Свято зустрічі Весни "Благослови, мати, Весну зустрічати!"

«БЛАГОСЛОВИ, МАТИ, ВЕСНУ ЗАКЛИКАТИ»

Народознавче свято для молодших школярів

Автор: Коваленко О.В.,

Мета. Відтворити на святі обряд зустрічі весни, показати його красу; навчити дітей обрядових пісень-веснянок, водити хороводи, народних ігор; виховувати любов до рідного краю, національних традицій; розвивати інтерес і бажання до вивчення і відродження народних звичаїв та традицій рідного краю, оберігати їх.

Перебіг заходу:

Виходять на сцену двоє читців в українських костюмах. У руках тримають запалені громничні свічки. Звучать церковні дзвони

Читець 1: Лунають дзвони, чути їх в повітрі

Переливом звучать вони з усюд.

На свято Стрітення збирається врочисто

Увесь хрещений український люд.

Читець 2: Свічки громничні святять, і співають

Печуть солодощі, і жайворонків звуть,

Адже говориться не просто у народі,

Що ті на крилах весну принесуть.

Ведуча: Добрий день, любі друзі! Вітаємо вас на нашому святі Весни!

15 лютого, на Стрітення, між Весною і Зимою виникає вирішальна сутичка: кому з них далі працювати на землі.

Читець 1: На Стрітення зустрінуться завзято

Зима з Весною й будуть розмовлять.

Поміряються силами й побачать,

Коли і з ким іще владарювать.

Читець 2: І як не хоче поступитись нині

Зима велична, молодій весні

Все ж мусить залишити володінння

Й пустити весну у права свої!

З різних сторін на сцену вибігають діти з шумом і галасом

Діти:

1. Прийди, Весно, прийди,

Прийди, прийди, красна,

Принеси нам збіжжя,

Принеси нам красок!

2. Прийди до нас, Весно,

Із радістю, із великою,

До нас із милістю!

3. – Із житом зернистим!

4. – Із пшеничкою золотистою!

5. – Із вівсом кучерявим!

6. – З ячменем вусатим!

7. – Із просом, із гречкою!

8. – Із калиною, малиною!

9. – Із порічками, смородиною!

10. – Із  грушами, із яблуками!

11. – Із усякою садовиною!

12. – Із квітами лазуровими!

13. – З  травою-муравою!

Діти: Благослови, мати,

Весну закликати!

Весну закликати,

Зиму проводжати.

Весну закликати,

Зиму проводжати.

Зимоньку в візочку

Веснонька в човпочку.

У візочку їде Зима, а наче по воді пливе Весна. У Весни

в руках букет із квітів, у Зими букет із сніжинок

 Весна:

Доброго дня, моя сестрице!

Скажи, як гобі ведеться?

Для тебе квіти принесла,

Я виростила їх сама.

На зустріч довго я чекала,

І ось сьогодні завітала.

Зима:

Прийшла, а хто тебе чекав?

Хтось інший краще б квіти назбирав.

Поглянь на них, вони зовсім не гарні.

Повір мені, усі твої старання марні.

Я не люблю ці барви кольорові,

Червоні, жовті, барвінкові,

Свої холодні квіти маю

Й прекрасніших за них не знаю.

Весна:

Твої холодні, мертві, крижані.

Мої - живі,  пахучі, весняні,

Їх пахощами та красою всюди

Милуються усі на світі люди.

Зима:

Ну що ти кажеш?

Що ти там бурмочеш?

В права свої вступити певно хочеш?

Ти бач яка, в віночку із квіток

Я зараз дам тобі один урок.

Чути завивання вітру. Танець Зими з сніжинками

Весна (труситься):

Сестрице, холодом мене зморити хочеш?

Подивимось, як зараз ти від сонечка

Струмком веселим задзюркочеш.

Розтануть квіти снігові твої,

Розквітнуть трави й квіти весняні.

Танець "Промінчики сонця "

Зима: Здається, що я дуже швидко тану.

Ну що ж, Весна перемогла мене.

Але їй це так просто не мине.

Не можу говорити, тану, тану..

Зима зникає. З 'являються ведучі.Чути спів жайворонків

Ведучий 1:

Прийшла весна, земная красуня.

