08у-50 - УЗАГАЛЬНЕННЯ. Українські землі в 20–90-х роках ХVІІІ ст.

Малоросія

Південь Росії

Україна

Київська Русь

І. Самойлович

П. Орлик

Д. Апостол

І. Скоропадський

Великоросійська колегія

Імперська колегія

Українська колегія

Малоросійська колегія

1720—1727 рр.

1722—1727 рр.

1725—1727 рр

1722—1730 рр

С.Вельямінова

П..Полуботока

І.Сірка

І.Скоропадського

«Правлінню гетьманського уряду»

«Правлінню малоросійського уряду»

«Правлінню імперського уряду»

«Першій малоросійській колегії»

нагляд­ за­ діяльністю­ наказного гетьмана

запровадження­ російського адміністративно-територіального­ устрою

встановлення­ та­ стягнення­ податків­ до царської­ скарбниці

призначення­ гетьмана­ та­ кошового­ отамана Запорозької­ Січі

Данило Апостол

Іван Скоропадський

Кирило Розумовський

Павло Полуботок

К. Розумовський

С. Вельяминов

П. Рум'янцев

П. Полуботок

1781 р

1765 р

1782 р

1783 р

Глухів

Батурин

Київ

Чигирин

1709 р

1764 р

1727 р

1783 р

Олешківська

Підпільненська

Чортомлицька

Кам'янська

1750-1764 рр.

1734-1775 рр.

1732-1764 рр.

1764-1775 рр.

Останній гетьман К. Розумовський

Останній кошовий П. Калнишевський

Кошовий І. Сірко

Російський генерал П. Текелія

курінь

сотня

паланка

колегія

зимівник

латифундія

курінь

паланка

П. Конашевича-Сагайдачного

І.Сірка

П. Калнишевського

Й. Гладкого

Кримську Січ

Болгарську Січ

Кубанську Січ

Задунайську Січ

1750 р.

1775 р.

1783 р.

1754 р.

Кримське ханство було обєднано з Молдавією

Кримське ханство проголосило незалежність від Османської імперії

Кримське ханство ввійшло до складу Російської імперії

Кримське ханство ввійшло до складу Речі Посполитої

забезпечення освітою усього населення імперії з врахуванням національних інтересів

охоплення безоплатною освітою населення імперії

створювалися головні чотирирічні народні училища для дітей дворян

освіта набувала станового характеру й перетворювалася на привілей вищих верств населення

для дітей купців, міщан та урядовців — малі дворічні училища

засновниця філіалів - Чернігівського, Харківського та Переяславського колегіумів

єдиний вищий загальноосвітній навчальний заклад України та Східної Європи, осередок науки та нових мистецьких ідей

заклад, що надавав богословську підготовку католицьким священикам

осередок, де було створено козацькі літописи

«Будучи останнім представником поезії українського бароко, він став предтечею нової української літератури, просякнувши її ідеями гуманізму та Просвітництва...»

«Він став самобутнім виявом імпресіонізму в літературі, вдаючись до аналізу психологічного стану своїх героїв. Його творчість остаточно розвіяла сумніви, чи зможе українська література стати великою літературою»

«З його ім’ям пов’язаний поворот до нового літературного і культурного розвитку. Його славу зачинателя нової української літератури доповнює слава “батька” українського театру»

«Він був сином мужика і став володарем у царстві Духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові… шляхи книжним ученим». Найвідоміший філософ України

Андріївська церква у Києві. 1747–1757. Архітектор Ф.-Б. Растреллі (рококо)

Покровська церква в Києві. 1766. Архітектор І. Григорович-Барський (бароко пізньої доби).

Собор святого Юра у Львові. 1746–1762. Архітектор Б. Меретін. (бароко)

Ратуша в Бучачі. 1751. Архітектор Б. Меретін, скульптор Й. Пінзель (унікальне в Україні поєднання архітектурного стилю бароко й скульптури)

Андріївська церква у Києві. 1747–1757. Архітектор Ф.-Б. Растреллі (рококо)

Покровська церква в Києві. 1766. Архітектор І. Григорович-Барський (бароко пізньої доби).

Собор святого Юра у Львові. 1746–1762. Архітектор Б. Меретін. (бароко)

Ратуша в Бучачі. 1751. Архітектор Б. Меретін, скульптор Й. Пінзель (унікальне в Україні поєднання архітектурного стилю бароко й скульптури)

видав в Острозі «Новий Завіт» і «Острозьку Біблію»;

був українським істориком, літописцем;

здобув освіту у Києво-Могилянській академії;

заповів написати на своїй могилі: «Світ ловив мене, і не спіймав».

повернувся в Україну після мандрівки Європою, працював професором у Переяславі, в Харкові, приватно перекладав Плутарха, писав свої твори;

Давньоруський літопис

Литовський літопис

Литовський Статут

Козацький літопис

Нестора

Руська правда

Самовидця

Самійла Величка

Грабянки

Салічна правда

складалися з писаних різними авторами статей і набували остаточного вигляду під пером редакторів чи укладачів

головна увага у них зосереджена на національно-визвольних та класових рухах українського народу

являють собою цілісні авторські твори, створені в другій половині XVII-XVIII ст. представниками освіченої старшини

висвітлення питань культури і побуту українців