Учень:

Добрий день, шановні гості!

 

Учениця:

Раді вас вітати!

 

Учень:

Всім бажаємо здоров’я

 

Учениця:

Й щастя повну хату!

 

 

Сьогодні  перше  червня. Чудовий день! Сонце ваших посмішок світить яскраво. Настрій безхмарний. До нас рухається теплий фронт щирих і добрих слів. Можливий сміх з поривами оплесків і рідкісний поперемінний дощ із сліз радості і печалі. 

 

Температура повітря зігріває серця, піднімає настрій, а легкий вітерець розганяє хмари смутку і дозволяє насолоджуватися життям. Бажаємо сповна насолодитися святом. Ми і спонсор нашого випуску - компанія «Батько і Мати» - бажає вам приємного свята.

 

Знайомтесь, якщо ви, звичайно, незнайомі! 

Веселий! 

Дружній!

 Пустотливий! 

Трішечки галасливий!

 Який засвоїв всі науки початкової школи  Разом : 4-В клас!

 

 Нумо, друзі, вже ж бо час Привітати дружно нас. Перед вами Нушенята- Гарні хлопці і дівчата!

 

Юні, гарні, креативні, І розумні й позитивні. У обличчя всіх їх знайте, Оплесками зустрічайте!

 

Заходять діти.  (Мелодія …)

 

 

 

Зібрались всі, маленькі патріоти.

Майбутнє славне нашої країни.

Сьогодні можемо сказати впевнено та гордо: Доброго ранку,а ми з України!

 

 

 Пісня « Рідний край»

 

Ми прийшли вас привітати,  Про дитинство розказати.  Про життя наше щоденне,

 Не святкове, повсякденне. 

 

 

За чистим-чистим полем,  за дрімучим-дрімучим лісом,  за далекою дорогою є казкове місто Львів ... В цьому місті є...

 

-   Оазис! 

 

-   (радісно).Так-так ! Оазис! Де буває тихо…

 

 (з іронією). Інколи!

 

-   Весело... 

 

-   Постійно!

 

-   Шумно... 

 

-   Завжди

 

-   (до глядачів). Що це за  це місце?

 

Разом: школа №

 

Вітаємо вас. 

Разом: Ми 4в клас.

4в   (Разом): веселий клас

4в  ( Разом):це творчий клас

 Дружні і талановиті Разом:Ми всі разом супер діти!

 

Стоїть на горі будинок чудовий,  І рідний він серцю, хоча і не новий. 

Куди не поглянеш - тут всюди рідня, 

Живе в цьому домі справжня сім'я! Ви із нами познайомтесь,  Зрозуміти не відмовтесь.  Наші думки поважайте, 

Що не так, то вибачайте. 

 

Діти декламують вірші, які написали про себе.

 

Я веселий і кмітливий, а ще дуже я рухливий

Дуже люблю в футбол грати, а найбільше малювати. 

 

Іринка – малинка, найкраща дитинка. Друзів має багато, щоб довго гуляти. 

 

Я маленька полтавчанка, а тепер уже львів’янка.

Я живу у місті Львові, де світанки кольорові.

У четвертім вчуся класі, не марную дарма часу. Я танцюю, я співаю, грати з Пусею полюбляю. 

 

 

Я – …  Маркіян, у мене карі очі.

Я граю ігри залюбки, а за уроки я не хочу.

Мені би безкінечний інтернет,  Та часу, щоб на все хватало,

А то бракує мені дня, і ночі мені мало. 

 

Я – Надійка ще маленька.

Люблю тата я і неньку.

В мене братик підростає. Я їх люблю й поважаю. Хоч навчаюсь я у школі Справ у мене є доволі. Треба з Бертою гуляти І з уроками встигати. Я усім допомагаю, Гарно вчитися встигаю. Люблю я свою родину, Свою неньку-Україну!!! 

 

Я відмінниця маленька.

Я оцінки гарні маю.

Я все зроблю швидко і охайно. Роблю зранку я зарядку, А потім йду до школи.

Поспішаю на дзвінок, щоб встигнути на урок.

Всі уроки пороблю і додому поспішу. 

 

Я веселий жартівливий І розумний, і кмітливий. Люблю грати у футбол, А також у баскетбол. Люблю маму, люблю тата,  а найбільше свого брата. 

 

Я малюю як художник. Вмію я вірші складати.

Вчитись хочу я відмінно,

Щоб в житті багато знати. 

 

Буду радий вас вітати.

Що ж, Данило мене звати. Так назвав мене мій брат І без будь чиїх порад.

Люблю вчитись і дружити, Бо важливими в житті Є відносини людські. 

 

Я весела і кмітлива, А ще дуже я рухлива. Дуже люблю я співати,  А найбільше малювати. Вчуся я в четвертім класі Маю друзів там багато. Ось пора уже прощатись, Бо іду у 5 клас. Ось прощаюся я з вами Із надією добра. 

 

Я Софійка ….  .

В школі мабуть молодець.

Я займаюсь Ай Кі До.

Є медалей о-го-го.

