Свято народної гри
Хлопчик:
Добрий день Вам , гості щирі.
Хай живеться Вам у мирі.
Не минайте нашу хату,
Бо у нас сьогодні свято!
Дівчинка 1
Сьогодні свято, свято нині,
І учні наші тут, як тут.
А у залі радість лине –
Народні ігри всіх нас ждуть.
Дівчинка 2
І обіцяємо, не буде
Ніхто сьогодні сумувати.
Ми всіх сердечно запросили
Участь в народних іграх узяти.
( Біля печі сидить бабуся з онучкою Оленкою, Оленка весь час поглядає у вікно)
Бабуся: Чого ти Оленко у вікно поглядаєш,
Напевно гостей ти чекаєш?
Оленка: Бабусю, рідненька, до нашої хати
Сьогодні зберуться зі школи малята.
Бабуся: Заходьте, заходьте, до нашої хати,
Заходьте мої любі хлопчики й дівчата.
Оленка: З проханням бабусю до вас завітали
Як грали колись ви, щоб нам розказали.
Бабуся: Зараз усе вам розкажу, а потім ще і покажу.
( дістає з корзинки клубок)
Допоможе мені оцей клубок,
В ньому накручено різних стрічок.
Стрічок не багато в клубочку моїм
Стрічок у клубочку всього лише сім
Кольори веселки увібрані у ньому,
У цьому, малята, клубку чарівному.
А стрічечку кожну щоби розмотати
Загадки потрібно всім вам розгадати,
Пісні заспівати, у ігри пограти,
Вірші розказати, в танку закружляти.
Ось стрічка червона
Завдання свої має.
Оленка: 1) Загадки: Є рослина в нас така, що від неї кінь скака. (Овес)
- Що то за голова, що лиш зуби й борода? (Часник)
- Навесні веселить, влітку холодить, восени харчує, взимку зігріває.(Дерево)
Я і сам його боюся,
Бо щипає, мов гусак.
Ну а звуть щипаку…( Рак.)
Оленка: А зараз гра «А ми просо сіяли »
Гра «А ми просо сіяли »
Всі діляться на два рівні гурти, які стоять один проти одного кроків за десять, побравшись за руки і вирівнявшись. Під спів перший гурт то наближається до другого, то відходить на своє місце. Другий гурт так само — то наближається, то відходить, співаючи:
— А ми просо сіяли, сіяли,
— А ми просо витопчем, витопчем,
— А ми коней випустим, випустим,
— А ми коней викупим, викупим,
— А ми дамо сто рублів, сто рублів,
— А ми дамо дівчину, дівчину,
— А ми дівчину візьмемо, візьмемо,
Із другого гурту дівчинка переходить у перший, і так продовжується, поки всі не перебіжать.
Бабуся:
Оранжеву стрічку щоб розмотати,
Про Україну пісню треба заспівати.
Пісня «Любіть Україну» Наталя Май.
Заспіває соловейко,
заколишеться трава,
забира моє серденько,
чую господа слова !
приспів :
Любіть Україну, Любіть Україну,
Любіть Україну сповна.
За сонце, за небо, за білу калину -
бо в світі єдина вона.
п р о г р а ш
2. Засія у небі синім,
тиха враннішня зоря,
у святую цю хвилину,
слово боже чую я.
приспів :
Любіть Україну, Любіть Україну,
Любіть Україну сповна.
За сонце, за небо, за білу калину -
бо в світі єдина вона.
п р о г р а ш ( більший )
приспів : 2р.
Любіть Україну, Любіть Україну,
Любіть Україну сповна.
За сонце, за небо, за білу калину -
бо в світі єдина вона./2р.
за сонце, за небо, за білу калину,
бо в світі єдина вона.
Оленка: Знову гра: 4) Гра « Тин»
Хлопчик1. Чи знаєте ви, що таке тин? Тин- це огорожа, сплетена з лози. Отож ,жив собі старенький дідок. Біля його хати завалився тинок. Сидить дідок на пеньку та й журиться.
- Ой, хто буде мені помагати?
- Хто буде тинок заплітати?
Хлопчик 2.
Наш дідок зажурився,
тинок йому завалився.
Нема його й сліду.
Не журися, діду,
Ми будем скакати,
Тинок заплітати.
Діти стають в одну шеренгу на відстані витягнутої руки один від одного. Учень, який стоїть останнім по сказаних словах починає «заплітати» тинок, тобто оббігати, стрибаючи на одній нозі. І так оббігає всіх дітей, як пруття обплітає кілки. Як дострибає до першого, стає першим і дає знак піднімаючи руку, щоб останній почав «заплітати».
Бабуся: А стрічечка жовта просить на музичному інструменті заграти. 6) Гра «Пень»
Дівчина 1.
Раз, два, три, чотири, п’ять.
Стали в колі ми кружлять.
Покружляли, розійшлися,
Ні на кого не дивися.
Саме цю лічилку не випадково взято. Грають якраз 5 чоловік. Це по-перше. А по-друге, треба знати, що таке квадрат. Четверо учасників стають по кутах квадрата, а п’ятий по середині. Він починає:
Трошки горошку. Олії з ложку.
За останніми словами усі четверо учасників спішать помінятися місцями. А п’ятий старається захопити чиєсь місце, як тільки воно звільниться. Коли йому це вдається, то на середину виходить той, хто не встиг перескочити. Гра продовжується до тих пір, поки діти не потомляться.
