Сценарій «Початкова школа: історія, яку не забути»

Лозинська Марія 18 листопада 23 Відгуки відсутні

Про матеріал

Святковий захід присвячений прощанню з початковою школою. На дітей чекають теплі спогади, творчі виступи, пісні, щирі слова вдячності. Це свято дружби, дитинства, мрій і незабутніх моментів! ❤️
Перегляд файлу

Сценарій випускного свята 4 клас

«Початкова школа: історія, яку не забути»



Знайомтеся! Якщо ви, звичайно не знайомі.

Веселий!

Дружній!

Пустотливий!

Трішечки галасливий!

Допитливий!

Найкращий!

Всі разом : Четвертий клас!

Добрий день ,шановні гості

Раді вас вітати

Всім бажаємо здоров’я

Й щастя повну хату.



Дорогі мами, тата, дідусі й бабусі!

Ми сьогодні зустрілись в тіснім нашім крузі

На радісне свято -веселе, чудове

Ми закінчили початкову школу!



Хай пісня тут лине!

Хай сміх скрізь лунає!

У кожного радісна усмішка сяє

Всі дружно ,весело ,радійте за нас

Ми перейшли у п’ятий клас!



Сьогодні ж свято -це для нас

Лунає музика-для нас!

В садках бузок зацвів -для нас!

І сонце промінь-теж для нас



Сьогодні -випускний , і початковій

Ми скажемо :-Навіки прощавай,

Наш незабутній ,осяйний, казковий

Чудовий ,любий наш дитинства край .



В нас усіх святковий настрій

Ми схвильовані украй

Середня школо, - скажемо- здрастуй!

А початкова -прощавай!



Ці чотири роки всі ми разом йшли,

Хвилювання й радість поділяли,

Разом і навчались, і росли,

І свята всі дружно відзначали.



Чотири роки спливли за водою,

І виросли ми із тобою.

Так лине і лине цей час,

Вже 5-й чекає нас клас.





Пам’ятаю і зараз ,крізь роки

Перші труднощі ,гарний наш клас,

І веселі цікаві уроки,

Як же швидко полинув той час.



Ми малі на лінійці стояли,

А в очах і цікавість, і страх!

В руках букет квітів тримали

І тримтіла тривога в очах.

Тож прощавай, четвертий клас!
Ти замалий уже для нас!
Та ми повернемось не раз
Думками в наш четвертий клас.



Вчителька наша кожну дитину

Навчала любити свою Україну

І батьківський дім , і ставок біля хати

Вчителько перша ви нам- друга мати!



Сьогодні ми прощаємося з вами,

Бо більше ви не будете нас вчить.

У клас до нас прийде вже інша мама,

Щоб за неправильнії вчинки посварить.



Тепер належить нам майбутнє України
І нам долати сходинки життя.
Бо ми - надія ваша, ваша зміна,
Бо ми – це ваше світле майбуття
.

За вашу любов і за вашу турботу
Ви також прийміть щиру вдячність від нас
Ми будем учитись, сумлінно трудитись
Про ваше добро пам’ятати весь час
.



Школо наша початкова,
Прощавай і будь здорова,
нових діточок стрічай,
та й про нас не забувай!



Ми прийшли вас привітати

З цим щасливим світлим днем!

Хочем вам пообіцяти-

Ми на зміну вам прийдем!

Ми вам успіхів бажаєм

І здоров’я , і добра!

Естафету ми приймаєм

Змінити вас, прийшла пора.



ПОГЛЯНЬТЕ ВИ НА НАС,

ЗГАДАЙТЕ , ЯКИМИ БУЛИ.

І ПЕРШИЙ РАЗ У ПЕРШИЙ КЛАС

З МАМОЮ ЗА РУЧКУ ІШЛИ.



Ви всі такі швиденькі

І розумні, і меткі.

А були, як ми, маленькі,

А он виросли які!



МИ ОБІЦЯЄМО ВАС НЕ ПІДВЕСТИ,

ВАШ КЛАС БУДЕМ БЕРЕГТИ,

ВЧИТЕЛЬКУ ВАШУ НЕ ОБРАЖАТИ,

З ВАС ПРИКЛАД БУДЕМ БРАТИ!





Ми до батьків сказати хочем слово

І привітати хочем від душі.

Подарувати пісню вам чудову,

Найкращі прочитати вам вірші.



Бо без батьків, чого ми в світі варті!

Без маминої ласки і тепла,

Без батьківської строгості і жарту

І без свого родинного тепла.



Вони ж нас, як пташат в гнізді зростали,

Давали дітям раду як могли.

І в наших душах сонце засвітили,

І крила для польоту нам дали.



Батькам спасибі скажем нині

В подяку від доньки і сина.

Ви нас ростили і любили,

Із нами ви уроки вчили.



Ви вболівали всі за нас,

Ішли за нами з класу в клас.

Багато ви приклали сили,

Щоб ми всі початкову школу закінчили.





Любі! Ми вам обіцяємо:

Учитись,дружити.

Гарні оцінки додому носити,

Щоб дарувати радість вам,

Любесеньким нашим батькам.





А про перші наші кроки

І круті стежинки

Нагадають вам, напевно,

Веселі смішинки



Двійки.
1.А ти, тату в школі вчився?
Учився Андрійку.
А це правда, що ти одержував двійки?
Було таке траплялося…
Тоді мама правду каже, що я в тебе вдався.

2.— Сергію, ти зізнався вдома, що одержав погану оцінку з математи­ки?

— Так.

— Ну і що?