Колись займалась танцями народними і бальними А ще була гімнастика- це правда не фантастика.

Люблю ще акробатику, складну як математику. Моєму віршику кінець, а той хто слухав молодець.

 

 

 

 

 

Я, ти, ми, вона – Школа вся – одна сім’я. В слові „ми” звучить ім’я, Творча школа запальна.

 

Пісня «Ми разом»  О-А-О

 

 

Ми перегорнемо листки Життя шкільного враз.

Вже зараз ми випускники.

Але колись ішли до школи в перший клас.. Ну що, згадаємо дівчата і хлоп’ята, Чотири роки нелегких? Нехай почують мами й тата, Що тут робили ми без них.

 

 

1 клас 

Давно-давно тому, чотири роки, Коли осінні дні були,

Почулись в школі тихі кроки: Це ми у перший клас прийшли.

 

Читати трошки ми вже вміли, Писати ж зовсім не могли. Батьки нас рахувати вчили, – Такі маленькі ми були!

 

Ще довго літери вивчали

І по складах ледь-ледь пливли… Колись на пальцях рахували, І до мільйонів аж дійшли!

 

Тепер же нас і не впізнати, Бо скільки знань ми здобули!

Писати ми навчилися, читати,

Чотири сходинки пройшли

Разом. Перший клас всі завершили і у 2 поспішили!

 

2 клас 

Другий клас – пішла таблиця

І вночі вона нам сниться

Ми її вчимо, вчимо на уроках горимо

Різні дії як насіли, розібрати їх не сила.

Додавання, віднімання, жарти, мінімум старання.

А от множити, ділити – годі, браття й говорити.

 

Стали в ряд частини мови, Як багато – чесне слово!

Як би тут не розгубитись?

І хоча б чогось навчитись! Так, так, так, це все було   Як же швидко все пройшло. Програмові всі вимоги Ми задовольнили. І у третій клас нам двері Широко відкрили!

Разом. Другий  клас всі завершили і у 3 поспішили!

 

3 клас Ось і третій рік ми в школі, А сюрпризів ще доволі. Цифри вирівнялись строєм, Як  солдати перед боєм.

Скільки їх? Не полічиш! Стулиш рота і мовчиш.

 

Не задачі – просто мрія! Розбереш тут - яка дія? Їздимо ми по планеті

Шляхом, морем, на ракеті. Нелегке завдання й в мові: скільки звуків, букв у слові, підмет, присудок знайди, швидше речення склади.

 

Ми всі засвоїли чудово Прикметник, суфікс, дієслово! Диктантів купу написали, Освіченими дуже стали!

 

Третій клас уже прощай! А четвертий – зустрічай! Дзвоник знову вже лунає, до уроку нас скликає.

 

 

4 клас Ось четвертий дзвінок нас в дорогу покликав. І весело, й сумно усім водночас І як не хитруй, ми вже стали великі, Всі перейшли у 4-й ми клас.

Цілий рік ми старанно учились

І слухняними майже були,

Ми дружили, писали, трудились І, звичайно, росли та росли.

 

Стали старші, а ще розумніші, Вже виконуєм вправи складні.

Ми танцюєм, читаємо вірші І веселі співаєм пісні.

Сумно нам не буває ніколи, Бо цікавий в нас кожен урок!

Родом ми з початкової школи —

У життя робим перший свій крок.

 

 

Англійську мову ми вивчали,

Не розуміючи слова,

Але ми вчили, вчили, вчили, Що аж боліла голова. Готові їхать за кордон – вам можемо тепер сказати ще б тільки долари дістати.

 

 

Ракет, шахідів не злякались.

Бувало, в укритті навчались.

І віруси нас не злякали. Вони усі від нас втікали.

 

І четвертий закінчили, Дроби, величини вчили.

Ми трудились що є сили,

Розібрались і завчили,

Повторяли й розвивали, Закріпили назавжди.

І дійшли до висоти!

Разом. Бо усі ми підросли!

 

Життя – це таємнича книга.

А скільки в ній незвіданих доріг.  Ви озирніться й подивіться  Як промайнув за роком рік. Як швидко пролетiли Роки, неначе днi. Ми так рости спiшили, Як трави навеснi.

Хлопчаки усі швиденькі, І рухливі, і меткі. Ви були такі маленькі, А ось виросли які.

 

А дівчатка, а дівчатка, Як з журналу мод зійшли. В першім класі, на початку, Не такі вони були.    Дорогоцінні, золоті, Талановиті, молоді!

І таємничі й загадкові, А сукні в них- просто казкові! Уміють ніжно посміхатись, Такими просто милуватись. 

Подивіться, України це окраса. Дівчатка 4-В класу.

 

Пісня « Українські дівчата»

 

Дізнались ми про все чимало, Енергії на все ставало. Стрибки і біг були щоденно І згадувати це приємно.

Ох, скільки згадок про дитинство.

Хтось щось не вивчив ненавмисно. Любили більше ті уроки,

Де вчити задавали трохи.

 

А як перерви ми любили! Всі перекуси приносили!

Але так бігали й кричали,

Що з’їсти все те забували.

