Австро-Угорщина – дуалістична монархія.

А 1848 р.

Б 1866 р.

В 1867 р.

Г 1868 р.

А Фердинанд I

Б Вільгельм II

В Франц Йосиф I

Г Карл I

А  Сербія

Б Хорватія

В Боснія і Герцеговина

Г Чорногорія

А Звичайна провінція

Б Протекторат

В Рівноправна частина з власним парламентом і урядом

Г Автономна республіка

А Важка промисловість

Б Сільське господарство

В Банківська справа

Г Машинобудування

А Відень

Б Прага

В Будапешт

Г Загреб

А «Країна сонця»

Б «Залізна імперія»

В «Клаптикова імперія»

Г «Балканський тигр»

А Союз із Німеччиною та Італією

Б Союз із Францією та Росією

В Повна нейтральність

Г Орієнтація на Велику Британію

А Галичина

Б Чехія (Богемія)

В Трансильванія

Г Далмація

1.Створення єдиного спільного парламенту для вирішення всіх внутрішніх справ обох частин імперії

2. Утворення спільного міністерства закордонних справ, військових справ та фінансів

3.Офіційне проголошення імперії дуалістичною монархією, що складалася з Цислейтанії та Транслейтанії

4.Надання повної державної незалежності Королівству Галичини та Лодомерії у складі союзу

5.Встановлення системи, за якої австрійський імператор одночасно був королем Угорщини

6.Ліквідація будь-яких митних кордонів та створення єдиної валюти лише з 1914 року

1.Формування потужних промислових районів у Чехії та Нижній Австрії

2. Повна відсутність іноземного капіталу в банківській та видобувній сферах

3.Збереження значних феодальних пережитків у сільському господарстві, особливо в Угорщині та Галичині

4. Орієнтація промисловості виключно на зовнішні колоніальні ринки Африки

Активне будівництво залізниць, що з’єднували центр імперії з віддаленими провінціями

Провідна роль українських земель у виробництві високотехнологічного машинобудування імперії

1.Запровадження загального виборчого права для чоловіків в австрійській частині імперії (1907 р.)

2.Проведення політики жорсткої «мадяризації» щодо слов'янських народів у межах Угорського королівства

3.Офіційне визнання української мови єдиною державною мовою на території всієї імперії Габсбургів

4.Боротьба чеського національного руху за надання Чехії таких самих прав, які отримала Угорщина

5.Підписання «Емського указу», що забороняв друк книг мовами національних меншин імпері

6.Створення «Потрійного союзу» разом із Великою Британією та Францією проти Німеччини

1.Намагання встановити контроль над територіями Балканського півострова

2.Анексія Боснії та Герцеговини в 1908 році, що спричинила міжнародну кризу

3.Підтримка Російської імперії у справі звільнення всіх слов'янських народів

4.Участь у створенні Троїстого союзу разом із Німеччиною та Італією

5.Ведення тривалих колоніальних воєн за поділ території Китаю та Індії

6.Оголошення нейтралітету та відмова від участі у великих військових блоках Європи

1.Включення до складу Цислейтанії таких земель, як Богемія (Чехія), Моравія та Королівство Галичини і Лодомерії

2. Вихід імперії до Адріатичного моря через порти Трієст та Фіуме (Рієка)

3.Передача під повне управління Російської імперії територій Буковини та Закарпаття після 1878 року

4.Юридичне закріплення Боснії та Герцеговини як спільної території під управлінням обох частин монархії (кондoмініум)

5.Формування окремого федеративного союзу для всіх слов'янських народів з власною столицею у Львові

6.Відмова Угорського королівства від будь-яких претензій на вихід до моря заради внутрішньої автономії

1.Визнання Будапешта другим за значенням політичним та культурним центром імперії поруч із Віднем

2.Перетворення Львова на головний адміністративний та освітній центр Королівства Галичини і Лодомерії

3.Повне витіснення італійської мови з побуту мешканців портових міст Трієста та Далмації

4.Виокремлення Трансільванії (Семигороддя) як автономної області під прямим управлінням Праги

5.Збереження за чеською Прагою статусу одного з найпотужніших промислових та університетських центрів 

6.Надання Закарпаттю широкої політичної автономії з власним парламентом у місті Ужгород у 1867 році

1. Міністерство закордонних справ, 

2. Міністерство освіти.

3. Міністерство фінансів (для спільних потреб)

4.Міністерство внутрішніх справ.

5.Військове міністерство.

6.Міністерство юстиції.

1. Висока концентрація капіталу в банківській сфері.

2.Повна відсутність феодальних пережитків у селі.

3. Нерівномірність розвитку регіонів (промисловий захід і аграрний схід).

4.Провідне місце у світі за виплавкою сталі.

5. Активне залучення іноземних інвестицій (німецьких, французьких).

6.Переважання експорту готових промислових товарів над сировиною.

1.Велика Британія.

2. Німеччина

3.Росія.

4. Італія

5.Франція.

6. Австро-Угорщина

1. Наявність українських представників у Віденському парламенті

2.Швидка індустріалізація та розвиток машинобудування в Галичині.

3. Активна діяльність українських політичних партій.

4.Повна заборона української мови в школах та церквах.

5. Трудова еміграція селян до Канади та США через малоземелля.

6.Масове наділення селян землею за рахунок поміщиків.