Читання мовчки.

Прочитайте текст.

КИЇВСЬКИЙ КНЯЗЬ ЯРОСЛАВ МУДРИЙ

Княжіння Ярослава, прозваного в народі Мудрим, стало періодом розквіту, вершиною могутності київської держави. Володимир заклав фундамент, Ярослав звів величну будівлю. Ярослав — син Володимира Святославовича і половецької князівни Рогнеди.

На відміну від батька і діда, Ярослав не любив воювати, він прагнув радше сидіти в Києві, займатися мирними справами. Та воювати все-таки доводилося. Першочерговим завданням Ярослава, так само, як і його батька — Володимира, був захист рідної землі від страшних ворогів — печенігів.

За Ярослава Мудрого створюється перший писаний звід законів — «Руська правда», що є найбільшим юридичним добутком доби Середньовіччя і найдавнішим пам’ятником права київської держави, що застосовувався в Київській Русі протягом ХІ—ХІІІ століть. Сьогодні налічують більше 100 списків «Руської правди», які поділяють на три редакції: Коротка Правда, Велика Правда, Скорочена Правда. Цей закон був обов’язковим для всіх. «За цією грамотою живіть, як написано вам, так і дотримуйтесь», — велів князь.

Князь Ярослав доклав багато зусиль для зміцнення і централізації держави, продовжував будівництво захисних споруд («змієвих валів» проти кочівників) на півдні ріки Рось. Князь також будував храми, монастирі, у 1051 р. заснував Печерський монастир (у Києві та інших культурних центрах на той час було 400 церков). Він сам призначав київського митрополита. Під час правління Ярослава посилюється значення Київської церковної митрополії: на вищу церковну посаду митрополита призначено не грека, а слов’янина — Іларіона Берестова (у 1051 році). Київ розбудовувався, територія «міста Ярослава» (70 гектарів) у 7 разів перевищувала площу «міста Володимира», збільшилася чисельність населення. Столицю Київської Русі називали суперницею Константинополя, «окрасою Сходу».

За Ярослава Володимировича Русь досягла зеніту свого розвитку і могутності, ставши в один ряд із головними країнами середньовічного світу: Візантією і Німецькою імперією.

Перед смертю поділив Ярослав цілу Україну на землі, або на так звані «уділи», і до кожного уділу призначив одного сина. Але наказав їм слухати найстаршого князя в Києві, а ним призначив сина Ізяслава. Своєму внукові Ростиславові дав Галичину, і від цього князя починається рід галицьких князів Ростиславичів. З надією, що по нім буде Україна сильна і славна, умер Ярослав Мудрий в зимі 1054 року, в 75 році життя. Панував 35 літ. Його поховали в церкві св. Софії у мармуровій домовині. Окрім Володимира Великого, він є одним з найславніших українських князів.

Але його сини не змогли втримати державу на тому рівні, на який вона піднеслася за їх діда й батька.

Прочитали? Тепер виконайте завдання за змістом тексту

Укажіть, чим є «Руська правда».

Укажіть, коли «Руська правда» застосовувалася в Київській Русі.

Укажіть, періодом чого стало княжіння Ярослава.

Укажіть, чиїм сином був Ярослав.

Укажіть, чого не любив Ярослав.

Укажіть, що було першочерговим завданням Ярослава.

Укажіть, хто був засновником Печерського монастиря.

Укажіть, чиє значення посилюється за правління Ярослава.

Укажіть, територія якого міста у сім разів перевищувала площу «міста Володимира».

Укажіть, як називали столицю Київської Русі.

Укажіть, суперницею якого міста називали столицю Київської Русі.

Укажіть, із якими країнами середньовічного світу Русь стала в один ряд.

Укажіть, де Ярослава називали Мудрим

Укажіть, чим стало княжіння Ярослава.

Укажіть, хто був матір'ю Ярослава.

Укажіть, що любили дід і батько Ярослава.

Укажіть, від яких ворогів Ярослав і його батько захищали Київ.

Укажіть, чим була «Руська правда».

Укажіть, скільки налічують списків «Руської правди».

Укажіть, на які редакції поділяють списки «Руської правди».

Укажіть, що велів князь стосовно «Руської правди»

Укажіть, у якому році було засновано Печерський монастир.

Укажіть, скільки церков було на той час у Києві та інших культурних центрах.

Укажіть, чого не змогли зробити сини Ярослава.