Абстракція, експресія, нео-стилі.

один з головних художніх напрямів ХХ ст., безпредметне нефігуративне мистецтво, в якому структура твору живопису, графіки чи скульптури не відображає реальність, а ґрунтується на формальних елементах (лінії, плями тощо)

Стиль останньої третини ХІХ ст., представники якого прагнули природно й невимушено відобразити навколишній світ у його мінливості, передаючи свої враження.

Стиль, який виявився переважно в архітектурі, образотворчому та декоративно-прикладному мистецтві наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.

Казимира Малевича

Піта Мондріана

Василя Кандинського

Робера Делоне

Багатство палітри, нефігуративна геометрична пластика і «музикальність» ритміки.

Створення оптофону.

Тонування трьома основними кольорами.

Єдність об’ємів, фактур.

Піт Мондріан

Василь Єрмилов

Казимир Малевич

Соня Терк-Делоне

експресіонізм

абстракціонізм

модернізм

конструктивізм

футуризм

конструктивізм

 кубізм

сюрреалізм

А.Матісс

Е. Контратович

 С.Далі

В.Кандинський

 Амедео Модільяні 

Анрі Матісс

Арнольд Шенберг

Арт-деко

Електика

поп-арт

Марія Приймаченко

Катерина Білокур

Тетяна Яблонська

В.Ермилов

В. Городецький

В.Кричевський