Анатолій Дімаров "На коні і під конем" ("Трішки про алгебру та Галину Іванівну")

Олену Іванівну, вчительку біології

Павла Степановича, завуча школи, вчителя алгебри

Петра Івановича, трудовика

Сергія Семеновича, директора школи

директора школи

завуча школи

батька однокласника

власника колгоспоної ферми, яка знаходилася біля школи

коли викликали до директора

коли викликали до Павла Степановича на розмову

коли викликали батьків до школи

коли залишали на другий рік

відразу звинувачувати тебе в усіх гріхах

гортати журнал з оцінками

скаржитися на всіх учнів батькам

довго не помічати "викликаного" учня

він ніколи не кричав, але боялися його всі учні школи

він міг з тобою бути другом, а батькам на тебе скаржитися

він ніколи не робив записи у щоденник

він завжди відпускав без пояснень винного, а наказував невинних учнів

таблицю множення

рівняння

як можна множити і ділити на цифри, а букви

як можна запам'ятати всі формули

класного керівника

директора школи

завгоспа

завуча

він називав нас не дітьми, а просто хлопцями та дівчатами,як молодших друзів

він нас завжди виправдовував та захищав

він міг завжди нас запалити, зацікавити найнуднішою роботою

він ніколи не скаржився на нас батькам

руками

ногами

лайкою

зібрали найбільшу кількість колосків

він обливався холодною водою

закоханий був у Галину Іванівну

умів грати на гітарі

був відомим спортсменом

що він безнадійно закоханий у Галину Іванівну

обливається холодною водою, а взимку обтирається снігом

палить цинарки на перерві

бере хабарі