Сценарій "Калина -душа українського народу"

Вчитель.

Ми живемо в Україні і любимо її гарну співочу мову, її прекрасних людей її пишну природу. Наша земля красива і щедра. Росте на ній багато рослин, і кожна з них гарна по-своєму. Та особливо люблять в Україні - калину.

Червоні кетяги калини

Горять огнями усіма.

Без калини нема України,

Без народу країни нема.

Калина - одвічний символ України. Чому саме калина стала одвічним символом України?

Ведучий

Вважаємо, що завдяки своїм незвичним плодам, можливо, наших пращурів вражало те, що серед лютої завії гордо палахкотіли вогнисті блискучі кетяги. Ніякий мороз не міг здолати калину. Як і потяг, народу до волі. Плоди куща гіркі, як і життя трудящого народу. Білі віночки - квіти калини, очевидно, асоціювалися з чистотою і ніжністю.

Отже, вирушаємо у прекрасний світ знайомства з одвічним символом України - калиною.

Хто розпочне бесіду?

Ведучий

Коли вродливий зеленокучерявий травень, скупаний у білопінному шумовинні весняного цвіту, закінчує господарювати на землі і збирається передавати естафету рум'яному червню, саме тоді рясно зацвітає одна із найулюбленіших рослин нашого народу - калина.

Кущі калини зацвітають на початку літа, вкриваються безліччю ніжних білих суцвіть. І стоять собі серед свіжої зелені, наче молоді юні наречені в білосніжних сукнях.

Завдяки такому рясному буйноцвіттю, калина стала в народі символом дівочої вроди і краси.

Учениця

Калину садили всюди: по берегах річок ,під вікнами біленьких хат та розмальованих криниць. Вона швидко приживалася біля води, а ще бабуся навчила співати таку пісню. Хочете послухати?

Співає: Ой у полі край дороги,

Де холодная вода.

Ти скажи, скажи, калино Як попала ти сюди.

1 ведучий

Які ж існують легенди про походження калини?

Ось одна із них.

Колись на Україну напали турки і татари усе нищили на своєму шляху, а дівчат і хлопців забирали в полон. І ось одного разу хотіли забрали в полон першу красуню села. Але дівчина почала тікати і була б утекла, та на лихо зачепилася за дерево своїм червоним намистом. Намисто розірвалося, посипались на землю червоні намистинки. Забрали вороги красуню і там во­на загинула. А червоні намистинки зійшли, а з них вийшли прекрасні кущі з червоними ягідками. Назвали їх люди калиною. З того часу і росте на землі цей чудовий кущ.

2й ведучий

А ось інша легенда про походження калини.

Було це дуже давно, коли на нашу землю хто тільки не нападав. Ось налетіли одного разу турки, а з ними й греків чимало. Розлетілась тоді чутка, що головного їхнього воєводу - грека - поранено отруйною стрілою. Тому, хто його вилікує, обіцяли таку нагороду, яку .загадає. Але ніхто не міг. Тоді прийшла в табір дівчина в убогій одежі, але дуже гарна і горда. Звалася Пелагея... Вона пообіцяла вилікувати грека, але взамін він мусив поклястися, що більше не прийде на нашу землю. Так і сталося. Грек забрав Пелагею в Грецію, й була вона там царицею трав - називалася Панацея... У Пелагеї була сестра Калина. Прощаючись із сестрою, Пелагея сказала: «Твоїм ім'ям, сестро, назву оцю рослину, яку найбільше люблю, бо росте вона в наймальовничіших куточках, над чистими струмками, в тихих гаях. Коли цвіте вона, найспівучіший птах соловей прославляє її красу, а восени на ній горять дивні кетяги ягід, налитих кров'ю щедрої нашої землі, й ті ягоди повертають здоров'я людині. Буде вона зватися Калина.

3.    ведучий

А зараз відгадайте загадки. Про що вони?

1 .За хатою у садочку, у зеленому віночку

Та в червоному намисті стала пава молода.

І збігаються всі діти, щоб на неї поглядіти,

За намисто кожен смик та й укине на язик.

2.У вінку зеленолистім,

У червоному намисті

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду.

3.Навесні білим цвітом,

А восени — червоним плодом.

І не дівчина, а червоні стрічки має

4.    ведучий \

Про калину написано багато віршів, пісень. Але найкраще її оспівав у своїй творчості Т.Г.Шевченко.

1 .Сонце гріє, вітер віє

З поля на долину.

Над водою гне додолу

Червону калину.

На калині одиноко

Гніздечко гойдає,

А де дівся соловейко?

Не питай, не знаю.

2.Тече вода з-під явора

Яром на долину

Пишається над водою

Червона калина.

Пишається калинонька.

Явір молодіє, ;

А кругом них верболози

й дози зеленіють.

