й батька, до знань і скарбниці знань – книги.

Надійним помічником у цьому є ранкова зустріч.

РОЗДІЛ І

РАНКОВІ ЗУСТРІЧІ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

1.1. Громадянські та соціальні компетентності у початковій школі

Формування соціальної компетентності у молодших школярів є одним з найбільш актуальних завдань сучасної початкової ланки освіти, оскільки ця компетентність визначає успішність в їх повсякденному житті, стимулюватиме їх інтеграційні процеси, дозволяючи не тільки адаптуватися, але й активно впливати на життєві події, засвоювати певні соціальні позиції, змінювати навколишню дійсність і самого себе.

Сформована соціальна компетентність молодших школярів характеризує дитину як відкриту до суспільства особистість, що володіє навичками соціальної поведінки, готовністю до сприймання соціальної інформації, бажанням пізнати оточуючий світ. Стратегії соціальної поведінки, засвоєні в молодшому шкільному віці, можуть стати фундаментом розвитку повноцінної особистості. Тому необхідною умовою є цілеспрямована допомога у побудові ефективних поведінкових стратегій, а розвиток соціальної компетентності молодших школярів повинен стати одним із найважливіших напрямів роботи в початковій школі. Напружена ситуація в сучасному українському суспільстві загострює проблему формування соціальної компетентності кожного громадянина і особливо в цьому напрямі важливо здійснювати кроки починаючи з молодшого шкільного віку.

У Державному стандарті початкової освіти визначені ключові компетентності, що їх має сформувати школа у здобувачів освіти, зокрема громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність у житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя. [4, с.93]

Метою соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі є становлення самостійності учня/учениці, його/її соціальної залученості та активності через формування здорового способу життя, розвиток підприємливості, здатності до співпраці в різних середовищах, впевненості в собі та доброчесності для безпеки, добробуту та сталого розвитку.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі у початковій школі, серед інших, є:

• розвиток потреби самопізнання та самовдосконалення;

• формування свідомого прагнення дотримуватися безпечної, здорової та етичної поведінки для поліпшення добробуту;

• розвиток уміння ухвалювати рішення в повсякденних ситуаціях з користю для безпеки та здоров’я;

• сприяння індивідуальному розвитку самостійності, підприємливих якостей та поведінки свідомого споживача;

• створення сприятливого безпечного та здорового середовища в школі [4, с.162]

Моєму дослідженню імпонує визначення соціалізації особистості як процесу засвоєння та відтворення нею культурних цінностей і соціальних норм, а також саморозвитку і самореалізації в тому суспільстві, в якому вона проживає . Тобто у процесі соціалізації людиною засвоюються певні системи знань, цінностей, норм, які дозволяють їй функціонувати як повноправному члену суспільства. Соціалізація є результатом виховання особистості та відбувається у діяльності та спілкуванні з людьми.

Мудрик А.В., досліджуючи проблему соціалізації, аналізує праці Дж.Міда, який центральним поняттям у соціальній взаємодії вважав "міжіндивідуальну взаємодію", доводив, що свідомість кожної дитини виростає у соціальному взаємозв’язку, зі ставлення дитини до значимих для неї людей. Вона вчиться відбирати найприйнятніші правила соціальної поведінки, виходячи з того, як реагують на її вчинки батьки та вчителі. Мудрик А.В. у своїх дослідженнях звертається до праць У. Уентворта, який зазначає, що процес соціалізації, будучи частиною реальної культури суспільства, є за своєю природою інтерсуб’єктивним. Дитина від народження постає його повноправним учасником. На його думку, "соціалізація – це визначена наявними структурами і протиборна їм діяльність нових членів, спрямованих на їх входження в існуючий світ або його сектор" [1]. Тому як наслідок, в учня виникають певні труднощі в спілкуванні з ровесниками та вчителями, які відіграють важливу роль у його соціалізації.

До базових умов успішності соціалізації дитини ми відносимо наступні:

стан психічного здоров'я дітей;

наявність емоційно-комфортної атмосфери в класі;

створення сприятливих умов для протікання процесу соціалізації дитини, зокрема для забезпечення психологічного комфорту в колективі;

забезпечення тісної взаємодії педагогів і батьків;

організація психолого-педагогічного моніторингу динаміці показників здоров'я, виховання і розвитку дітей;

побудова відносин партнерського співробітництва і готовності працювати в соціально-орієнтованому процесі.

Як показують результати досліджень, сприятливим середовищем для соціалізації є спільна діяльність і спілкування в певному освітньому просторі. Її продуктами виступають особистісні смисли, що визначають ставлення індивіда до світу, соціальна позиція, самосвідомість, ціннісно-смислове ядро світогляду та інші компоненти індивідуальної свідомості, зміст яких вказує на те, що особистість бере для себе із соціального досвіду, скільки бере і як психіка все це перетворює, якого значення цьому надає.

Ефективним середовищем для формування згаданих вище показників  соціалізації особистості молодшого шкільного віку зокрема, є оточення в якому відбувається  взаємодія та встановлюються і розвиваються найбільш глибокі  особистісні контакти. Основна роль у створенні такого середовища належить педагогам, тому що основним видом діяльності школяра є навчально-пізнавальна. Саме вчитель має сконцентрувати свої зусилля на створення інкубаційного  навчального простору, який сприяв би формуванню в особистості таких структурних компонент соціалізованості, як, загальнолюдських цінностей, способу життя в колективі, незалежності, впевненості та самостійності, ініціативності та незакомплексованості, соціальної поведінки, яка схвалюється суспільством.

Вчитель, задовольняючи потребу молодшого школяра в спілкуванні з дорослими й ровесниками, цим самим має створити середовище для його соціалізації. За умов традиційного навчання не в повній мірі забезпечується розширення педагогічно організованого простору життєдіяльності зростаючої особистості для її соціалізації. Ефективність соціалізації  учнів початкової школи зростає, коли їх життєдіяльність відбувається в такому педагогічно організованому просторі, який постійно змінюється, тобто, в якому створюються ситуації, аналогічні тим, що чекають учнів у дорослому житті.  А тому так важливо з приходом дитини до школи створювати умови для її спілкування як з дорослими, так і з ровесниками в усіх видах їх діяльності. Тільки через діяльність в колективі кожний його член входить у суспільство, тільки в діяльності відбувається його соціалізація.  

1.2. Соціалізація здобувача освіти НУШ через впровадження ранкової зустрічі

Практика ранкової зустрічі - один із перших методів, орієнтованих на учня, які застосовують учителі у своїх класах. Ранкову зустріч легко провести, вона закладає підґрунтя для інших змін, які потребують більшого досвіду.

Такі заняття дають змогу опанувати різноманітні соціальні та навчальні навички, об'єднують дитячий колектив. Під час цих занять учні вчаться:

- висловлювати свої думки таким чином, щоб їх зрозуміли інші;

- уважно слухати, коли говорять інші;

- розв'язувати власні проблеми за допомогою слів;

- пропонувати свої ідеї групі

Важливого значення набуває здатність людини го­ворити і слухати, робити вибір, уникати конфліктів. Учням необхідно постійно розвивати свої мовленнєві здібності, використовуючи можливість спілкування зі своїми ровесниками.

Школярі, які є учасниками ранкових зустрічей, як правило, демонструють вищий рівень відчуття спіль­ноти і краще ставляться до школи і навчання, біль­ше довіряють учителям, поважають їх. Вони мають вищий рівень навчальної мотивації і глибше почуття власної гідності. У них сформовані норми соціально-етичних стосунків і поведінки. Соціально-емоційне навчання інколи називають «відсутнім елементом», оскільки воно є частиною освіти, що поєднує акаде­мічні знання з конкретними навичками, важливими для досягнення успіху в школах, родинах, спільнотах, на роботі і загалом у житті.

Говорячи про позитивний вплив ранкових зустрічей на розвиток дитини, слід зазначити, що вони також фор­мують навички говорити, слухати, збагачують словни­ковий запас учнів, сприяють розвитку вміння досліджу­вати, аналізувати й оцінювати матеріал, спонтанно, без підготовки відповідати на запитання, приймати виклик від інших, використовувати вивчену інформацію.

3. У чому полягає важливість створення спільноти?

Спільнота дає відчуття приналежності. Члени спільноти живуть у більшому суспільстві, але вони пов'язані один з одним спільними інтересами та цінностями. Люди, які відчувають себе частиною спільноти, виходять за межі свого безпосереднього інтересу заради користі групи. Вони піклуються один про одного. Коли вони почуваються частиною спільноти, то більше й довше працюють задля її інтересів. Вони знають сильні сторони особистостей у групі та можуть, за потреби, їх використовувати. В ідеальному випадку вони навчаються один від одного, розширюючи знання та досвід усіх членів. У процесі спільної роботи виникає певний рівень довіри між членами спільноти. Спільноти можуть самовдосконалюватись, отримуючи критичні зауваження від особи, з якою утворився певний зв'язок.

Створення класної спільноти потребує часу, уваги й терпіння. Дбайливий і демократичний клас (група) виходить із того, що кожен член спільноти має потребу належати до неї, а також відповідає за свій внесок. Спроможність класу ефективно функціонувати залежить від здатності її окремих індивідуумів відкривати щось один в одному, працювати разом, відчувати взаємодовіру. Коли група учнів, батьків і директорів збирається разом задля праці чи гри, вони створюють спільноту. Піклування, спілкування та особистісні зв'язки сприяють створенню спільноти людей, які навчаються. Це забезпечує основу, на якій діти здобувають знання, коли виходять за межі класної кімнати.

Ранкова зустріч допомагає створювати взаємини, які формують відчуття спільноти в кожного з її членів. Створення класної спільноти стає ефективнішим, коли учитель/вихователь бере на себе роль фасилітатора (людини, яка допомагає зробити так, щоби все відбувалось належним чином, але не намагається жорстко контролювати процес). Зустріч стає інтерактивною та невимушеною. Коли значна частка відповідальності за допомогу у проведенні ранкової зустрічі перекладається на учнів, учитель використовує свій час на заохочення ініціативи, надання позитивних відгуків, полегшення спілкування дітей, надання їм допомоги тощо. У центрі уваги ранкової зустрічі та її метою є співпраця, спільне навчання, а не конкуренція чи хизування власними надбаннями.