Весела, щира, радісна, дзвінка.

Бринить струмком, відлунює піснями.

Квітчає землю килимом вона.

Ведуча 2:

То грає вітром, то шумить водою.

То галасом пташиним гомонить.

Яскравим сонечком, блакиттю голубою.

Веселим жайвором у небесах бринить.

Виходять діти, співають щедрівочку. Заходить Весна

Весна: Доброго дня усім у цій залі! А ось і я, Весна-красна, прийшла до вас із теплом та радощами. Дякую, що гостинно мене зустрічаєте, веселих пісень мені співаєте.

Із гурту виходять дівчинка і хлопчик, звертаються до Весни (обрядовий діалог)

Дівчинка: Весняночко-паняночко, де ти зимувала?

Весна: Зимувала у садочку, на колочку пряла.

Що виведу нитку - горобцю на свитку,

Що виведу другу - горобцю на пугу,

Що позоставались кінці - горобцю на штанці.

Хлопчик: Ой, Весна, Весна, днем красна

Що ж ти нам, Весна, принесла?

Весна ( посипає з кошика підлогу квітковими пелюстками):

Принесла я вам літечко, ще й рожевую квіточку.

Ще й тепло вам принесла і сонечко додала.

На дерева - цвіту,

А на поле - жито,

На травичку - росу,

На дівчаток красу,

А на хлопчиків - сили,

Щоб росли і міцніли.

А зараз я покличу своїх трьох братів-місяців, нехай порадують нас святами.

Перший мій брат – Березень синьоокий (до залу входить Березень, стає біля Весни). Другий мій брат – Квітень білолиций (до залу входить Квітень). Третій мій брат – Травень Рум’янощокий (до залу входить Травень).

Всі брати разом: Доброго здоров’ячка усім!

Березень: Вітаємо вас з першим теплим променем сонця!

Квітень: З першою квіткою!

Травень: З першою пташкою!

Ведуча: Розкажіть нам, дорогі гості, хто ви та з чим прийшли до нас.

Наперед виходить Березень

Березень:

Подихом легким,

Подихом чистим,

Віє на землю Весна.

Під сонечком теплим

Грайливим струмочком

В березні плаче Зима.

 Я – перший весняний місяць – завжди  був у пошані, адже іще з дохристиянських часів я розпочинав  новий рік. Вважається, що своє ім’я – Березень – я дістав від Берези, що на початку весни «плаче» солодким соком.

 Перше моє свято – свято Явдохи, що відзначається 14 березня. Цей день і розпочинає Весну.

Ведуча 2: Зі святом Явдохи пов’язано багато прикмет та приказок:

Діти (говорять по черзі):

Березень: Ще я славлюся святом Сорока святих, яке відзначається 22 березня. Вважається, що в цей день  сорока робить собі гніздо із сорока гілочок, бо «на сорок святих сорока іменинниця». В цей день люди чекали повернення птахів із вирію, особливо жайворонків, адже саме вони вважалися вісниками весни.

 А на прощання радую я людей святом Теплого Олексія. Святкується воно 30-го числа і вважається днем, коли весна остаточно вступає у свої права.

Весна: От такий мій перший брат. У народі кажуть про нього: Березень всіх місяців варт.

 А тепер познайомимось із другим весняним  місяцем – Квітнем

Квітень виходить наперед

Квітень:

У мереживо хмаринок

Квітень небо одягає,

Прикрашає цвітом-рястом

Землю чисту аж до краю.

 Я – середній брат Весни. У народі кличуть мене по-різному: цвітень, краснець, лукавець та водолій. Я також славлюся гарними народними  святами. Одне з них – Благовіщення, що припадає на 7 квітня.. Це свято було дуже шанованим у селян. «На Благовіщення Бог благословляє усі рослини», - казали в народі, а відтак вважалося великим гріхом братися в цей день за будь-яку роботу.

Ведуча: Із Благовіщенням в Україні пов'язаний чудовий народний обряд – «Вдовин плуг». Саме 7 квітня сільські громади, зібравшись на свої збори, вирішували, хто і коли буде обробляти ниви вдовам та сиротам. Адже здавна на нашій землі існував звичай: першу весняну оранку починати в тих родинах, де немає господаря. Виконували цю роботу селяни спільно і безкоштовно.