— А нічого. Тоді якраз у нас нікого вдома не було.



3.— Татусю, допоможи мені задачу розв'язати.

— А ти вже над нею думав?

— Так.

— І що ж придумав?

— Що краще запитати в тебе.



— Артеме, ти зовсім не вчиш анг­лійську мову. А нею ж розмовляє по­ловина світу.

— А що, хіба вам цього замало?





Учитель. Міша, ти знову сьогодні запізнився на уроки?

-Так, я проспав, бо нікому було мене розбудити — мама й тато на роботі!

Учитель. А хіба у вас немає будильника?

-Є, але він дзвонить тоді, коли я сплю.



Учитель. Павло, які ти знаєш теплі й лагідні слова?

- (говорить, одночасно загинаючи пальчики). Шуба, рукавички, чай...



Учитель. Крістіна, як треба зберігати читанку, щоб вона завжди була новою і чистою?-Краще її зовсім не носити до школи!

Учитель. Діано, якщо я тобі дам три груші, то як ти їх розділиш на п'ятьох дітей?

-Зварю компот.

Учитель. Діано, припустімо, у твого брата п'ять яблук, а ти в нього два забереш. Який буде результат?

-Він мене відлупцює.

УРОК РІДНОЇ МОВИ

Учитель. Як на твою думку, Саша, штани — слово в однині чи у множині?

-Я так собі міркую, що верхня частина в них — однина, а нижня — множина.

ВИХОВНА ГОДИНА

Учитель. Проведемо виховну годину.Міша, якби ти знайшов 5 гривень, що б ти зробив із грошима? Залишив би собі?

-Ні, вчителько.

Учитель. Молодець! А що б ти з ними зробив?

- Купив би собі цукерок.

Учитель. Павло, чому це твоя матуся не була на батьківських зборах?

-Я їй не сказав.

Учитель. Чому?

-Бо кожного разу, коли вона побуває на них, у неї голова болить. От я її й пожалів.

Ведуча. Настає самий урочистий момент. Зараз ви повинні дати «Клятву п’ятикласника». Вступаючи в ряди учнів середньої школи, перед обличчям своїх товаришів, батьків, вчителів урочисто обіцяємо:

(вчитель дає кульки кожному випускникові, який сказав слова клятви)

Біля дошки стояти, як кращий воротар, не пропускаючи повз вуха жодного питання, навіть найбільш важкого і підступного.

Всі. Обіцяємо!

Не доводити вчителів до температури кипіння — 100 градусів за Цельсієм.

Всі. Обіцяємо!

Бути швидким. Але не підвищувати швидкості до 60 км/год при пересуванні шкільними коридорами.

Всі. Обіцяємо!

Витягувати із учителів не жили. Витискувати не піт, а міцні знання і навички.

Всі. Обіцяємо!

Плавати тільки на «добре» і «відмінно» у морі знань, пірнаючи самих глибин.

Всі. Обіцяємо!

Бути гідними своєї першої вчительки.

Всі. Обіцяємо!

Прибігати до школи на перший урок з очима, що палають від до­питливості.

Всі. Обіцяємо!

Із вовчим апетитом «поглинати» всі знання і «перетравлювати» їх до кінця, щоб не гальмувати.

Всі. Обіцяємо!

Підтримувати вогонь любові та поваги до вчителів та адміністрації.



Всі. Обіцяємо! Обіцяємо! Обіцяємо!





Ми закінчили четвертий свій клас

Інше життя вже чекає на нас.

Але сьогодні в це прекрасне свято

Ми добре слово маємо сказати

Всім вчителям ,що добре вчили нас!

Вам дуже вдячний наш четвертий клас!



Дорогі вчителі!

Хай весни до вас летять журавлями

А ви не старійте ніколи з роками

Здоров’я і щастя ми зичим без ліку

І довгого ,довгого ,щасливого віку.





Минув навчальний рік

Ми вчилися старанно

Знання ,що здобули- то скарб на цілий вік.

Дипломи маєм ми,

Свідоцтва принесем

За цей навчальний рік .



Спасибі вчителям ,спасибі рідній школі

Ми не задовгий час повернемося знов.

Як сил наберемось в саду, у лісі ,в полі,

На берегах озер і в затінку дібров





Вам доземно вклоняємось ми

За любов ,за турботу ,горіння

Ми дорослими стали людьми.

То ж спасибі за ваше терпіння.



Ми так росли , ми так рости спішили!

От і минув шкільний четвертий рік

Як швидко початкова пролетіла!

Вступаємо у підлітковий вік.





Ми прощаємось з четвертим класом

Та сумувати ми не станем

Бо золотим осіннім днем

Ми знову в школу всі прийдем.



Багато доброго ,цікавого, нового

Життя відкриє ще для нас

Як перша сходинка до нього

Для всіх нас буде п’ятий клас.





Швидко чотири роки минуло

Згадаємо ще їх не раз

Такі стоїмо ми дорослі

Вже закінчили четвертий клас.





Нам завтрашній день усміхнеться привітно,

Відкриє для нас найдорожчі світи.

О, мрія дитяча, така заповітна,

Зорею своєю нам завжди світи.



Яке воно завтра, що скоро прийде.

Чи кожен із нас, своє щастя знайде?

Збуваються мрії, збуваються сни

І треба чекати своєї весни.



Хай пісня знову лине

Хай посмішки скрізь сяють

У кожному серденьку

Музика лунає.















В прямому ефірі
Інтернет-конференція: ШІ та цифрові інструменти для організації навчання в умовах блекаутів