7кл.УЛ_ГР2 ПТ_Читання мовчки

Прочитай текст мовчки. Тисни ПРЧИТАВ/ПРОЧИТАЛА. Дай відповіді на запитання до тексту.

… Маркіян оторопів. На картині так само, як і раніше, зеленів дуб, під ним стояв вороний осідланий кінь, на траві лежали шабля, пістоль і бандура, неподалік від них — шапка. А от Мамая не було.

Звісно ж, Маркіян читав про козаків-характерників, які всілякі дива могли витворяти, скажімо, намалювати коня та й поскакати на ньому навперегін із вітром, чи кулю на льоту спіймати долонею, наче муху або бджолу, чи раптом зникнути, стати невидимим, а тоді несподівано появитись уже за роями куль, цілим-цілісіньким, чи навіть мертвого оживити і на ноги поставити. Але щоб отак… Щоб просидіти стільки років на картині, а тоді встати, розпрямити спину, розім'яти ноги в червоних чоботях і …

— Мамай!.. Справжнісінький!..

—Та що це ти розмамаявся? Мамай означає — ніхто. Моє ім'я — Грицько, а прізвисько — Оман.

— То ви таки характерник… Грицько?

— Грицько Оман — козацький отаман. Оман — це трава така, її ще дев'ясилом називають. Чув, мабуть? Бо хоч і в місті живеш, та до бабусі в село, знаю, навідуєшся.

— Авжеж. Колись я дуже кашляв і бабуся запарювала мені цей оман-дев'ясил. Він у неї за садком росте.

— Те зілля не тільки від кашлю, воно багато болячок проганяє. Я ним не одного козака на ноги поставив. От і пустили поголос, що в мені самому дев'ять сил заховано, нібито дев'ятижильний я і дев'ять життів проживу.

— На картині ви здаєтеся старшим. А тут... Ніби між мною і вами не така вже й велика різниця.

— Та що то за різниця?! Всього-на-всього якихось чотири століття! Отож, пане-молодче Маркіяне, можеш не викати зі мною.

…

А козак тим часом чимдуж рвонувся до картини, однією рукою схопив коня, другою — люльку. І тієї ж миті якась нестримна потужна хвиля накрила їх, засліпила, відірвала від кімнати, закрутила-завертіла і понесла кудись із шаленою швидкістю.

Нарешті сяйво перестало засліплювати. Маркіян обережно кліпнув і розплющив очі. Озирнувся. Він сидить на яскраво-смарагдовій траві, під зеленим шатром каштана. Просто перед ним синіє річка з такою прозорою водою, що навіть на відстані у ній видно і косяки сріблястих рибок, і рясні кущики фіолетових водоростей. Праворуч над річкою височіє вигнутий дугою міст, схожий на веселку. На ньому — два потоки автівок, що яскравими стрічками рухаються в протилежні напрямки. З двох боків тієї барвистої магістралі — пішохідні доріжки.

Маркіян здивувався: на мосту стільки транспорту, а йому чути, як поруч тихо хлюпоче річка. Він прислухався і зрозумів: авто рухаються безшумно. І ніде ні хмаринки диму, ні запаху пального. Зразу за річкою — високі різнокольорові будинки, що здіймаються над зеленим морем дерев. Над кожною будівлею — прозорий купол, залитий сонячним промінням.

…

Оман підійшов до річки, склав долоні човником, зачерпнув води і став жадібно пити.

— Що ти робиш?! — закричав Маркіян. — Не можна пити воду з річки!

— А це ж чому? — здивувався Грицько і провів мокрими долонями по начисто поголеній голові.

— Бо… Це ж міська річка. До неї потрапляють відходи. А в них — небезпечні мікроби, віруси, хімікати всілякі, радіонукліди… Така вода — справжнісінька отрута.

— А ти чув таке прислів'я: "Не плюй у криницю — пригодиться води напиться"? Ми не вороги самі собі, щоб у свою річку спускати якусь гидоту і перетворювати воду на отруту! — аж розсердився Оман. —Відчуваєш, як сосною пахне? Бо річка витікає з джерел, що он там, у сосновому лісі. Ех, спека яка! Ніби надворі не кінець квітня, а маківка літа.

— Де це ми зараз?

— Країна козаків або Україна. І місто твоє, ріднесеньке.

— Оце мій Київ? А де ж мій будинок? Та й не було біля нього цієї річки. Взагалі у нашому місті такої річки ніколи не було. Протікав кілька років тому якийсь замулений потічок, біля якого влітку всі носи затуляли. Але і його не стало.

— Ото поки ви носи затуляли, річки і не стало. Через оті самі, як ти кажеш, відходи — з мікробами, вірусами, хімією всілякою, радіонуклідами.

…

— Теж мені козак-професор!.. — стенув плечима Маркіян.

—Ніякий я не професор. Але перш ніж податися на Запорізьку Січ, Київську академію закінчив. Вивчав філософію, історію, риторику, латину… На медицині знаюся. А були на Січі люди, які по п'ять мов знали, вірші писали, духовні канти. І в січових школах викладали, таких, як ти, хлопців уму-розуму навчали. Та таких грамотіїв, як козаки, по всій Європі ще пошукати треба було!

Яке справжнє ім'я та прізвисько має козак, що вийшов з картини?

Що зробив Грицько Оман одразу після появи в новому місці, що найбільше шокувало Маркіяна?

Що, за словами Грицька, означає різниця в «усього-на-всього якихось чотири століття!»?

Які здібності, за словами Маркіяна, приписували козакам-характерникам? (Оберіть усі правильні варіанти)

Маркіян перелічив забруднювачі, які, на його думку, були у воді сучасної міської річки, ОКРІМ:

Які аргументи навів Грицько Оман на підтвердження високого рівня освіченості козаків? (Оберіть усі правильні варіанти)

Які ілюстрації найбільш узагальнено передають основну думку уривку? (Оберіть усі правильні варіанти)

Установіть відповідність між поняттям та його значенням/функцією відповідно до тексту.

1. Оман (Дев'ясил)

2. Мамай

3. Київська академія

4. Козак-характерник

А. Означає «ніхто» як прізвисько.

Б. Навчальний заклад, який закінчив Грицько.

В. Зілля/трава, яку використовують для лікування.

Г. Воїн, що проживе дев'ять життів.

Д. Воїн з надприродними здібностями.

Установіть відповідність між об'єктом та його описом у «новому» Києві.

1. Річка

2. Будинки

3. Міст

4. Автівки

А. Рухаються безшумно, яскравими стрічками.

Б. Схожий на веселку, має дві пішохідні доріжки.

В. Над ними прозорий купол, залитий сонячним промінням.

Г. Здіймаються над зеленим морем дерев.

Д. Прозора вода, видно рибок і водорості, пахне сосною.