Авангардизм. Мессіан.

A) Руйнування традиційних художніх законів

B) Радикальне оновлення мистецьких принципів

C) Наслідування канонів класицизму

D) Відмова від мистецьких канонів минулих епох

A) 1930–40-ті роки

B) 10–20-ті роки ХХ ст.

C) 50–60-ті роки ХХ ст.

D) Кінець ХІХ ст.

A) Вищою школою мистецтва і дизайну

B) Архітектурним і мистецьким об’єднанням

C) Французькою композиторською школою

D) Осередком авангардної культури 1920-х років

A) Вальтер Ґропіус

B) Василь Кандінський

C) Ле Корбюзьє

D) Пауль Клеє

A) Функціональність

B) Орнаментальну пишність

C) Орієнтацію на масове виробництво

D) Декоративну надмірність

A) Кубізм

B) Сюрреалізм

C) Експресіонізм

D) Реалізм

Е) Романтизм

A) Відень

B) Дармштадт

C) Париж

D) Берлін

A) Карлгайнц Штокхаузен

B) П’єр Булез

C) Джон Кейдж

D) Клод Дебюссі

A) Метод композиції на основі 12 звуків

B) Серійна організація музичного матеріалу

C) Тональна система мажору-мінору

D) Використання хроматичної гами як серії

A) Арнольд Шенберг

B) Антон Веберн

C) Альбан Берг

D) Моріс Равель

A) Композитором

B) Органістом

C) Орнітологом

D) Німецьким диригентом

A) Написаний у 1945 році

B) Створений у полоні

C) Складається з 8 частин

D) Написаний для квартету струнних

A) Хвилі Мартено

B) Розширений ударний склад

C) Синтезатор Moog

D) Екзотичні тембри

A) Любов

B) Три «Турангаліли»

C) Фінальні розділи як втілення «туранга»

D) Фольклорні сцени

A) Моріс Равель

B) Карлгайнц Штокхаузен

C) Яніс Ксенакіс

D) П’єр Булез

A) Неоромантичний

B) Екзотичний

C) Класично-сонатний

D) Темброво-лейттематичний