3. Уміння говорити та слухати - найважливіша якість демократичної культури

Уміння говорити та слухати є найважливішою якістю, яка необхідна для демократичної культури. Навіть маленькі діти можуть висловлювати свою точку зору, чути відмінні думки інших людей та зауважувати їх. Ранкова зустріч дає учням змогу брати участь у групових обговореннях, а вчителям - моделювати й активно розвивати в дітей уміння та навички ефективного спілкування. Люди, які можуть ефективно спілкуватися:

висловлюють свої думки таким чином, щоб їх розуміли інші;

уважно слухають, коли говорять інші;

вирішують проблеми за допомогою слів;

пропонують свої ідеї групі.

Ці навички мають дуже важливе значення для успішного життя у класі (групі), спільного навчання та розв'язання конфліктних ситуацій. Ранкова зустріч - ідеальна можливість для розвитку цих навичок.

Передбачається, що учні робитимуть свій внесок у роботу групи в навчальній, соціальній, емоційній, практичній сферах. Вони потрібні, від них залежать інші, їх цінують за особистий внесок. Діти потребують практичного досвіду у висловленні власних думок, у кращому пізнанні один одного, у визнанні сильних сторін і талантів своїх ровесників. Такі звичні заняття, як ранкова зустріч, дають змогу постійно розвивати ці навички.

3. Розвиток соціальних навичок – необхідна умова для розвитку толерантності молодшого школяра

Соціальні навички розвиваються не в ізоляції і не тоді, коли діяльність і моделі поведінки жорстко визначені. "Здатність ефективно говорити та слухати, робити вибір, а також залагоджувати конфлікти, коли вони виникають, - усе це має найважливіше значення для функціонування будь-якої спільноти". Учні потребують спокійної та інклюзивної атмосфери. Їм потрібні "можливості експериментувати та різними способами розповідати, спілкуватися та отримувати задоволення від перебування в колі своїх ровесників".

Результати численних досліджень свідчать, що ефективні програми, спрямовані на виховання в дітей позитивних рис характеру та соціальних навичок, знижують імовірність виникнення низки негативних явищ у суспільстві (насильства, наркоманії, вагітності серед неповнолітніх), оскільки негативні моделі поведінки мають тенденцію проявлятись у комплексі. Діти, які демонструють один із цих типів поведінки, зазвичай демонструють й інші.

Соціально-емоційне навчання інколи називають "відсутнім елементом", оскільки воно є частиною освіти, що поєднує академічні знання з конкретними навичками, важливими для досягнення успіху у школах, родинах, спільнотах, на роботі, і в цілому в житті.

3. Соціальні навички - це помічники академічних успіхів

Результати сучасних досліджень свідчать, що програми, які сприяють розвитку соціальних навичок, підвищують і академічні досягнення. Соціальні навички - це "помічники академічних успіхів". Якщо соціальні навички не розвинені належним чином, учителям доводиться марнувати дорогоцінний час на підтримування порядку й надання вказівок. Такий важіль, як соціальні навички, дає вчителям змогу забезпечити якісне викладання і навчання.

Ранкові зустрічі дають змогу опанувати різноманітні соціальні та навчальні навички, об'єднують дитячий колектив. Під час цих занять учні вчаться:

• висловлювати свої думки таким чином, щоб їх зрозуміли інші;

• уважно слухати, коли говорять інші;

• розв'язувати власні проблеми за допомогою слів;

• пропонувати свої ідеї групі;

• активізувати та збагачувати свій словниковий запас;

• аналізувати та оцінювати матеріал;

• використовувати вивчену інформацію.
  А також:

• навчають дітей дбати про себе та інших;

• створюють уважний, небайдужий та дружній настрій на цілий день;

• установлюють звичайний перебіг подій;

• забезпечують індивідуальні та групові можливості для участі;

• засвідчують важливість особистого вкладу кожної дитини;

• розвивають такі важливі для успіху в навчанні навички, як уміння слухати, говорити, синтезувати інформацію, вирішувати завдання, дотримуватись інструкцій, приймати рішення, читати, писати й рахувати.

Вправи, які використовуються під час проведення ранкових зустрічей, допомагають учням знайти спільну мову зі своїми однолітками, навчають співпрацювати, поважати інших та їхні думки. На думку вчених, позитивна атмосфера створюється за рахунок:

• довіри;

• відчуття приналежності до спільноти;

• участі в прийнятті рішень;

• доброти та заохочення з боку ровесників;

• вільного від критики ставлення вчителя, вихователя;

• очікування конкретних результатів;

• справедливості та неупередженості.

Позитивна атмосфера створюється завдяки використанню:

• інклюзії;

• обміну інформацією;

• піклування;

• заохочення;

• участі;

• чесності;

• самовираженню.

Зупинимось на розгляді основних якостей, які формуються в учнів завдяки практиці проведення ранкових зустрічей.

• Інклюзія. Учитель та інші діти сприймають внесок кожного з учасників
  однаковою доброзичливістю та повагою незалежно від здібностей,
  соціальної, релігійної приналежності чи статі.

• Активна участь. У зустрічі беруть участь усі діти. Вони вітаються один з
  одним, мають можливість обмінюватися інформацією, ставити запитання,
  коментувати, включатись у групову роботу, а також робити свій внесок до
  повідомлення щоденних новин.

• Критичне мислення. Діти навчаються з повагою ставити запитання,
  піддавати сумніву й оцінювати ідеї, відмінні від їхніх власних або подібні до
  них.

• Толерантність і прийняття. Вислуховуються й обговорюються протилежні
  ідеї, оскільки серед однокласників існує взаємодовіра.

• Самостійне мислення. Учнів заохочують до обміну своїм досвідом, ідеями
  та думками.

• Відкритість. Висловлюється та обговорюється низка ідей. У щоденних
  новинах повідомляється доступна для всіх інформація про те, що
  відбувається в класі/групі.

• Власна та соціальна відповідальність. Діти самі встановлюють правила
  власної поведінки і поведінки групи. Під час ранкової зустрічі й упродовж
  усього дня вони уважно слухають і з повагою відповідають на запитання однолітків та вчителя. Таким чином створюється приємна доброзичлива атмосфера.

Ранкові зустрічі забезпечують настрій для сумлінного навчання, створюють клімат довіри, що базується на демократичних принципах.

За К.Бейном, мотиваційний аспект ранкових зустрічей реалізується завдяки зверненню до трьох основних потреб шкільних та громадських зібрань:

• потреби мати відчуття особистої цінності;

• потреби відчувати себе частиною колективу;

• потреби в отриманні задоволення від життя.

Ранкова зустріч поєднує в собі соціальне, емоційне та інтелектуальне навчання кожного члена колективу класу.

Ранкові зустрічі розвивають почуття належності до колективу та вміння приділяти увагу іншим, уважно слухати та брати участь у колективних діях, які є основою академічних та соціальних взаємин у межах класу протягом дня, року.

РОЗДІЛ ІІ.

ПРАКТИКА ПРОВЕДЕННЯ РАНКОВИХ ЗУСТРІЧЕЙ

2.1 Структурні компоненти ранкової зустрічі

Ранкова зустріч - це запланований, структурований збір. Учителі присвячують 2 0—25 хвилин кожного дня вранці для того, щоб створити позитивну атмосферу на весь період перебування дітей у школі. Ранкова зустріч відбувається в класній кімнаті на килимі, кожен займає зручне для себе положення, що сприяє більш вільному відкритому спілкуванню.

Розміщуються всі колом, це дає змогу бачити всіх, спілкуватися «очі в очі», створюючи чудовий психологічний контакт і водночас об'єднує дітей. Вчитель розміщується поруч на килимі, щоб не домінувати у спілкуванні. Кожна дитина вдумливо вітається з друзями, сидячи в колі, потім упродовж короткого часу ділиться власним досвідом зі своїми товаришами, які слуха­ють, ставлять запитання і роблять зауваження. Після цього вся група бере участь у короткій енергійній вправі для того, щоб підсилити академічну навичку, виховувати почуття єдності.

Невід'ємними атрибутами місця проведення ранкових зустрічей є "Куточок ранкової зустрічі", "Крісло автора". В "Куточку ранкової зустрічі" є невелика за розміром дошка, на якій розміщуються новини класу, вітання, план роботи, календар погоди, правила класу, рубрики "Добрі справи", "Особа дня", "Наші досягнення".

Ранкова зустріч з учнями розпочинається із запрошення. У центрі уваги ранкової зустрічі має бути її конкретний зміст. У кожного вчителя може бути унікальне «запрошення» до ранкової зустрічі. Повідомити учням про початок зборів можна, загравши якусь певну мелодію, задзвонивши у дзвоник, увімкнувши чи вимкнувши світло, заспівавши пісню тощо. Упродовж навчального року можна використовувати один або кілька сигналів, які легко розпізнати.

Ще доцільно сказати про особливе привітання, яким учитель має розпочинати зустріч. Учителю разом з учнями слід скласти правила поведінки під час ранкових зустрічей. Правила мають бути спрямовані на толерантне, доброзичливе ставлення один до одного і виконуватись дітьми не з примусу, а за власним бажанням.

Ранкова зустріч складається з чотирьох основних компонентів.

Вітання - перший компонент. Усі учні класу (групи) вітаються і починають розуміти, що вони є важливими членами групи. Діти збираються в коло разом зі своєю учителькою/вихователькою. Усі звертаються один до одного по імені, що допомагає створити атмосферу дружби та причетності. Вітання створює спокійний та розважливий настрій для такого елемента зустрічі, як обмін інформацією.

Обмін інформацією - другий компонент. Діти висловлюють свої думки, обмінюються ідеями та пропонують важливі для них теми для обговорення. Учні класу (групи) мають змогу дізнатися щось один про одного. Обмін інформацією допомагає розвивати навички, які дають учасникам змогу навчатись упевнено говорити та слухати. Кожна дитина може ставити запитання чи коментувати, а той, хто говорить, у змозі реагувати, звертаючись безпосередньо до своїх ровесників.

