Бароко. Рококо.

загальноєвропейський художній стиль та напрям у мистецтві (архітектура, живопис, література, музика), що панував з кінця XVI до середини XVIII століття. Він характеризується пишною декоративністю, динамічністю, складними формами, емоційністю та поєднанням реального з уявним

витончений художній стиль у європейському мистецтві та архітектурі XVIII століття, що виник у Франції

пастельні кольори, прикраси, ліпнина, рослинні орнаменти.

парадність, урочистість, пишність, динамічність.

одноголосся

багатоголосся

найбільший клавішно-духовий музичний інструмент.

найбільший струнний інструмент.

італійський композитор 19 століття, скрипаль.

німецький композитор 18 століття, органіст.

меса, фуга, опера, балет

вальс, полька, кадриль

пісні епохи рококо

співана Служба Божа у католиків

Вівальді, Бах, Моцарт

Аматі, Гварнері, Страдіварі

це витончений художній стиль у європейському мистецтві та архітектурі XVIII століття, що виник у Франції

це культурно-філософська епоха (XIV–XVI ст.), що ознаменувала перехід від Середньовіччя до Нового часу в Європі

важкі форми, динамічність, багато прикрас

свято кожний день, витонченість, насолода, любов.

вишукана, галантна, різноманітні контрасти, мелізми.

поліфонія, важкість.

прикраси в архітектурі

прикраси в музиці