Квітень: Разом зі мною приходить і найурочистіше свято християн – Великдень. Передує йому Вербна неділя.

Ведучий: Недільним ранком ішли прихожани до церкви на святкову службу святити вербові гілочки. Як тільки священник скропить вербички свяченою водою, дітлахи та молодь намагалися скоріше дістати свяченого прутика. Хто схопить першим – тому в цьому році сприятиме добра вдача. А іще існував обряд стікання одне одного вербовою гілочкою.

Весна: От який святковий мій середній брат Квітень. Дуже люблять його і дуже радіють його приходу. Ось як говорять про нього в народі:

Квітневий день рік годує.

Хто у квітні не сіє, той у вересні не віє.

Ведуча: А чим, Весно, порадує нас твій третій брат?

Травень (виходить наперед):

Соловей гучно славить весну,

Пісня жайвора кличе у поле,

Буйнотрав’ям вже вкрилась земля –

Травня подих вже віє простором.

 Я – Травень – наймолодший брат Весни. Як і мої брати, я також маю різні імена: травник, май, пісенник, громовик. Хоча я не приношу визначних свят, але саме з травнем пов’язано чимало поетичних обрядів віншування природи.

Ведучий: Перше відоме травневе свято – свято Юрія, що відзначається 6 травня. За стародавнім народним повір’ям у цей день «весна сходить на землю». Саме тому в давнину був відомий обряд «збирання роси» на Юрія.               Друге відоме травневе свято – весняний Микола, що відзначається 22 травня.

Весна: От таким святами та обрядами радує нас привітний травень. І недарма про нього кажуть:

Май – кінець весни.

Що ж друзі, гадаю, сподобалась вам наша розповідь.

А зараз піду лугами.

Встелю землю килимами,

Заквітчаю різним зелом,

Щоб усім було весело.

Я теплом людей зігрію.

І здоров'я вам навію.

З рідним словом, щоб зростали.

Щоб звичай пам'ятали.

Хай вам щастить!

Дівчатка стають по двоє "струмочком " і Весна з братами-місяцями

проходять,  зникаючи зі сцени

Ведуча: Ось і Весну зустріли. А чи знаєте ви, що на Стрітення матері випікали печиво у вигляді пташок і віддавали дітям. За повір’ям, ці пташки з тіста мали прикликати з вирію пернатих друзів разом із весняним теплом. Їх виносили в сад і підвішували на дерева або дарували сусідам. А ще, ідучи селом, малеча співала веснянки. Обійшовши довкола, діти ставали на пагорбі й закликали птахів.

Роздає дітям «жайворонки»

Хлопчик: (виходить із опудалом в руках)

Досить вже говорити!

Айда, дівчата, за село!

Будем палити зими опудало!

Уже зима усім набридла

Та всім присутнім вже огидна!

Діти виходять зі сцени

Читець 1: Хоч зима і лютувала

Снігом землю укривала.

Та не довго залишилось

Їй владарювати,

Бо усім народом весну

Ми ходили зустрічати.

Читець 2: Весну-чарівницю,

Людям помічницю.

На щастя, на здоров'я

На добрий врожай!

Використана література:

1. Веснянки. – К.: Дніпро, 1994. – 110 с.
2. Воропай О. Звичаї нашого народу. – К.: Оберіг, 1993. – 588 с.
3. Скуратівський В.Т. Місяцелік: Український народний календар. – К: Мистецтво, 1992. – 208 с.
4. Календарно-обрядові пісні / Упоряд. О.Ю.Чебанюк. – К.: Дніпро, 1987. – 392 с.
5. Культура і побут населення України: Навч. посібник / В.Наулко, Л.Артюх, В.Горленко. – К.: Либідь, 1993. – 288 с.
6. Літала сорока по зеленім гаю: Дитячі та молодіжні українські народні ігри для дітей середнього та старшого шкільного віку / Упоряд. Г.В. Довженок. – К.: Молодь, 1990. – 160 с.