8
Сократ був учнем і послідовником софістів.
Поняття «логос» в античній філософії позначало універсальний закон космосу.
Християнська патристика була заключним, вищим етапом розвитку схоластики
Назва «філософська антропологія» виникла в епоху Відродження
Платон розділив дійсність на світ ідей та світ речей, радикально протиставивши їх між собою.
Іван Франко розробив «теорію непомітного зла».
М. Гайдеґґер є творцем «фундаментальної онтології», основи якої розробив у праці «Буття і час».
Інтуїція – безпосереднє схоплення істини поза аналізом та доказами
Самосвідомість – це здатність свідомості фіксувати саму себе.
Циклічне розуміння ходу історії передбачає наявність логічно-дискурсивного мислення.
В епоху Відродження вважалося, що людина здатна змагатися з Богом у своїй творчості.
Неопозитивізм є ірраціоналістичним напрямом у філософії ХХ ст.
Аристотель наполягав на тому, що пізнання передбачає виявлення причин і начал речей.
Середньовічний світогляд за своєю сутністю був космоцентричним.
Креаціонізм як позиція щодо походження людини протистоїсть позиції пантеїзму
Гасло „Факти є живлення науки‖ відповідає позиції:
Пізня антична філософія найбільше прагнула:
Згідно І.Канта людина пізнає:
За переконанням філософів–екзистенціалістів людина постає:
Проголошення симфонії розуму та віри у філософії ХХ ст. характеризує позицію:
Згідно Р.Декарту, пізнання модливе тому, що:
Об’єкт та предмет пізнання співвідносяться таким чином:
Концепція свідомості, що на переконання її прихильників, має підтвердження з боку археології – це є:
Історичний процес передбачає наявність:
Теза Р.Декарта „Я мислю, отже я існую‖ постала результатом:
До вихідних тез філософії Ф.Ніцше слід віднести наступні:
З позиції гедонізму сенс життя полягає в тому, що:
Українська філософія органічно вписана в історію українського народу та його духовної культури тому, що:
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома
