А. Рембо

1.Жан Нікола Артюр Рембо народився 20 жовтня 1854 року в містечку Шарлевіль-Мезьєр у родині військового. Батько був капітаном піхоти, мати, Марі-Катрін-Віталі Кюїф, походила із заможної селянської родини. Батьки бачилися досить рідко, лише під час коротких відпусток батька, який залишився на військовій службі й після одруження. А потім батько взагалі кинув родину. Відтоді вихованням Артюра в строгому, консервативному дусі займалася мати. Початкову освіту Рембо отримав у місцевій школі Росса́. А 1865 року вступив до шарлевільського ліцею, де проявив себе як зразковий учень. У школі Артюр неодноразово був відзначений преміями за свої твори. Він легко складав вірші й діалоги. У 1869 році надрукував кілька віршів. Якою мовою були створені ці вірші?

2.В. Гюго, французький письменник і поет, високо оцінив поетичний талант символіста А. Рембо і назвав його "дитям Шекспіра". Які поетичні твори Рембо так вразили В. Гюго?

3. У 1870-1871 р., протестуючи проти суворої домашньої дисципліни, Рембо декілька разів тікає з дому, живучи тижнями у своїх друзів. Поет і друг Артюра Жорж Ізамбар хотів поліпшити стосунки сина і матері. Після того, як Артюр деякий час жив у нього, він вирішив особисто супроводити Рембо додому, сподіваючись зм'якшити його матір. Проте Віталі Рембо зустріла сина ляпасами, а Ізамбара лайкою, тож останній мав буквально тікати з дому Рембо, незважаючи на зливу. Але такі стосунки з матір'ю не заважали Рембо створювати вірші ("Засідателі", "Шаленство кесаря", "Покарання Тартюфа"), у яких він

4. З кінця жовтня 1870 року поведінка Рембо стала відверто провокативною: він пиячив, вживав лайку, складав вірші про випорожнення, крав книжки з місцевої книгарні, відмовився від охайної зовнішності, відпустив довге волосся, що на той час здавалося дуже викличним. Він залишив ліцей і поїхав до Парижа, тому що

5. 1871 рік, Рембо тільки 17 років .Влітку цього ж року пише два листи до своїх друзів, які містили в собі програму подальшої поетичної творчості Рембо. Поет описав у них свій метод досягнення поетичного трансцендентного стану або сили ясновидця шляхом тривалого, потужного й раціонального розладу всіх відчуттів. Рембо вважав, що має виявити силу, незважаючи на неминучі власні страждання, оскільки він народжений поетом і має визнати себе як поета. Він вважає, що поет - віщун і провидець, і повинен бути

6.У Парижі Рембо якийсь час жив у свого нового друга Поля Верлена, проте не без сварок з його дружиною, та «кочував» по квартирах інших письменників. 20 жовтня Рембо виповнилося лише 17 років, та, за свідченнями критиків і літературознавців, вже в цьому віці він досяг вершин поетичної майстерності. Поезія набула трагічного звучання. Серед інших вирізняється вірш, у якому мова йде про корабель, який збився з курсу і утратив управління, символічно відображаються творчі і життєві пошуки самого поета.Як називається цей вірш?

7.Бурхливе життя з Верленом закінчилося «брюссельською драмою». У липні 1873 року обоє перебували в Лондоні. Несподівано Верлен оголосив, що хоче залишити Рембо й повернутися до своєї дружини. Мовляв він прийняв рішення, що застрелиться, якщо дружина відмовиться його прийняти. Він повернувся до Брюсселю й поселився в одному з готелів. Рембо виїхав навздогін, переконаний, що Верлен неспроможний покінчити життя самогубством. Коли Рембо після розмови вже збирався піти геть з готелю, Верлен, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, двічі вистрілив у свого колишнього "друга", завдавши йому незначного поранення в руку. Верлена арештувала поліція й той потрапив до в'язниці. Згодом Рембо відмовився від скарги в суд, проте Верлена вже було засуджено на два роки ув'язнення.

У 1873 році Рембо повернувся до Шарлевіля, де написав цикл поезій у прозі

8. У жовтні 1874 року Рембо мали призвати до війська, та завдяки тому, що його брат Фредерік вже на той час служив, Рембо було звільнено від військової повинності, він мав пройти лише короткотривалі армійські збори, від яких він ухилився. У березні 1875 року Рембо й Верлен знову зустрілися в Штуттгарті, проте це була їхня остання зустріч. На той час Верлен вже вийшов з в'язниці й прийняв католицтво. У 20 років Рембо вирішив покинути письменницьку діяльність й зайнятися зароблянням грошей. Рембо подорожує Європою, переважно пішки. Він займався тим, що

9.У лютому 1891 року в Рембо почався сильний біль у правому коліні, що він вважав проявом артриту. Він відмовлявся лікуватись, та в березні біль став настільки нестерпним, що Рембо вирішив повернутися на лікування до Франції. Перед від'їздом Рембо проконсультувався в англійського лікаря, який поставив невірний діагноз і рекомендував негайну ампутацію. Рембо залишився в Адені до 7 травня, аби залагодити всі фінансові справи й відбув на пароплаві до Марселя, де його помістили в шпиталь Консепсьйон. Через тиждень відбулася операція з ампутації правої ноги. Відвідавши на один день Шарлевіль, Рембо наприкінці серпня вирішив повернутися до Африки, проте в дорозі йому стало зовсім зле й в Марселі він знову потрапив у той самий шпиталь. Тривалий час Рембо, якого в шпиталі доглядала його сестра Ізабель, страждав від нестерпного болю. Врешті 10 листопада 1891 року Рембо помер у віці 37 років й був похований в Шарлевілі поряд зі своїм дідом Жаном Нікола Куїфом та своєю сестрою Віталі.

Як називалася хвороба, по причині якої Рембо ампутували ногу?

10.У вірші «Голосівки» Рембо пропонує новий принцип формування образу, який будується на вільній асоціації між звуком і кольором, зорових враженнях. За жанром цей вірш є

11. «Голосівки» мають безліч трактувань. Наприклад, одне з них пропонує розглядати вірш як символічну картину людського буття: від темряви (чорний колір А) до світла (білий колір Е), через бурхливі пристрасті (червоний колір І) до мудрості (зелений колір У) і пізнання таємниці Всесвіту (синій колір О). Важливу роль у «Голосівках» відіграє принцип контрастності: чорне — біле, смерть — життя, потворне — прекрасне, швидкоплинне — випадкове. Про яку літеру Рембо пише так:"...Мовчання Янголів, Світів безмовний простір... "

12.Вірш "Моя циганерія" знайомить нас із життєвими цінностями Артюра Рембо. Поету байдуже, у якому жалюгідному стані його одяг: кишені в дірах, штани стерті, штиблети "каші просять". Сенс життя, щастя для нього у тому, щоб