Групове заняття - третій компонент. Розпочинається після спокійного періоду обмірковування інформації. У групі створюється відчуття єдності, радості через виконання пісень, участі в іграх, коротких і швидших заняттях. Позбавлені елементів суперництва ігри та заняття, кооперативні за суттю, ураховують індивідуальний рівень розвитку певної навички в учасників. Такі групові заняття здебільшого пов'язані з навчальною програмою чи темою, яка в цей час вивчається у класі (групі).

Щоденні новини - завершальний елемент ранкової зустрічі. Це оголошення письмової об'яви, яка щодня вивішується на відповідному стенді чи дошці. Письмове чи кероване вчителем оголошення налаштовує на те, що має вивчатися цього дня, а також дає можливість обміркувати події та навчання попередніх днів. Щоденні новини допомагають дітям тренувати навчальні навички, що сприяють розвитку математичних і мовленнєвих здібностей. Щоденні новини можуть містити різноманітні завдання (заповнення календаря, перегляд розкладу виконання робіт, створення графіка погоди), що активізують початок індивідуальної роботи або діяльність у центрах активності.

Ранкові зустрічі - щоденні події, рекомендовані для усіх, мають такий вигляд:

1. Зібрати всіх разом.

2. Заохочувати розповіді, слухання, включення та участь кожного.

3. Щоденними ритуалами та зразками навчати вмінням бути відповідальним
   членом групи та школи.

Ранкові зустрічі мають специфічну структуру і повинні починатися щоранку, коли всі приходять. Успіх зустрічі залежить від послідовного включення усіх компонентів. Регулярність ранкових зустрічей дозволяє повторювати та практикувати риси характеру і поведінки, яких ми прагнемо досягти. Таким чином, як дитячі навички у читанні, музиці поліпшуються в процесі вправлянь, так само формується і її відповідальна поведінка.

Діти потребують, щоб їм вказували, як поводитись. Вони потребують вибору різних можливостей протягом дня.

У традиційній школі вчитель виголошував правила, а учні дотримувались їх. Якщо вони порушили правила, то були покарані. У цих класах не заохочувалось, щоб діти розвивали самоконтроль та не дозволялось робити самостійний вибір. Ранкові зустрічі розвивають самоконтроль та навчаються здійснювати вибір. Більше того, вони допомагають виробляти правила та приймають специфічні рішення, як корисно витрачати час протягом дня.

Залучаючи дітей до вироблення правил, вчитель розпочинає з обговорення мети цих правил. Важливо, щоб діти розуміли, що правила - як закони - призначені для безпеки людей, захисту їх індивідуальних прав та волі і визначають основну лінію поведінки. Дітям важливо знати : правила нагадують їм. що вони повинні робити, а чого ні. Під час диспуту вчитель може запропонувати декілька прикладів позитивних" та показових правил, зокрема : Не бігайте по коридорах; Кладіть речі туди, де їх потрібно тримати; Для вирішення проблем користуйся словами; Слухай, коли хтось інший говорить; а також виявити дитячі ідеї. Клас вирішує, які правила їм обрати. Вчитель повинен переконати учнів, що їм краще обрати декілька конкретних правил. Для запам'ятовування обраних правил їх треба надрукувати на таблиці та повісити в кімнаті, де відбуваються збори. Наприклад:

Правила класу

1. Слухати вчителів

2. Бути уважними

3. Гарно працювати

4. Бути дисциплінованими

5. Бути активними

6. Гарно спілкуватися

7. Дружити

8. Берегти здоров'я

9. Виконувати правила техніки безпеки

10.Поважати старших

Після вироблення правил вчитель повинен відзначити дітей, які дотримуються цих правил, прокоментувати їх поведінку, щоб заохотити усіх дітей поводитись так само. Наприклад, якщо клас обрав правило "Слухай, коли хтось говорить", вчитель може сказати, що конкретний учень уміє слухати інших і тут же прокоментує : " Дмитре, я помітила, то ти дійсно звернув увагу на Марійку, коли вона розповідала свою історію. Коли ти сказав : " Марійко, мені сподобались слова, які ти вживала, описуючи стару хату, і дав зрозуміти їй, що ти уважно слухав її". Або якщо клас обрав таке правило : " Повертай речі на їх місце", вчитель відзначає, що такий - то учень виключно гарно прибирає. А далі каже : "Оленко, я помітила, що ти прибрала усі свої різнокольорові олівці, якими користувалась, а потім допомогла Юркові скласти і його олівці".

Коли діти порушують правило, вчитель повинен його нагадати та заохотити дітей змінити поведінку. Наприклад, клас обрав таке правило : "Слухай, коли хтось інший розповідає", а двоє учнів розмовляють, коли вчитель говорить. Тоді вчитель може сказати: "Зараз моя черга говорити, а ваша - слухати". Якщо ці учні продовжують розмову, вчитель повинен запропонувати їм залишити кімнату. Він має сказані твердим, але не грубим тоном : " Ви можете повернутися до групи, коли будете готові слухати". Дітям важливо знати, що дорослі допоможуть їм навчитися поводитись. їм потрібна підтримка, нагадування та вказівки, як це почати робити.

Діти, переходячи з класу в клас початкової школи, будуть брати на себе часткову відповідальність за встановлення правил, за якими буде жити вся школа. Це почнеться, коли основні правила будуть запровадженні в життя, "Не бігайте по сходах", "Тримайте своє місце охайним". "Допомагайте іншим".

Одночасно з встановленням правил для групи може бути запропонована концепція голосування. (Голосування може пояснюватися, як можливість робити вибір). По-перше вчителі можуть запросити дітей проголосувати таким чином, щоб надати кожному можливість отримати перемогу. Вона може попросити обрати одну з двох ігор: а потім (дозволити дітям зіграти в ту, яку вони обрали, даючи можливість відбутися двом іграм одночасно. Діти можуть проголосувати за ванільний або шоколадний пудинг на сніданок, і кожен з них буде мати те, що він обрав.

1. ПОБУДОВА КОЛА.

Розміщення дітей по колу полегшує вчителю керування ними, оскільки він добре їх бачить, між дітьми і вчителем відбувається гарний візуальний контакт, діти відчувають себе комфортно.

СПОСОБИ УТВОРЕННЯ «КОЛА»

1. Чергують хлопчики і дівчатка.

2. За зростом : від найменшого до найвищого і навпаки.

3. Імена в алфавітному порядку.

4. Дні народження.

5. Гра "Потяг".

6. За вибором кольору.

7. За вибором геометричної фігури.

8. За бажанням вибору сусідів.

Вибираються "помічники дня" - діти, які активно допомагають протягом навчального дня вчителю і колективу.

2.2 Вітання як компонент ранкової зустрічі. Технологія проведення.

Перший компонент — вітання. Вітання допомагає учням відчути себе важливими членами групи. Діти збираються в коло разом зі своєю вчителькою. Усі звертаються один до одного на ім'я, що допомагає створити дружню, доброзичливу атмосферу. Існує багато привітань, які можна використовувати.(Додаток 1)

Наприклад, "таємні" вітання. Код вітання є таємним, оскільки він невідомий іншим учасникам, доки вони не отримають власного досвіду. Понеділок — два моргання, вівторок — два моргання, примружування ока тощо.

Абеткове вітання — діти вигукують свої імена в алфавітному порядку. Можна застосовувати вітання з рекомендаціями: "Це моя однокласниця Іринка, їй десять років. Вона любить гратися м'ячем і відвідувати центр грамоти".

Діти по черзі вітаються один за одним, це сприяє покрашенню у них мовних та комунікативних навичок, а також навчає їх поважати інших. Перше привітання у першому класі починається із знайомства. Вчитель промовляє: "В мене с подружка Оленка!" і піднімає Оленчину ручку вгору. Діти кажуть : "Доброго ранку, Оленко". Оленка далі говорить : " Доброго ранку! В мене є друг Іванко!" - і теж піднімає вгору руку Іванка і т.д.. Знайомство відбулося. Всі послідуючі привітання діти по черзі передаючі, по колу : "Доброго ранку...!". Для привітання можна використовувати веселі коротенькі віршики :

1. Зараз ми візьмемося за руки

Веселіше стане всім.

Бо у класі усі друзі.

Сяють усмішками у всіх.

2. Ми сімейка невеличка.

Усі друзі я і ти.

Привітаємось, щоб личка

Всі усмішками зацвіли.

2. Доброго ранку,— мовлю за звичаєм,

Доброго ранку,— кожному зичу я.

Доброго ранку, сонце ясне!

Доброго ранку, сонце красне!

Доброго ранку, сонце-друже,

Ми тебе всі любим дуже!

2. Доброго ранку!— мовлю за звичаєм.

Доброго ранку,— кожному зичу я.

Доброго ранку вам!— людям бажаю.

І посміхаються у відповідь люди:

Добрі слова ж бо для кожного любі!

2. Доброго ранку! Доброго дня!

Хай плещуть долоньки! Хай тупають ніжки!

Працюють голівки!

Доброго ранку! Доброго дня!

Бажаємо вам ми здоров'я й добра!

2. Усміхнемося сонечку: «Здрастуй золотаве!»

Усміхнемось один одному, Погляньмо ласкаво!

Хай сьогодні в кожне серце Миколай додасть тепла!

А ми гостям усміхнемося, Побажаємо добра!

2. Доброго ранку!— мовимо за звичаєм.

Доброго ранку!— всім вам ми зичимо.

Щастя, здоров'я вам кожної днини,

Миру і злагоди вашій родині.

8.Доброго ранку!— всіх я вітаю.

Доброго ранку людям бажаю.

Доброго дня і доброї ночі,

Доброго вечора зичу охоче.

Доброго дня вам!— щиро вітаюсь.

Будьте здорові!— людям всміхаюсь.

9. Добрий день вам, добрі люди!
Хай вам щастя й доля буде!

Не на день і не на рік,

А на довгий — довгий вік!

10. Здрастуй, здрастуй, новий друже!

Кожен із нас тут не байдужий.

Станем всі — одна сім'я:

Будем друзі — ти і я.

11. Привіт, привіт тобі, мій друже,

Я скучив за тобою дуже.

Не бачив цілі вихідні,—

Аж два таких предовгих дні!

Способи вітання між дітьми:

1. Слова : "Доброго ранку, ...!", "Доброго дня, ... !". "Привіт, ...!".