Проблем збиралося без міри:

Чужий щоденник перевірить, Дівчат за коси потягнути, І без причин когось штовхнути.

 

Хай про перші наші кроки

І круті стежинки,

Нагадають нам сьогодні Веселі смішинки.      

 

 

 

 

Смішинки

Докоряє дід онучці: - Дивні нині діти. Розучилися дівчата Навіть червоніти. А колись були дівчата Дуже соромливі. Скажеш слово - червоніли, Як той мак на ниві. А онучка аж руками Вдарила об поли: - Я, дідусю, уявляю, Що ви їм мололи!

 

А ти, татку, в школі вчився?

–   Вчився, Андрійку.

–   А це правда, татку, що ти одержував погані оцінки?

–   Було таке…(чухає потилицю), траплялося. – Тоді мама правду каже, що я в тебе вдався.

 

  

-   Синочку, коли ти збираєшся виконувати домашні завдання?

-   Після кіно.

-   Після кіно буде пізно.

-   Учитись, мамочко, ніколи не пізно.!!!

Хлопчик

Хлопчик дивиться у вікно. Раптом біжить до мами: 

-   Мамо, мамо, тато йде! що ми йому спершу покажемо: мій щоденник, чи твою нову сукню? 

 

 

Нам нині радісно й приємно,  Що вчилися ми не даремно. Питань мільйони задавали І разом відповідь шукали. Та скільки б нам не задавали, Хіба б ми все це розв’язали? Якби не наші мама й тато,

Що так допомогли багато.

 

Ми до батьків сказати хочем слово, Подякувати щиро від душі, Подарувати пісню вам чудову, 

Найкращі прочитати вам вірші.

 

 

Бо без батьків чого ми в світі варті,

Без маминої ласки і тепла,

Без батьківської строгості і жарту І без свого родинного гнізда.

 

Ви ж нас, як пташенят, голубили, ростили,

Давали дітям раду, як могли

І в наших душах сонце засвітили, І крила для польоту нам дали.

 

Писали з нами твори вдома,

І як встигали, невідомо При цьому готувати їсти, Білизну прати, місити тісто.

Нести домашнії турботи,

Ходити на свою роботу, І залишатися, на диво,

Красивими і молодими!

 

Пісня «Щастя вам…»

 

Матусю, матусю рідненька.

Життя дарувала мені.

І сонечко в ясному небі.

І росяні ранки ясні. Ночами рідненька не спала, Коли я бувало хворів.

Любов’ю мене лікувала Ще краще від всіх лікарів!

 

 

Уклін тобі наш рідний тату, 

За те, що ласка в тебе є, Нехай же рідну нашу хату Біда і горе обмине.

За те, що можем мирно жити, За те, що все ти бережеш, За те, що вмієш нас любити. То ж будь щасливим ти без меж.

 

Хай Бог здоров’я, мої рідні, вам дає, До віку вдячний за уроки виховання!

Щасливий я, що ви, батьки у мене є,

Пробачте, любі, за усі переживання!

 

Пісня про маму.   Діти танцюють.

Тут кожне слово щирiстю зiгрiте, Вiд серця йде, з самої глибини. І якось особливо пахнуть квiти В цей справдi незвичайний день весни. Є в серцi кожному куточок особливий. Там спогади живуть про рiдний дiм, Дитинство безтурботне i щасливе. І перша вчителька живе в куточку тiм.

 

Пісня  «Перша вчителька»

 

Ми, звичайно, не найстарші, але й вже не малюки! Знають всі – четвертий клас – це також випускники! Вже позаду початкові, перейшли у п’ятий клас! Хай приймає старша школа у свою сім’ю і нас!

Школо наша початкова,Прощавай і будь здорова! Нових діточок стрічай Та й про нас не забувай!

 

Між степами, між лісами, Тільки вийдеш на поріг, Пролягають перед нами Просто тисячі доріг. На яку із них ступити, Щоб удачу принесла? Щоб у щасті потім жити І щоб доля розцвіла... Доле, будь до нас прихильна, Дай в житті дороговказ. Щоб була в нас доля вільна Й сонце сяяло для нас...

 

Яке воно завтра, що скоро прийде.

Чи кожен із нас, своє щастя знайде? Збуваються мрії, збуваються сни І треба чекати своєї весни.

 

Летять безтурботно дитячі літа. Найкраща у світі пора золота.

Матусина ласка і дому тепло – Усе це на серце з любов’ю лягло.

 

Нам завтрашній день усміхнеться привітно, Відкриє для нас найдорожчі світи. О, мрія дитяча, така заповітна,

Зорею своєю нам завжди світи.

 

Прийшов час закінчувати свято.

Ми вдячні всім, хто з нами тут. Бажаєм щастя вам, здоров’я, радості багато, Щоб вік ваш довгим і безжурним був.

 

 

Розквітне МИР калиною у гаї,

Струмком весняним всюди задзвенить,

Веселкою у небі він заграє,

Бо Перемога близько, ще лиш мить!!!  

  

                              Пісня «Ми щасливі діти» (  Я і ти)