Пісня „Зацвіла в долині червона калина ”

5 ведучий

А ось як про калину написав Іван Франко( інсценізація)

Вірш,, Червона калина, чого в лузі гнешся?”

Дуб :  Червона калино, чого в лузі гнешся?

Чого в лузі гнешся?

Чи світла не любиш , до сонця не пнешся?

До сонця не пнешся?

Чи жаль тобі цвіту на радощі світу?

На радощі світу?

Чи бурі боїшся, чи грому з блакиту?

Чи грому з блакиту?

Калина  :Не жаль мені цвіту, не страшно і грому,

Не страшно і грому.

І світло люблю я, купаюся в ньому,

Купаюся в ньому.

Та в гору не пнуся, бо сили не маю,

Бо сили не маю.

Червоні ягідки додолу схиляю,

Додолу схиляю.

Я вгору не пнуся, я дубам не пара,

Я дубам не пара,

Та ти мене, дубе, отінив, як хмара,

Отінив, як хмара.

6.    ведучий

Послухайте вірш Лесі Українки„Калина” ,К

Ось калина над водою Віти стелить по воді Хто це щедрою рукою їй намистечко надів? Червонясте,променист Розцвітає,як вогні.

Дай хоч трішечки намиста,

Калинонько, і мені.

Пісня « Ой єсть в лісі калина

      7 ведучий

Я не груша, я не слива –

Я калинонька вродлива.

Я стою в зеленім листі У зеленому намисті.

А чому я так прибралась? Бо до свята готувалась.

8.    ведучий

Гарно вбралася калина У червоні намистинки. Стиглих ягід на обід Принесе онукам дід Ласуватимуть малята. Наче в лісі пташенята Бабця випече пиріг - Чай заварить на калині, Завітайте до нас нині.

~ о

\

9.        ведучий

В саду, на калині.

Як степліє на вікні.

Мов дзвіночки солов'їні.

Все дзвенять, дзвенять пісні.

Як проснуся рано, рано.

У садочок вийду я.

Під калинорькою стану.

Вивчу пісню солов'я.

Буду теж я так співати.

Бо і в мене голос є.

Мама скаже:

«В нас у хаті Солов'ятко є своє».

Співа соловейко про сонце, хмаринку.

Про любу Вкраїну, шо квітне в барвінку.

А нам не наслухатись гарних пісень.

В садок під калину приходим щодень.

Квітне, пишається в лузі калина.

Пісня лунає в саду солов'їна.

11.    ведучий

Схилилась калина на воду.

Дивилась на красную вроду.

Горобчики з поля летіли.

Всі ягідки спілі об'їли.

У сумі калинонька мила. ₍■ /

Все листя у воду вронила. /

Прийшли за вітрами морози.

Замерзли в калиноньки сльози.

X

12.    ведучий

Найулюбленіше дерево українців - калина, яка навесні милує зір білим цвітом, а восени чарує всіх червоними кетягами ягід. Калина коло хати - здавна найперша ознака оселі українця. Не було такої хати, коло якої б вона не росла. А тому, хто не посадив калини на своєму подвір'ї, у кого вона всохла від байдужості, а ще гірше - викорчував її, - ні йому, ні його дітям не почути найніжнішої в світі пісні. її може подарувати лише сопілка з маминої калини.

Пісня,, 13 ведучий !

У країна,... .мама,... калина...

Ці слова нероздільні. Любов до нашої калинової України починається з колискової пісні, яку співала нам мати. Було таке повір’я , що коли з калини зробити сопілку, то в родині з’явиться син -продовжувач роду.

Робилися колиски для дівчат з калини, щоб дівчина була гарна, вродлива і співуча ,як калина, а для хлопців з явора або дуба- щоб хлопці були дужі і гарні. На колисці робили зарубки, коли родилась дитина, робили зарубки- метрики, рдо символізували поповнення роду. Колиски стояли на землі, були причеплені до стелі, стояли на ослоні.

Ось послухайте колискову, в якій згадується калина.

7 Колискова пісня

Ой-ну люлі, люлі.

Налетіли гулі,

Та сіли на гулі,

Стали думать ще й гадать,

Чим дитину забавлять А-а, калинонько,

Засни мала дитинонько.

Буде місяць колихати,

Через листя заглядати,

Тебе в щічку цілувати А ти будеш міцно спати.

Ось ще одна колискова пісня

Ой повішу колисочку у полі, у полі.

Будуть дитя колисати високі тополі.

Ой повішу колисочку та на калиноньку Буде вітер колихати мою дитиноньку.

Прилетіла зозуленька, сіла на калину і Крилоньками фуркотіла, збудила дитину.