2. Словами і жестами (потиском руки, обіймами)

3. Словами з побажанням успіху або компліментом

4. Словами з побажанням успіху і потиском руки

5. Словами з побажанням успіху і обіймами

6. Словами з побажанням успіху і прогладжуванням рукою по голові або плечу

7. Словами і "ласкавинкою" (ласкавий погляд)

8. Словами і жестом (торкнутися щічки)

9. Словами і жестом (помахати долонею)

10. Словами і жестом (взятися за дві ручки, мізинчиками)

Способи вітання вчителя з дітьми

- вітання окремо з хлопчиками і дівчатками

- вітання із слухнясиками і неслухнясиками

- вітання всім, в кого гарний настрій, білі бантики, світлі сорочки

- вітання усміхненим личкам.

Далі клас вітається з присутніми. - Доброго ранку, шановні гості! Потім:

- доброго ранку, школо!

-Доброго ранку, місто!

-Доброго ранку. Україно!

-Доброго ранку, Світе!

-Доброго ранку, Всесвіте!

Після цього вчитель запитує: "З ким або чим ви ще хочете привітатися?". Діти називають - клас вітається.

Наступний момент ранкової зустрічі - "хвилинка тиші". Діти приводять свої думки в порядок, налаштовуються на робочий день, збираються з думками, зосереджуються на подальшу роботу.

2.3 Обмін інформацією

Практика обміну інформацією — це другий найважливіший компонент ранкової зустрічі. Учні висловлюють свої власні ідеї, почуття, а також обмінюються важливою для них інформацією та досвідом. Однокласники ставлять запитання або коментують. Особа, яка висловлює свої думки, відповідає на запитання. Таким чином учні дізнаються про інших і надають можливість іншим дізнатись про них.

Обмін інформацією формує в учнів навички вільно висловлюватися перед ровесниками та батьками. Для того щоб почуватися спокійно і компетентно, висловлюючи свої ідеї в класі діти потребують практики. Певні моделі, пов'язані з обміном інформацією, дають учням можливість відчути до себе відповідну увагу. Вони впевненіше висловлюються, коли знають, що їх поважатимуть і слухатимуть, що вони зможуть чітко виразити свої думки.

Традиційно під час занять у класі підкреслюється необхідність виконання вимог. Творчі роботи дітей відтворюють зразки або приклади вчителів; на заняттях із письма увага акцентується на каліграфічному написанні, а не на змісті, і вчителі продовжують використовувати закриті запитання, що потребують правильної відповіді, не ставлять поглиблених відкритих запитань, що розкривають процес мислення учня, а також його результат.

На відміну від такої практики, під час ранкових зустрічей учні мають можливість розвивати свої індивідуальні «голоси» і бути почутими своїми ровесниками та вчителем. Діти пізнають один одного на особистому, тісному рівні. Коли повідомлення адресуються цілій групі, а не лише близьким друзям чи неформальній групі за інтересами, руйнуються соціальні бар'єри. Відповідно, уважне слухання, що практикується під час зустрічі, веде до розуміння кожної дитини та її проблем, на відміну від традиційного виконання приписів учителя, сприяє розвитку соціальної свідомості.

Практика обміну інформацією підвищує академічні успіхи шляхом розвитку навичок дослідження та розуміння. Учні розвиваються концептуально, коли вони слухають, формулюють запитання або коментарі з приводу того, що почули, демонструють зацікавленість, аналізують коментарі інших. Уміння критично мислити, необхідне для подальшого розвитку навичок дослідження і реагування, сприяє академічній успішності, заохочуючи учнів оцінювати інформацію, яку вони отримують, здобувати знання.

Завдяки практиці обміну інформацією, учні ознайомлюються з певними ідеями та поняттями. Вони опановують навички дослідження й оцінювання.

Оскільки дітям пропонується дедалі складніший матеріал, у них є можливість удосконалювати ці навички.

Процес дослідження й оцінювання відбувається протягом усього дня, коли учні на практиці використовують навички спілкування і слухають те, що їм розповідають інші. Практика слухання і відповідного реагування через запитання й відповіді виховує повагу учнів до ідей і пропозицій інших людей. Таким чином відбувається обмін знаннями й інформацією, що іде на користь усій групі.

Планування обміну інформацією.

Процес обміну інформацією має свої певні особливості. їх слід вивчити, перш ніж впроваджувати цю практику в ранкові зустрічі.

Учителям слід:

• врахувати соціальні та навчальні цілі відповідно до віку дітей;

• розробити план проведення обміну інформацією;

• визначити кількість учнів, які братимуть участь в обміні інформацією кожного дня;

• окреслити вимоги до тих, хто ділитиметься своїми думками під час обміну інформацією, а також до тих, хто слухатиме;

• надати вказівки учням формулювати все більш складні запитання і відповіді під час обміну інформацією.

Вибір теми.

Під час обміну інформацією слід зосереджувати увагу не на окремих об'єктах, а на подіях і на самій інформації. Наприклад, іграшки не можуть бути темою для обміну інформацією. Вибір теми залежить від віку і складу класу. Учитель має допомагати дітям вивчати різні теми, а не обмежувати їх, стримувати ідеї.

Розклад.

На початку навчального року вчитель має розробити простий, зрозумілий розклад та ознайомити з ним дітей і батьків, ще надати їм час для під­готовки. Деякі вчителі призначають на кожний день тижня нового доповідача, щоб усі діти мали змогу щотижня брати участь в обміні інформацією. Інші використовують «коробку обміну» для висловлення своїх думок і відповідей на запитання. Невеличкі предмети або фішки, які поклали до коробки, визначають кількість запитань і відгуків, які можна поставити учню, котрий висловлює свої думки. Коли одна дитина закінчить відповідати на запитання та зауваження, коробку передають іншому учню, який має поділитися своїми думками.

За необхідності обмін інформацією можна провести і не під час ранкової зустрічі. Для прийняття рішення стосовно зміни класного розкладу вчителі повинні врахувати, скільки часу необхідно для ранкової зустрічі. Хоча рекомендується розпочинати обмін інформацією одразу після вітання, для учнів може бути корисним, якщо цей процес відбуватиметься в інший час упродовж дня.

Кількість дітей.

Учитель має визначити, скільки дітей щодня братимуть участь в обміні інформацією, а також скільки запитань і відгуків доцільно заслухати. Коли задіяна невелика кількість дітей, навички, необхідні для обміну інформацією (формулювання думок, ідей, запитань і відгуків, визначення пріоритетів, уважне й вдумливе слухання), формуються швидше. Варто обмежити реакцію учнів на повідомлення 5—6-ма запитаннями та відгуками. З часом діти стають спроможними уважно і вдумливо слухати впродовж довшого часу, а також формулювати складніші запитання і давати більш продумані коментарі.

Щоденно беручи участь в обміні інформацією, учні 3—4-х класів можуть ставити змістовні запитання і надавати коментарі. Вони також можуть відповідати на численні запитання своїх однолітків. З часом учні набувають впевненості у своїх навичках, кількість таких дітей може зростати, віддзеркалюючи зростання й успіхи групи.

Методи обміну інформацією.

Важливо обговорити вимоги до обміну інформацією з учнями. Дітям потрібно запропонувати приклад завдань і показати, як слід ділитися своїми думками, як слухати. Учителі можуть допомогти учням визначити коло своїх обов'язків. Наприклад: "Завдання дня того, хто ділиться думками", мають відповідати таким вимогам:

• говорити голосно й чітко;

• стежити, щоб новини були стислі та сфокусовані;

• добирати новини, що відповідають особливостям групи;

• позитивно сприймати запитання та коментарі не тільки від кращих
  друзів, а й від інших однокласників;

• із повагою реагувати на всі запитання та коментарі.

Слід допомагати дітям організувати свої думки, спрямувати їх. Молодші діти часто хочуть розказати все і не виділяють якийсь конкретний аспект інформації або досвіду. Прості, чіткі відгуки від учителя містять пропозиції, наприклад: "Розкажи нам про якусь важливу подію своєї поїздки до бабусі", або дають рекомендації стосовно обміну інформацією, наприклад, "правило двох речень". Практика обміну інформацією потребує гнучкості та спонтанності. Учителі мають бути уважними і чутливими до новин, якими діляться діти, а також надавати відгуки вищого рівня.

Методи слухання.

Слухання передбачає активну участь і пов'язане з певними обов'язками. Використовуючи "мозковий штурм", учителі можуть допомогти учням розробити список "обов'язків слухача". "Обов'язки слухача охоплюють такі правила:

• зосередьте увагу на особі, яка ділиться інформацією;

• уважно слухайте повідомлення;

• з повагою ставтеся до нових ідей;

• формулюйте запитання і коментарі, що демонструють справжню
  зацікавленість;

• демонструйте повагу до особи, яка ділиться інформацією;

• уважно слухайте інші запитання і коментарі;

• намагайтеся зустрітися з особою, яка ділиться інформацією, упродовж
  дня для того, щоб продовжити обговорення теми, що вас зацікавила

Реакція на обмін інформацією передбачає невербальне і вербальне спілкування. Коли вчитель демонструє моделі поваги, учні наслідуватимуть те, що бачать. Відповідні жести висловлюють справжній інтерес до інформації, то надається, демонструють турботу до особистих почуттів, а також передають відчуття безпеки в межах спільноти.

Розширення соціальних навичок.

Змістовні запитання свідчать про справжній інтерес до того, хто обмінюється інформацією, а також до його новин. Слухачі можуть використовувати запитання для того, щоб отримати фактичну та емоційну інформацію. Запитання можна ставити таким чином, щоб допомогти розширяти і поглибити розуміння того, що було повідомлено. Коли слухачі реагують на почуті новини через вдумливі запитання або коментарі, вони виявляють повагу до своїх однокласників і починають цінувати їхній внесок.