Бабуся:.
Стрічка зелена, любі малята.
Запрошує вас гуморески розказати.
Павло Глазовий
Гумореска "Пряник"
— У вас зуби є, дідусю? — онучок питає.
Дід журливо посміхнувся: — Вже давно немає.—
Це почувши, хлопченятко зраділо без краю:
Тоді пряник потримайте, а я пострибаю.
Бабуся: Щоб синеньку стрічку з клубка розмотати
Ще в ігри народні потрібно пограти .
9) Народна гра «Сірий кіт»
У цій грі всі учасники, крім ведучого, «сірого кота» - «миші». Вони стають ланцюжком і , тримаючись один за одного, ходять по майданчику по прямій, по колу чи по будь- якій іншій кривій лінії. Першим у ланцюжку стоїть «сірий кіт». Під час руху він запитує:
За цими словами «миші» кидаються врозтіч, а «сірий кіт» ловить їх. Спійманий гравець стає «сірим котом», а його попередник – «мишею».
Бабуся: Стрічки барвисті і гарні,
Прикрашають вінок, щоб був охайний
(Оленка прикрашає вінок стрічками)
Гра «Ти лети, лети віночок»
Діти стають в коло , і передають вінок по колу, на кому закінчуться слова, той стає у центр і танцює.
Ти лети вінок , віночок
Поспішай та поспішай
Нам найкращого на свято
Обирай ти обирай.
Оленка: Я й не сподівалась, що отак на славу
Ми проведемо сьогодні забаву.
Бабуся:
Заходьте до мене, коли буде час
А зараз я хочу пригостити вас.
Пиріжки рум ‘яні виглядають з печі.
Пиріжки свіженькі, я роздам малечі.
(пригощають дітей пиріжками)
Та прощатись настав час.
І на той рік будем раді
Зустрічати усіх вас!
Оленка:
Ми щиро дякуємо вам,
Що ви прийшли на свято.
І хочемо побажати від душі
Здоров’я, радості багато!
Бабуся: Чого ти Оленко у вікно поглядаєш,
Напевно гостей ти чекаєш?
«»»»
Заходьте, заходьте, до нашої хати,
Заходьте мої любі хлопчики й дівчата.
«»»
Зараз усе вам розкажу, а потім ще і покажу.
( дістає з корзинки клубок)
Допоможе мені оцей клубок,
В ньому накручено різних стрічок.
Стрічок не багато в клубочку моїм
Стрічок у клубочку всього лише сім
Кольори веселки увібрані у ньому,
У цьому, малята, клубку чарівному.
А стрічечку кожну щоби розмотати
Загадки потрібно всім вам розгадати,
Пісні заспівати, у ігри пограти,
Вірші розказати, в танку закружляти.
Ось стрічка червона
Завдання свої має.
«»»
Оранжеву стрічку щоб розмотати,
Про Україну пісню треба заспівати.
«»»
А стрічечка жовта просить на музичному інструменті заграти.
Стрічка зелена, любі малята.
Запрошує вас гуморески розказати.
«»»
Щоб синеньку стрічку з клубка розмотати
Ще в ігри народні потрібно пограти .
«»»
Стрічки барвисті і гарні,
Прикрашають вінок, щоб був охайний.
«»»
Заходьте до мене, коли буде час
А зараз я хочу пригостити вас.
Пиріжки рум ‘яні виглядають з печі.
Пиріжки свіженькі, я роздам малечі.
(пригощають дітей пиріжками)
Та прощатись настав час.
І на той рік будем раді
Зустрічати усіх вас!
Оленка: Бабусю, рідненька, до нашої хати
Сьогодні зберуться зі школи малята.
«»»
З проханням бабусю до вас завітали
Як грали колись ви, щоб нам розказали.
«»»
Загадки: Є рослина в нас така, що від неї кінь скака. (Овес)
- Що то за голова, що лиш зуби й борода? (Часник)
- Навесні веселить, влітку холодить, восени харчує, взимку зігріває.(Дерево)
Я і сам його боюся,
Бо щипає, мов гусак.
Ну а звуть щипаку…( Рак.)
Оленка: А зараз гра «А ми просо сіяли »
Оленка: Знову гра: 4) Гра « Тин»
Оленка: Я й не сподівалась, що отак на славу
Ми проведемо сьогодні забаву.
Оленка:
Ми щиро дякуємо вам,
Що ви прийшли на свято.
І хочемо побажати від душі
Здоров’я, радості багато!
Хлопчик1. Чи знаєте ви, що таке тин? Тин- це огорожа, сплетена з лози. Отож ,жив собі старенький дідок. Біля його хати завалився тинок. Сидить дідок на пеньку та й журиться.
- Ой, хто буде мені помагати?
- Хто буде тинок заплітати?
Хлопчик 2.
Наш дідок зажурився,
тинок йому завалився.
Нема його й сліду.
Не журися, діду,
Ми будем скакати,
Тинок заплітати.
Дівчина 1.
Раз, два, три, чотири, п’ять.
Стали в колі ми кружлять.
Покружляли, розійшлися,
Ні на кого не дивися.
Павло Глазовий
Гумореска "Пряник"
— У вас зуби є, дідусю? — онучок питає.
Дід журливо посміхнувся: — Вже давно немає.—
Це почувши, хлопченятко зраділо без краю:
Тоді пряник потримайте, а я пострибаю.
Кіт