Аудіювання

Прочитай текст:

Кому дістався бублик

  Хтось загубив маленького бублика.

  Першою побачила його жовтогруда синиця. Дзьобнула знахідку раз, вдруге і розчаровано пискнула ― бублик був твердий, як камінь. 

 Підлетіли два горобці. І теж не могли скуштувати.

  За пташками із самої верхівки грубезної верби спостерігав старий грак. Отож він повільно злетів на землю. Горобці й синиці відступилися перед сильнішим і ображено залементували.

  Грак навіть оком не зморгнув на лайку дрібноти. Він діловито підійшов до бублика і дзьобнув його. Проте його довгий і міцний дзьоб бублика теж не розколов.

  Грак трохи подумав, тоді злетів на паркан, посидів там із хвилинку і знов опустився до ласої знахідки. Взяв бублика у дзьоб і кинув у найближчу калюжу. Походив, очікуючи, поки бублик набрякне у воді , і коли той пом’якшав, з’їв його з апетитом.

 Горобці від здивування аж оніміли. Грак важко змахнув великими крилами, описав дугу над калюжею і опустився на своє звичне місце на вербі. А вже звідти голосно крякнув. Мовляв , хто хоче їсти, той має метикувати.*

                               (С.Мацюцький , 158 слів)

   Метикувати ― думати, міркувати.

Які птахи знайшли бублик?

Чому птахи не могли поласувати знахідкою?

Що зробив грак з бубликом ?

Хто ж все-таки з’їв бублик?

Продовжити речення « Хто хоче їсти, той має…

Обери малюнок, що підходить до тексту