2.4 Групове заняття

Мета групових занять полягає в об'єднанні групи. Кожний член групи приєднується до спільних розваг — співає, грає в ігри, бере участь у різних приємних заняттях. Серед цих занять мають бути ігри, які не передбачають суперництва, а також завдання кооперативного характеру, де цінуються та враховуються індивідуальний рівень навичок та інтереси. Ці заняття потребують від учнів використання навичок критичного мислення і сприяють самовираженню. Під час роботи з дорослішими учнями заняття можуть бути більш структуровані та містити завдання, пов'язані з навчальною програмою. Інтелектуальні ігри і заняття, спрямовані на розвиток етичних та моральних почуттів, особливо цікавлять дітей молодшого шкільного віку. їх можна використовувати в якості вступу до класної роботи та для обговорень. Компонент групових занять у ранковій зустрічі сприяє розвитку демократичних цінностей у спільноті, доводячи важливість співпраці, залученню до спільної діяльності й участі в ній. Спільні ігри і заняття ґрунтуються на використанні сильних сторін кожного на користь усієї групи. Групові заняття заохочують розвиток виразного мовлення. Вони дають змогу забезпечити соціальний, академічні і фізичний розвиток, а також створюють можливості вчитися на помилках, виявляти наполегливість у сприятливому середовищі.

Розвиток групового ентузіазму.

Основна мета ігор і занять полягає в тому, щоб отримувати задоволення, водночас створюючи відчуття спільноти. Учителі часто вважають за необхідне використовувати заняття, які:

• заохочують дітей сміятися;

• сприяють співпраці та груповому розв'язанню проблем;

• розширюють репертуар пісень і віршів;

• підтримують навчальну діяльність;

• розвивають фізичну координацію, спритність і витривалість.

Створення репертуару ігор і занять.

Існує чимало можливостей отримувати задоволення від досліджень і навчання, які не потребують спеціального матеріалу. Плануючи групові заняття, учителі мають застосовувати різноманітні завдання, що передбачають:

• заохочення до дії та рухів;

• розвиток мовлення;

• отримання досвіду застосування математичних дій;

• проведення наукових експериментів;

• використання музики, пісень.

• завдання мають враховувати:

• поточні теми навчальної програми або теми, що викликають інтерес;

• досвід проведення групових занять;

• колективний досвід участі групи в конкретних заняттях.

"Музичні стільці". Доки грає музика, діти ходять навколо стільців, розставлених колом. Коли музика припиняється, кожна дитина має сісти на стілець. Якщо стільців недостатньо, діти вирішують, яким чином знайти кожному місце. Після кожного такого етапу один стілець забирають, аж поки не залишиться лише кілька стільців, на які має сісти вся група.

"Доторкнись до синього". Учні об'єднуються в групи, по десять осіб у кожній. Вони можуть розпочати гру в колі, але потім їм потрібно мати можливість вільно пересуватися. Ведучий розпочинає гру словами: "Доторкнись до синього!" (Можна використовувати набір кольорових карток.) Діти мають торкнутися синього кольору на своєму одязі або на одязі інших. Можна торкатися пальцем, коліном, ліктем, головою тощо. Потім ведучий називає інший колір, наприклад: "Доторкнись до червоного!". Учні, продовжуючи триматися за предмет синього кольору, мають водночас зуміти торкнутися червоного кольору. Протягом гри варто спонукати дітей допомагати один одному торкатися відповідних кольорів. У цій грі немає тих, хто програв чи вибув із гри! Ця гра — зусилля всієї групи. Якщо хтось не зможе втримати рівновагу або падає, гра починається спочатку.

"Характеристика людей". Обирають кілька дітей, які стають поруч один з одним. Вони повинні мати щонайменше одну спільну ознаку (наприклад, темне волосся). Решта дітей, які стоять у колі, мають визначити цю характеристику. Той, хто здогадується, пропонує іншій дитині з кола, хто має таку саму характеристику, приєднатися до групи.

"Оцінювальна банка". У банку кладуть певну кількість будь-яких предметів. Дітям пропонують оцінити, скільки предметів у банці. Можна змінити цю вправу, записуючи відповіді на великому аркуші паперу. Слід записати оцінку кожної дитини. Ці записи варто зберегти і повісити в кімнаті або з'єднати разом і зробити "Книгу приблизних оцінок нашого класу".

Групове заняття може проходити у формі "цілеспрямованого обліку", коли учні висловлюють свої думки з приводу поточних подій, питань, що стосу­ється школи або певної теми. Кваліфіковане керівництво і допомога з боку вчителя підтримують цілеспрямованість і продуктивність дискусій, а також сприяють розвитку мислення.(Додаток 2)

2.5 Щоденні новини

Щоденні новини — завершальний елемент ранкової зустрічі. Це оголошення письмової об'яви, яка її щодня вивішується на відповідному стенді чи дошці. Оголошення налаштовує дітей на те, що вони мають учити цього дня, а також дає можливість обміркувати події та навчання попередніх днів. Щоденні новини допомагають дітям тренувати навчальні навички, сприяють розвитку математичних та мовленнєвих здібностей. Щоденні новини можуть містити різноманітні завдання (заповнення календаря, перегляд розкладу виконання робіт, створення графіка погоди), що активізують початок індивідуальної роботи або діяльність у центрах. Основна мета щоденних новин полягає в наданні інформації.

Щоденні новини містять: коротке повідомлення, складене вчителем (або під його керівництвом), яке вивішується таким чином, аби всі могли його прочитати; короткі усні оголошення; різноманітні завдання, залежно від віку дітей (наприклад, календар погоди, розклад виконання робіт тощо). Письмове повідомлення може вітати та запрошувати всіх до класу, надавати інформацію про час і зміст роботи на індивідуальних заняттях або в центрах активності.

Щоденні новини сприяють розвитку демократичної практики через надання відкритої інформації, важливої для всіх, у письмовій або усній формі.

Подібно до газети, щоденні класні новини стимулюють зацікавленість і надають кожному доступ до інформації, одночасно кладучи відповідальність на кожну особу за її набуття. Щоденні новини можуть стати письмовим документом, що фіксує «історію» спільноти.

Письмове повідомлення на дошці, зазвичай, містить конкретні і сталі компоненти, наприклад:

• особливе вітання

• календарну інформацію;

• повідомлення або інформацію про поточну тему навчальної програми або
  тему обговорення;

• пояснення щодо плану роботи на день;

• інформацію про конкретні види роботи або обов'язки;

• особливе прохання або завдання, що потребує виконання

• спеціальні оголошення.

Цікавою і корисною є робота з календарями: природничим, історичний, народознавчим, навчальним.

Природничий календар дає можливість спостерігати за природою та працею людей, змінами, які відбуваються. Історичний - допомагає ознайомити дітей з визначними подіями, які вплинули на розвиток суспільства, збагачувати історичний досвід і знання. Народознавчий - сприяє вихованню учнів на культурно-історичному досвіді рідного народу, його традиціях, звичаях і обрядах, духовності. Діти знайомляться з народними святами, традиціями й обрядами українського народу, вивчають усну народну творчість (прислів'я, загадки, прикмети). Навчальний - сприяє набуттю вмінь і навичок школярів. Так, учитель пропонує зробити математичні обчислення чи скласти задачу, пов'язані з певною датою, днем тижня, місяця або звуко-буквений аналіз слів і т.д.

Щоденні новини допомагають дітям у розвитку і практичному опануванні мовленнєвих і математичних навичок, використовуючи для цього передбачуваний, визначений формат із різноманітними мовними моделями, лексикою і змістом. Вони дають учням змогу допомагати один одному розв'язувати «коди читання» або розшифровувати приховані повідомлення, що містяться в щоденних новинах, тренувати, заохочувати та реагувати, коли визначаються завдання.

Хоча, насамперед, щоденні новини виконують навчальну функцію, вони ще й сприяють розвитку дитини в цілому. Коли діти стоять перед класом, читають, складають повідомлення або розв'язують проблему, висвітлену в новинах, то відчувають впевненість у собі. Рівень впевненості учня в собі впливає на ефективність його роботи впродовж усього дня. Впевненість, яку отримують учні, роблячи свій внесок у щоденні новини, допомагає їм використовувати низку навичок під час індивідуальної або спільної з однокласниками роботи над розв'язанням навчальних завдань.

Якщо обговорення щоденних новин виявлятиме навички й академічні досягнення учнів класу, діти будуть прагнути удосконалюватися в читанні, письмі та виконанні математичних завдань. Повідомлення повинні бути певним викликом, але не надто складними. Якщо інформація буде складною для учнів, закріплення навичок не відбуватиметься.

Під час підготовки новин учителі обирають звичайний формат, водночас інформація та завдання для учнів можуть змінюватися протягом року з урахуванням цілей навчальної програми та нових інтересів дітей.

Під час ранкової зустрічі повідомлення читає вчитель, група або окремі учні. Щоденні новини сприяють динамічному розвитку писемних і читацьких навичок:

• допомагають учителю показати, що читання є цілеспрямованим процесом;

• дають можливість учителю моделювати ефективні методи написання
  журналу;

• дають нагоду учням удосконалювати на практиці навички, пов'язані з
  читанням, письмом, складанням творів, редагуванням.

Стиль написання і зміст повідомлення залежать від віку і навичок учнів. Учителі підтримують читачів-початківців, повторюючи деякі фрази в щоденних новинах, наприклад: "Сьогодні ми будемо...". Будова речення має бути простою й містити слова з активного словника дітей. Для учнів старшого віку зміст і формат письмового послання змінюються, щоб розкри­ти проблеми відповідної складності. Речення стають більш складними, можна розширити активну лексику, наприклад, написати курсивом повідомлення іншою мовою, яку вивчають учні класу.

Щоденні новини мають бути прості, чіткі та стислі, інформація — легкою для читання, розбірливо написаною, ілюструвати правильне написання літер і цифр. Щоб максимально використати всі можливості, щоденні новини повинні:

• бути візуально і фізично доступними для всіх;

• сприяти розвитку навичок читання і надавати змогу постійно виконувати
  адаптації;

• бути чіткими, простими, стислими;

• враховувати мовні знання, що відповідають віку;

• враховувати вміння читати і писати, що відповідають віку;

• бути в сталому форматі.

У відповідальній, дбайливій шкільній спільноті батьки грають важливу роль в освіті своїх дітей. їх визначають першими вчителями дитини і вважають партнерами в її академічному, соціальному й емоційному розвитку. Учителі мають створювати в класі змістовні ролі для членів родин. Необхідно ефективно довести до відома родин цілі і вимоги шкільної програми. Можливість такого зв'язку забезпечують зустрічі випускників, Дні відкритих дверей, неформальні зустрічі, батьківські збори та опитування за допомогою бюлетенів.

