Австрійська та Російська імперії на початку 19 ст

політична реакція

лібералізація

демократизація

соціалізація

міністр внутрішніх справ

канцлер

міністр закордонних справ

підтримував народи, які входили до складу Австрійської імперії

наполягав на проведенні селянської реформи

наполягав на застосуванні «права сили»

увів у тогочасну європейську дипломатію поняття «політика рівноваги в Європі», «політика союзів», «політика європейської безпеки». 

став одним з організаторів Священного союзу

в останній третині XVIII ст.

в 30-40-х рр. ХІХ ст.

в середині ХІХ ст.

в кінці XVIII ст.

квітні 1821 р

листопаді 1823 р.

грудні 1825 р

серпні 1830 р.

Москві

Харкові

Петербурзі

Києві

починаються «реформаторські банкети»

у Франкфурті скликано парламент

почав роботу конгрес над створенням конституції

імператор зрікся престолу

дискусії між західниками і слов’янофілами щодо подальшого розвитку Росії

створення П. Пестелем політичної програми «Руська правда», де йшлося про скасування самодержавства і встановлення республіки

засудження до каторги у Сибіру петрашевців, розгром Кирило-Мефодіївського братства

війна з Наполеоном і закордонний похід російської армії до Франції

а-1; б-3; в-2

а-2; б-1; в-3

а-3; б-2; в-1

кріпосне право

релігійні протистояння

робітничі мітинги

високий майновий ценз у виборчому законодавстві

суперечка між католицькою та православною церквами за опіку над християнськими святинями у Палестині

боротьба за гегемонію у Західній Європі

прагнення Росії контролювати Кримський півострів

повернення Туреччині фортеці Карс

контроль Російською імперією вод Чорного моря

контроль Південної Бессарабії Молдавією

усвідомлення владою Російської імперії необхідності реформування своєї держави

Севастополь і Кримський півострів перейшов під контроль Туреччини