\ Бодай з тебе, зозуленько,сиве пір’я впало

Збудила ми дитиноньку: ще би була спала. ,■ ,

_ Біля колиски твориться найбільша тайна буття - переливання в душу дитини найкращих материнських почуттів. Це пісня материнської душі, ласки, неповторної ніжності. А тому переплетені тут радість і біль, тривога і надія, добро і любов.

14 ведучий

Живе образ каііини не тільки у віршах, легендах, піснях, а й у приказках, прислів’ях. Ось послухайте.

1 .Пишна та красива, як червона калина. 1 ,

2.                                      Любуйся калиною коли цвіте, а дитиною, коли росте. ' ;
3.       У хатині діточок, як в калини гілочок-гарні та хороші, на калину схожі.
4.        У лузі калина з квіточками, як матуся з діточками. 1 ' ' ¹

£

5.                                 Весною калина білим цвітом квітує, а восени червоні ягідки дарує.
6.                         Щоки червоні, як кетяги калинові.

9

7.                      Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина. ,, , /
8.              Без верби і калини нема України. ^ -
9.                             Візьми на чужину гілочку калини - куди не зайдеш - додому прийдеш.

і.-; •'/, у

15.    ведучий і

Коли Україна виборювала свою незалежність, то боротьбу символізувала калина.

Пісня,, Ой у лузі червона калина похилилася”

Калина- це і пам'ять про тих, хто не повернувся до рідної домівки. За традицією на могилах загиблих садили калину. Проводжаючи сина в далеку дорогу, мати напувала його калиновим чаєм, а з собою давала хліб із калиною, давала пораду, коли син йшов у самостійне життя.

Пісня„Зоряна калина”

Говорила мати: не забудься сину,

Як збудуєш хату, посади калину.

Зоряна калина- і краса, і врода Нашої Вкраїни, нашого народу.

Пам’ятай же, сину,що сказала мати,

Посади калину в себе біля хати.

16.    ведучий

А мені моя бабуся розповідала, що калину у давнину використовували у весільних обрядах, плели гірлянди, прикрашали гілками світлиці та весільні столи, коли випікали коровай, неодмінно прихорошували гілочками калини, квітчали весільний вінок молодої. А на столах ставили букети з калини перед молодими, бажаючи цим вічної краси їхньому подружньому життю. На весільному рушнику вишивали калину з дубом, як символ дівочої краси і ніжності.

17.    ведучий 5 / / /

У багатьох весільних піснях є слова про калину. У кожній родині, де були дівчата на виданні, приносили як найбільше калинових пучків. Якщо під стріхою висіли калинові грона - це означало, що можна приходити зі сватами. Тому, починаючи з 28 серпня дівчата постійно ходили по калину. Віднайшовши перший кущ, вони водили круг нього хороводи, ігри, співали пісні, згадували імена своїх хлопців.

18 ведучий

У народі цінують калину за її властивості. У народній медицині не було кращих ліків від застуди, ніж калиновий чай. Свіжі ягоди з медом та водою вживали при кашлях, серцевих захворюваннях, для регулювання травлення, тиску крові.

19ведучий

Відвари з калйнової кори застосовують для промивання ран. Соком очищали обличчя, щоб рум’янилось , з ягід варять кисіль* джем, варення. Кажуть, що калина лікує понад ІООхворіб.

20 ведучий

Низький уклін аж до землі калині.

Вже хилить сонце до зими, вже іній,

А у калини стільки сил у гронах...

Скоріше китицю зірви червону!

І нерви й серце більш міцні в людини, *

Коли вона п’є з медом сік калини. _х ^

Лікуються узимку нею люди. ?

Вкинь в чай її- цілющим чай той буде. '

Калини кущ Дарує нам природа.

Здоров’я символ він,

Краси і вроди.

21ведучий

Тож нехай росте і цвіте калина біля кожної оселі, нехай радує кожного і приносить всім щастя. г /

1 .Посадіть калину коло школи, ' /

Щоб на цілий білий світ Усміхнулась щиро доля,

Материнський ніжний цвіт.

2.Посадіть калину на городі,

Щоб заквітнула земля!

Із роси пречиста врода,

З неба почерк журавля.

3.Посадіть калину коло тину,

Щоби злагода цвіла.

Буде щедрою родина- Буде честь їй і хвала.

4.Посадіть калину коло хати,

Щоб на всеньке на життя!

Стане кожен ранок святом,

Дітям буде вороття!

5.Посадіть калину в чистім полі,

Хай вона освятить час! _(і( ,, і

Рід наш дуже любить волю,

Хай же воля любить нас!

б.Посадіть калину біля школи, А щоб цвіт не стерся,

Не зів’янув в споришеві, Посадіть калину коло серця, Щоб цвіла вона в душі.

ПІСНЯ,, О .4-и