Оскільки ранкова зустріч посідає важливе місце в повсякденному житті дітей, із нею треба ознайомити батьків. Окремі вчителі віддають перевагу проведенню ранкової зустрічі спеціально для родин, надаючи дорослим практичний досвід участі в занятті, у якому їхні діти беруть участь щодня. Коли родини беруть участь у зустрічі, вони отримують інформацію, що від­бувається впродовж шкільного дня. Батьки починають розуміти важливість виховання соціальних навичок. Вони бачать, як учителі ефективно вплітають академічні та соціальні навички в повсякденні зустрічі. Найважливіше, що дорослі можуть відстоювати цінність розвитку соціальних навичок у шкільному середовищі, працювати разом з учителем, ліквідувати розрив між домівкою, школою та спільнотою.

Запрошуючи батьків і членів родин до участі в ранковій зустрічі, учителі сповіщають, що:

• члени родин є важливими членами спільноти і мають добре познайомитися один з одним;

• інформацію про заняття та навчальну програму в класі необхідно доводити до відома родин інтерактивно, змістовно й весело;

• спільна участь у ранковій зустрічі надає членам родин можливість запрошувати дітей до бесід стосовно їхнього перебування в школі.

Створення доброзичливої атмосфери сприяє залученню членів родини до спільної роботи. Коли родини знають одна одну та персонал і комфортно по­чуваються, вони з більшою вірогідністю братимуть участь у житті класу і школи. Учителі повідомляють, що діти частіше збираються разом за межами школи, батьки висловлюють готовність до добровільної участі в житті класу і школи, а родини стають активними учасниками життя школи.

На ранкових зустрічах вчитель контролює настрій дітей. Для покращення емоційного стану використовуються :

-вірші - веселинки

-гуморески

-скоромовки

-фізкультхвилинки

-танки

-ігри

-пісні

-вправи психогімнастики

-тренінги

Для розвитку уваги, використовуються ігри, пісні - ігри, вірші-ігри.

Для розвитку розумових здібностей використовуються хвилинки – цікавиики, (енциклопедичні повідомлення), пізнавальні ігри.

В "Куточку ранкової зустрічі" є "Чудове (Чарівне) крісло". На нього сідає "особа дня", яка потребує підтримки, розуміння. Діти хвалять її, бажають успіхів у роботі, допомагають їй.

Крісло автора - значущий етап співпраці колективу. Перебування дитини у "Кріслі автора", з якого презентують товаришам свої усні або писемні творчі роботи (авторські книжки, малюнки), позитивно впливає на особистісне зростання дитини. Обговорення робіт вчить вмінню аналізувати роботи, делікатно ставитися до думок, почуттів інших. Діти розвивають характер та вивчають найкращі моделі етичної поведінки, наслідуючи дорослих у їх житті. Вони також досягають цих цілей через пізнання життя героїв минулого та сучасного; обговорення моралі твору та визначення власних цінностей.

2.6. Серія ранкових зустрічей

Зима

Мета: ознайомити дітей із ознаками зими; із змінами в живій і неживій природі, розвивати спостережливість, уважність, усне мовлення; сприяти розвитку пізнавальних інтересів; виховувати любов і бережливе ставлення до природи, вміння відчувати її красу.

День 1. 

Тема: Зима на порозі.

Хід зустрічі

1. Вітання.

Доброго ранку, сонечко ясне,

Доброго ранку, земле прекрасна,

Доброго ранку, сніжок пухнастий,

Доброго ранку клас привітний.

А зараз, діти, будемо передавати сніжинку по колу й водночас промовляти свої вітання і побажання друзям.

2. Обмін інформацією.

Учні називають число, день, місяць. Зачитуємо віршик про понеділок

Тема дня «Зима на порозі».

- А зараз дітки зручно сідайте і послухайте розповідь про зиму.

- А як цього року прийшла до нас зима?

- Чи були ми готові до зустрічі зими?

3. Групове заняття.

• Гра «Назви ласкаво» (з іменниками даної теми).

Сніг – сніжок, лід – льодок, бурулька – бурулечка, санки – санчатка, гора – гірка, лопата – лопаточка. (Учні можуть називати й свої пари слів)

4. Щоденні новини.

• Заповнення календаря.

• Знайомство з планом на день.

• Історичні події цього дня.

• Народний календар дня.

День 2. 

Тема: Зимові розваги

Мета: створити позитивний емоційний настрій, поглибити знання дітей про зимові розваги; згуртувати дітей.

Хід зустрічі

1. Вітання.

Діти у колі. Вітання віршем:

Я всміхаюсь сонечку:

- Здрастуй, золоте!

Я всміхаюсь хмаринці:

- Привіт, білесенька!

Я всміхаюсь сніжинці:

- Hello, красуне!

Я всміхаюсь вам:

- Добрий день, дорогі!

2. Обмін інформацією. Тема дня «Зимові розваги».

Сідаймо зручненько на килимок і почнемо працювати.

Відгадайте загадки:

• Ми – спортсмени, нас обох

Бачиш ти завжди удвох.

Ми по снігу швидко линем

Ще й стрибаємо з трампліну. 

(лижі)

По стежинці, по дорозі

Бігти я у них не в змозі.

По снігу не йдуть як слід,

До вподоби – тільки лід. 

(ковзани)

• У зимовий студений час

Люблять всі малята нас.

З гірки ми рушаєм в путь,

А на гірку нас везуть. 

(санчата)

Він – не лялька й не людина,

На снігу стояти звик.

В нього ніс – смачна морквина, 

Хто це? Звісно…  

(сніговик)

- Так, діти, це все нам потрібно для зимових розваг.

- А яка ваша улюблена зимова розвага? Чому?

3. Групове заняття.

Творча робота в групах «Склади малюнок» (пазли)

- Дітки, а зараз ми допоможемо Зимі скласти кольорові малюнки, які вона, готуючись до виставки, розгубила. (У кожної групи свій малюнок. Складають його і розповідають про зимові розваги).

4. Щоденні новини:

• Спостереження за змінами в природі.

• Робота з календарем природи.

День 3. 

Тема: Зима – справжня чарівниця.

Мета: створити гарний настрій; розширювати знання учнів про зимову красу, розвивати уважність, спостережливість; виховувати естетичний смак.

Хід зустрічі

1. Вітання.

- Доброго дня, любі діти!

- Доброго дня!

- А зараз дітки привітайте одне одного.

У нашім класі друзі всі,

Я, ти, ви, ми.

То привітаймося швиденько,

Щоб личка від усмішки зацвіли.

(Діти обіймаються, потім говорять компліменти)

2. Обмін інформацією.

- Діти, який день тижня сьогодні? Яке число? Який місяць?

Діти виконують вправу «Синоптик» (аналізують свої спостереження за погодою). 

- Сьогодні, діти, тема дня «Зима – справжня чарівниця».

Переглядаємо зимові пейзажі

- Який пейзаж найбільше сподобався? Чому?

3. Групове заняття.

Зимова майстерня.

- Діти, зараз ми будемо з вами виготовляти справжню зимову сніжинку.

Показ сніжинок різної форми та виготовлення сніжинки.

Кожна дитина виготовляє сніжинку. 

Діти представляють свої вироби.

4. Щоденні новини:

• Протягом дня доповнюємо Зиму-чарівницю.

• Складаємо сенкан до слова «Зима». 

День 4. 

Тема: Зроби добру справу.

Мета: розширити знання дітей про зимуючих тварин та птахів; розвивати уважність, спостережливість, зв’язне мовлення; виховувати доброту, почуття «дружнього плеча».

Хід зустрічі

1. Вітання.

Другу руку простягни,

Подаруй йому тепло.

Посмішку усім пошли

Добрий ранок!

Добрий день!

Нашу зустріч розпочнем!

2. Обмін інформацією. Тема дня «Зроби добру справу».

- Діти, ви зараз уважно подивіться на картинки звірів і птахів. А тепер назвіть тих, які залишаються у нас на зиму?

- Діти, а чи легко знайти звірям і птахам їжу взимку?

- Так, це зовсім не легко!

- А що потрібно робити, щоб їм допомогти?

- А у кого вдома є годівнички? (учні розповідають чим годують птахів)

3. Групове заняття.

• Творча вправа.

- Намалюйте годівничку, яку б ви змайстрували для зимуючих птахів.

Діти виконують малюнок, а потім розповідають про свою годівничку.

• Гра «Відшукай слід» (робота в групах)

Кожна група отримує вирізаних з паперу тварин, картки із зображенням їх слідів. Знаходять слід кожної тварини.

4. Щоденні новини:

• Поповнити свої годівнички зерном.

• Намалюйте свою улюблену пташку.

День 5. 

Тема: Яким є сніжок?

Мета: провести дослід із снігом; розвивати вміння спостерігати й аналізувати, працювати у групі; виховувати дружні й творчі стосунки між дітьми.

Хід зустрічі

1. Вітання.

Діти сідають на килимок. Передають сніжинку, вітаються і говорять своїм однокласникам побажання.

2. Обмін інформацією.

• Відгадування загадки:

Коли падаю я з неба,

Люди кажуть: «Так і треба».

Восени тоді врожай – 

Буде добрий урожай. (сніг)

- Діти, сніг дуже потрібний нашій землі. Він захищає від холоду посіви зернових, а також дає їм весною вологу.

• Дослід.

- А зараз ми будемо спостерігати за снігом. (у стаканчиках сніг)
3. Групове заняття.

• Гра «Склади сніговика»

Кулі снігові катаю

Та до купоньки складаю.

Капелюх – відро стареньке

Ніс морквяний, червоненький…

Вийде білий чоловік. 

Як він зветься?

- Так, ми будемо складати Сніговика.

Кожній групі дітей роздаємо заготовки для фігури Сніговика. Потім усі разом його «ліпимо». Презентуємо своїх Сніговиків.

- А що ще можна виліпити зі снігу?

4. Щоденні новини:

• Підводимо підсумки досліду. Властивості снігу.

• Діти, вдома з батьками попробуйте збудувати з снігу фортецю. А на наступній ранковій зустрічі нам розкажете про свою роботу.

Ранкова зустріч має велике значення для створення спільноти, розвитку навичок спілкування, соціальних навичок, створення позитивного настрою.

