Бароко і класицизм

Заперечення раціоналізму, культ почуттів людини, увага до особистості, її індивідуальних рис, неприйняття буденності й звеличення „життя духу“, історизм творів і захоплення фольклором

напрям в європейському мистецтві, який уперше заявив про себе в кіно очатку XVI століття 

стиль у європейському мистецтві (живописі, скульптурі, музиці, літературі) та архітектурі початку XVI століття — кінця XVIII століття. 

Парадність, урочистість, пишність, динамічність

ХV

XVI

XVII

XVIII

Жан-Батист Поклен, Франція

Джордж Ноел, Англія

Оноре де Бальзак, Франція

Бернанд Дулітл, Іспанія

Ніколь

Люсіль           

Сідні

Жанна

Спробу головного героя уникнути набридлої дружини

Бажання всіх бути щасливими

Осміяти владу короля

Спробу буржуа проникнути у вищий світ

Ковьєль

Клеонт

граф Дорант

учитель філософії

види комічного;

види комедії;

жанри літератури.

гостра критика чогось, окремих осіб, людських груп чи суспільства з висміюванням, а то й гнівним засудженням вад і негативних явищ у різних ділянках індивідуального.

зла й уїдлива насмішка, вищий ступінь іронії, троп і засіб комічності, в основі якого лежить гострий дошкульний глум, сповнений зневаги. 

один із різновидів комічного, прихована насмішка або стилістичний прийом, коли особа чи явище удавано схвалюються чи осуджуються з метою досягти протилежного ефекту. 

різновид комічного, зображення життя у беззлобно-добродушному, жартівливому тоні.

а) пишний барвис­тий стиль; 

б) встановлення ієрархії жанрів; 

в) гуманізм; 

г) раціоналізм

а) людина ідеальна, взірець для наслідування;

б) людина - надзвичайно активна і динамічна; 

в) людина здатна до творчої діяльності;

г) людина не ідеальна, її психологія дивна і суперечлива

а) в Англії; 

б) у Франції; 

в) в Італії; 

г) в Іспанії

а) Сенеки;

б) Декарта;

в) Ларошфуко;

г) Паскаля