Тема. Зима в лісі

 Мета. Закріпити знання дітей про характерні ознаки зими, повторити назви зимових місяців, узагальнити уявлення про зимуючих птахів та диких тварин; розвивати увагу, пам’ять, мовленнєво – комунікаційні навички; виховувати любов до живої природи, дбайливе ставлення до тварин і птахів, бажання допомагати їм.

Хід зустрічі

І. Запрошення на ранкову зустріч

 Грає музика, яка повідомляє дітям, що вже:

  Треба дружно привітатись: «Добрий день!».

Дружно, голосно сказати: «Добрий день!».

 Вліво, вправо поверніться: «Добрий день!».

 Усім друзям посміхніться: «Добрий день!».

 2. Вітання один з одним.

- Діти по колу передають квіточку добра та вітаються..

3. Обговорення правил ранкової зустрічі

 Вчитель: Нашими привітаннями і побажаннями ми створили спокійний та гарний настрій. А тепер скажіть, будь ласка, що допоможе нам зберегти і надалі наш гарний настрій? (Правила спілкування).

Звичайно! А хто їх складав? (Ми).

Давайте пригадаємо їх, а допоможуть нам малюнки – підказки.

Правила спілкування нашого класу:

 - Говорити голосно й чітко.

- Уважно слухати один одного і дивитися на того, хто говорить.

 - Піднімати руку, якщо хочеш щось сказати.

 - Підтримувати друзів посмішками та оплесками.

4. Щоденні новини

 Вчитель: відгадайте загадку:

 Кружляє ніжний білий пух,

Міняє зайчик свій кожух.

 Вдягає лиска рукавички,

 Співають весело синички.

Ведмідь в барлозі вже дріма...

Яка пора, скажіть?.. (Зима)

 Вчитель: - Отже, яка зараз пора року?

 - А скільки місяців має зима?

- Назвіть їх.

- Зараз який місяць? (Число)

 - А який сьогодні день тижня?

 - Давайте пригадаємо інші дні тижня. Скільки їх?

 - Скільки днів ми працюємо? Відпочиваємо?

 - Яка сьогодні погода?

  - Отже, зараз зима, сьогодні _______________, ____ лютого, погода _________________. Нас чекає загадкова подорож у зимовий ліс.

 5. Обмін інформацією

- Ми вже з’ясували, що зараз зима.

 - А як люди одягаються взимку?

- В які ігри можна гратися взимку?

- На чому можна кататися взимку?

 - Вам подобається зима?

Вчитель: Отже, сідайте зручненько, розслабтеся, закрийте оченята і уявіть, що ми мандруємо до лісу чарівною стежиною. Тиша навкруги. Лише вітер посвистує. Дерева стоять в снігу, ніби одягли шапки. Ось десь тріснула гілочка. Де-не-де чути пташині голоси. Раптом зарипів сніжок. На ньому з’явилися чиїсь сліди. І знову тиша, спокій. Лише верхівки дерев погойдуються від вітру.

 Вчитель: Ось ми і в чарівному зимовому лісі. А тепер відкрийте оченята.

 - Ви знаєте, що у лісі росте багато… Чого? (Дерев).

 - А які дерева взимку? Чому?

- Які дерева залишаються зеленими цілий рік? (Ялинка, сосна, туя, смерека).

- Хто у лісі живе?

 - Які птахи залишаються в нас зимувати? (Горобець, сорока, ворона, дятел, синиця).

 -А як називають птахів, які в нас залишаються зимувати, одним словом? (Зимуючі).

 - Як люди допомагають птахам вижити взимку? (Годівнички).

- Якого птаха називають лісовим лікарем? (Дятла).

- Які тварини впадають в сплячку? (Ведмідь, їжак).

 - Хто міняє на зиму хутро? (Заєць).

 - А якби їжачку запропонували помінятися шубкою із зайчиком, він погодився б? Чому?

Вчитель: Я вам пропоную трішки порозважатись та пограти в гру «Буває – не буває». Якщо буває – плескаємо в долоньки і кажемо «Так», а, якщо не буває – хитаємо голівкою і кажемо «Ні».

  - Вовк по лісі ходить. (Так).

 - Сонце світить уночі. (Ні).

 - Ведмідь в барлозі взимку спить. (Так).

- Білочка гризе горішки. (Так).

 - Квіти на снігу ростуть. (Ні).

- Білка їсть смачну ковбаску. (Ні).

 - Вовк на гілку прилетів. (Ні).

 - Хлопчик поїхав на лижах збирати ягоди. (Ні).

 - Наші діти молодці? (Так).

Вчитель: Молодці, діти, ви були уважні, але щось ми забарилися з вами у лісі. Час нам повертатися до школи

6. Підсумок ранкової зустрічі

 Вчитель: Ось, діти, наша ранкова зустріч дійшла до завершення. Ви всі були молодці, гарно працювали, поводилися чемно. Дякую вам за роботу.

Тема. Зимові зміни у флорі і фауні. Народний календар січня.

Мета. Формувати вміння спостерігати за зимовими змінами в природі. Розвивати мовлення учнів ,позитивну атмосферу, виховувати любов до природи рідного краю.

Хід зустрічі

І.  Організаційний момент.

1. Побажання у колі друзів.

Один учень піднімає руку однокласника і каже: «Це мій друг Сашко.»Всі відповідають : «Привіт,Сашко! В кінці кола всі разом кажуть: «Доброго ранку ,друзі!»

ІІ. Робота з календарем погоди. Фенологічні спостереження.

1. Ранкове повідомлення: число, місяць, рік, день тижня, настрій, події цього дня.

2. Фенологічні спостереження:

- Яка температура повітря? Стан неба? Чи є опади?

- Яким став вітер? (Холодним, сильним,  

пронизливим)

- В яку пору доби ви спостерігали іній?

- Як змінюється тривалість дня і ночі взимку?

III.  Повідомлення

• Над якою темою працюємо?

- Чи цікаво було працювати?

- Коли я поспішала в школу, дивилася навкруги і подумала «Яка цікава пора року – зима. З однієї сторони холодна, пронизлива, а з іншої-багатьом дуже подобається і навіть являється улюбленою порою року.

- А що ми знаємо про зміни у флорі і фауні? Автором сьогодні буде…

1. Читання розповіді на стільці автора

2. Запитання учнів до автора.

3. 3а бажанням доповнення учнів.

IV. Експрес-інформація дітей про народний календар січня.

V.  Ігри на закріплення теми ранкової зустрічі.

1. Навчальна гра «Закінчи речення». Сніжинки залетіли в школу і приготували нам завдання. Давайте їх піднімемо і спробуємо виконати його.

2. Гра «Що зайве?» Відповідають так чи ні.

3. Гра «Чи буває взимку?» Якщо такі явища бувають, то діти плескають в долоні.

4. Дидактична гра «Чарівна корзинка.»

- В корзині навпомацьки обстежити предмет , назвати його і показати чи це правильна відповідь.

-  Знайти те, що назве вчитель.

VI. Підсумок.

- Чи принесла вам ця зустріч впевненості в

своїх силах?

- Чи отримали радість від здобутих знань?

- Бажаю вам хорошого настрою і успіхів на сьогоднішній день.

Тема. Птахи. Перелітні та зимуючі птахи нашої місцевості

Мета. Формувати вміння міркувати та аналізувати, розвивати пізнавальний інтерес учнів, позитивну атмосферу, виховувати вміння слухати своїх товаришів.

Хід зустрічі

І. Організаційний момент.

1.  Привітання у колі друзів.

Добридень, добридень, добридень скажу.

Як ранок настане до школи біжу,

Ось ручки, ось ніжки, а ось - голова,

Ось ротик, ось носик, а тут є п’ята,

2.  Подарувати усмішку:

Сусідові справа, сусідові зліва, сонечку, найкращому другу, вчителю, батькам-асистентам.

3.  Побажання у колі з компліментами.

- Отож гарного настрою вам дітки, творчої наснаги, плідного дня хочу побажати. Нехай усе, що планувалося на сьогодні – здійсниться. А допоможе нам включитись у роботу – енергджайзер.

4. Енергджайзер "Що ти робиш?".

Перший учасник виконує будь-який рух, наступний запитує у нього:   "Що ти робиш?", яку має виконувати другий учасник і т. д. Після закінченій три вчитель запитує:

- Чи готові до роботи?

- Так, ми готові до роботи! Запрошення діток до чарівного килиму, поруч крісло Автора, магістерська шапка.

ІІ. Новини

- Яка погода супроводжувала вас, коли ви йшли до школи?

- Що нового помітили?

1.  Робота з календарем погоди

2. Ранкове повідомлення: число, місяць, рік, день тижня, настрій події цього дня.

3.  Інтелектуальна розминка

-  Який сьогодні день тижня по порядку?

-  Назвіть сестер «четверга».

-  Яка зараз частина доби?

-  З яких цифр складається сьогоднішнє число?

-  Складіть приклади з цими цифрами.

-  Число 16 одноцифрове чи двоцифрове?

-  Яка орфограма є у слові «шістнадцять»?

-  Скільки у слові складів?

-  Яке число буде післязавтра?

ІІІ. Повідомлення

- Над якою темою ми працюємо?

1. Гра «Відгадай назву птаха по першому

складу»

2. Що цікавого дізналися про птахів. Короткі повідомлення учнів.

- Яких перелітних птахів запам'ятали?

4.  Пофантазуймо «Якби я був птахом».

- Куди хотів би полетіти і що хотів би побачити?

- Про що я мрію.

- Що хотів би смачненьке поїсти?

- З ким би я дружив?

ІV. Ігри

«Хто що промовляє» (Одна дитина вгадує назву пташки та учня класу.

«Чарівна скринька» (Пір'їна, яйце, шишка)

ВИСНОВКИ

Практика ранкової зустрічі – одна з перших методик, орієнтованих на дитину, на її потреби та інтереси, можливості та вже набуті знання.

Ранкові зустрічі дають дітям змогу розвивати соціальні та навчальні навички, поєднуючи соціальний, емоційний та інтелектуальний розвиток кожного учня. Вони дозволяють одразу ж встановити контакт із школярами, оточити їх доброзичливою атмосферою, надати сил перед початком навчального дня і підбадьорити.

Уміння спілкуватися є ключем до успішного вживання в демократичне суспільство.

З розвитком вмінь та впевненості у спілкуванні діти проявляють ініціативу і можуть висувати важливі ідеї. Завдяки спілкуванню діти розуміють точки зору інших і оцінюють різноманітність мислення та культури, а також громадські інтереси.

Вчителі моделюють мовлення та дії, які супроводжують прояви турботи. Також допомагають дітям висловлювати свої потреби, і таким чином сприяють визначенню шляхів, якими вони можуть відповідати на потреби інших. Зрештою, діти вивчають шляхи розв'язання конфліктів шляхом правильного користування мовою. Правильне спілкування - це цінний інструмент у вирішенні спірних питань у розбудові громади.

Вся система ранкових зустрічей докорінно змінює установку дітей на навчання як на цікавий процес самостійного здобуття знань учнями,створює сприймання дітьми класу як єдиного колективу, де кожний – яскрава особистість, де дисципліна стає не результатом покарань, а усвідомленням того, що свобода дій потребує відповідальності за них, потребує шани до всіх, хто оточує дитину.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Гандзілевська Г.Б. Соціалізація обдарованих молодших школярів через самореалізацію в учнівському колективі. – Наукові записки. Серія Педагогіка і психологія. – Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2009. – Вип.13. – С. 86-96.

2. Доброго ранку! Ми раді, що ви тут!: посібник для вчителів з проведення ранкової зустрічі. Всеукраїнський фонд «Крок за кроком», 2016. 50 с.

3. Закон України «Про освіту» URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 11.03.2019).

4. Концепція «Нова Українська школа» URL: https://mon.gov.ua/ua/tag/novaukrainska-shkola (дата звернення: 16.03.2019).

5. Нова українська школа: порадник для вчителя [Електронний ресурс] / Під заг. ред. Бібік Н.М. Київ : ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. 206 с. Режим доступу: http://nus.org.ua/wp-content/uploads/2017/11/NUSH-poradnyk-dlya-vchytelya.pdf

6. Нова Українська Школа. Ранкова зустріч: що це і навіщо? //Початкове навчання та виховання. - 2017.- № 28 - 29 (500 - 501) жовтень - С. 6 - 11.

Додаток 1

Картки для ранкової зустрічі

Додаток 2

Кишенька цікавих вправ

Гра «Вітання, знайомство»

Діти сидять у колі. Кожен з учнів називає своє ім’я так, як йому подобається, щоб його називали; усім дітям пропонується по колу проспівати лагідно своє ім’я, вест клас підспівує; діти потискують один одному руки і говорять приємні слова; діти по колу говорять слова – вітання, «ввічливі слова»

Гра «Комплімент»

Учитель і діти сидять на килимі, взявшись за руки.

Учитель:

Як багато вас тут, друзів,

Білочубих, карооких,

Синьооких і чорнявих.

І високих, і низеньких,

І кругленьких, і худеньких.

Всіх вас рада привітати

І найкращого бажати…

Учитель і діти передають по колу яскравий м’яч (або будь-яку іграшку), й говорять один одному «приємні» слова – компліменти: «Оленко,

ти сьогодні така весела!», «Назаре, у тебе сьогодні така гарна футболка!», «Сергійку, у тебе сьогодні такий гарний настрій!» тощо. Замість похвали можна сказати «добреньке», «солоденьке», «кольорове», «молочне», «тепле» тощо.

Гра «Тренуємо емоції»

Дітям пропонується:

- насупитись, як сердита людина, осіння хмарка;

- посміхнутись, як кіт на сонці, як саме сонечко;

- позлитись, як два баранці на мосту;

- злякатись, як дитина, яка загубилася в лісі;

- втомитись, як тато після роботи;

- побуркотіти, як сварлива бабця, невдоволений дідусь, сердита дівчинка, ображений хлопчик;

- показати, як радіє собачка, коли ви приходите додому зі школи;

- показати вдоволене кошенятко, яке наїлося сметанки;

Гра «Якого кольору твої очі?»

Діти в колі повертаються один до одного парами, уважно розглядають одне одного, а потім, за сигналом учителя, сідають «спина до спини» або заплющують очі і відповідають на запитання партнера, учителя:

- Якого кольору у мене очі? Волосся?

- Яке взуття? Одяг? Тощо.

Гра «Закінчи речення»

Учням пропонується по черзі закінчити речення.

- Я мрію …

- Я вірю …

- Я прагну …

- Я люблю…

- Я турбуюсь…

- Про мене турбуються…

- У мене вірять…

- Я сподіваюсь…

- У майбутньому я хочу…

- Я стараюсь

- Мені сумно, якщо…

- Я радію, якщо…

- Я не люблю, якщо…

- Мені подобається, якщо діти…

- Мені соромно, коли…

- Мені цікаво, коли …

Інші діти мають право попросити прояснити ту чи іншу відповідь.

Гра «Лагідне ім’я»

Діти сидять у колі. За сигналом учителя починають перекидати м’ячик і придумувати лагідні імена кожній дитині. Лесик – Катруся – Натуся – Назарчик – Юлечка – Світланка – Сергійко – Юрчик і т.інше.

Гра «Кошенятко»

Діти уявляють, що матуся принесла додому покинуте кошенятко, якому страшно, сумно та зовсім безрадісно. Кожна дитина по черзі перетворюється на кошенятко, решта гладять його й говорять добрі слова

Гра «Чиї долоньки?»

Учень сідає в центр кола, заплющує очі. Діти по черзі тихенько підходять до нього, на декілька секунд кладуть свої долоньки на його. Дитині треба здогадатись, чиї долоньки «приходили до нього в гості».

Гра «Чарівний клубочок»

Діти сидять у колі. У вчителя в руках клубочок з яскравими нитками. Діти по черзі передають клубочок одне одному, намотуючи нитку на пальчик. Передавання клубка супроводжується висловлюванням про те, що вони зараз відчувають, чого хочуть для себе і що можуть побажати іншим. Починає учитель. Потім він звертається до дітей, запитуючи, чи хочуть вони щось сказати. Діти натягують нитку.

- Діти, а на що ми зараз стали схожі?

- Якщо хтось зараз потягне за нитку, всі це відчують. Бо ми з вами єдине ціле, давайте похвалимо себе і скажемо усі разом: «Я – хороший!», а потім похвалимо одне одного : «Ти – хороший!»

Гра «Мій друг (моя подруга)»

Діти сидять у колі, говорять по черзі репліки:

- Я дружу з Оленкою, тому що вона добра

- Мій друг – Сергійко, він веселий, в нього завжди гарний настрій

- Мені заважає бути хорошим другом …..

- Мені треба навчитися ділитися …..

Гра «Логічний ланцюжок»

Перший, хто починає ланцюжок, називає будь-яке слово, другий додає слово і пояснює, як воно зв’язане з першим.

Наприклад: виделка – тарілка (щоб снідати) – ваза (теж зроблена з фарфору)- вода (наливають у вазу) – ріка (тече вода) – літо (добре влітку на річці) тощо.

Гра «Добре – погано»

Діти у простій формі пізнають закони діалектики. Ця вправа навчає бачити протиріччя в предметах, явищах. Наприклад, перша дитина говорить слово «дощ» .

- Добре, що пішов дощ. Це означає прихід весни.

- Погано, що він холодний

- Добре, що дощ змиває весь пил з рослин і квітів.

- Погано, що розмокне земля.

- Погано, що не підеш на прогулянку. , тощо

Гра «Що можуть робити…?»

Діти сидять у колі. Вчитель ставить питання і пропонує дітям відповідати по черзі.

- Що можуть робити очі? (дивитися, жмуритися, кліпати, плакати)

- Що можуть робити носи? (роти, дзьоби, ноги, руки, лапи, вуха, хвости)?

Наприклад: собака – гавкає, бігає, кусається, спить, сидить, лащиться, їсть…

- Хто як пересувається: бігає, повзе, стрибає, пливе або літає?

Наприклад: вовк – бігає (білка, їжак, лисиця, лелека, олень, кит, ведмідь, горобець, гусак, ворона…)

Гра «Знайди і промовч»

Діти стоячи заплющують очі. Ведучий кладе предмет на видноті. Після дозволу ведучого діти розплющують очі та уважно розшукують його поглядом. Перший, хто побачив предмет, не повинен нічого казати або показувати, а мовчки сісти на своє місце. Так роблять і інші. Тим, хто не знайшов предмет, допомагають так: усі дивляться на предмет, а діти повинні побачити його, простеживши за поглядом інших.

Релаксаційна вправа «Піаніно»

Мета: позбутися м’язового і психологічного напруження; налагодити міжособистісні контакти; розвивати дрібну моторику. Усі утворюють коло, якомога ближче одне до одного. Праву руку кладуть на коліно сусіда праворуч, а ліву на коліно сусіда ліворуч. По колу, по черзі проводити пальцями руху, що імітують гру на піаніно (гами).

Гра «Будьте ласкаві»

Учні за командою вчителя виконують різні дії (присісти, підняти руки ...) тільки тоді, коли чують слова ввічливості.

Вправа на саморегуляцію «Візьми себе в руки» — Щойно відчуєш, що неспокійний, хочеться кого-небудь стукнути, є досить простий спосіб довести собі свою силу: обхвати долонями лікті й сильно притисни руки до грудей — це поза стриманої людини. Заплющ очі, зроби 3 глибокі вдихи і видихи. Нумо спробуємо.

Вправа «П’ять добрих слів» (за методикою О. Мізерної) Необхідні аркуші паперу формату А5, олівці або фломастери. Учасники працюють у групах по п’ятеро осіб. Кожен має на аркуші обвести олівцем або фломастером свою руку і посередині долоньки написати своє ім’я. Діти передають свій аркуш паперу сусідові ліворуч, а самі отримують малюнок від сусіда праворуч. В одному із зображень пальців чужого малюнка пишуть щось приємне із якостей його володаря (наприклад: «Ти чуйний», «Ти відвертий», «Ти пишеш гарні вірші» тощо). Інший робить запис на наступному зображенні пальця — і так доти, доки долонька не повернеться до власника. Лідер групи збирає аркуші, зачитує компліменти, 5 гарних слів, а група відгадує, кого вони стосуються. Наприкінці діти забирають аркуші з долоньками як пам’ятки.