Байки Леоніда Глібова

Та я тобі за сюю шкоду

Ти знаєш, що зроблю?..

Як муху, задавлю!

Все думає, що стане більш.

Та й що, дурна, собі зробила?

З натуги луснула — та й одубіла!

А все-таки катюзі,

Як кажуть, буде по заслузі.

Яка погана,— Муха каже,—

На світі доленька твоя:

Раненько встане, пізно ляже...

Все співав би та співав.

На таку веселу мову

Муравей йому сказав:

Як не мудруй, а правди нігде діти.

Кінців не можна поховать...

А по мені — найлучче жити,

Як милосердний Бог дає.

Такої гарної години

Ніколи не втеряго я:

І їм, і ласую доволі,—

Що де ти не поткнешся

Або до страви доторкнешся,—

Тебе ганяють скрізь:

Непрохана не лізь. —

Усе народ, як бачите, такий

Добрячий та плохий.

За стряпчого, як завсігди годиться,

Була приставлена Лисиця...

Побільшала хоч трохи я?

— Та ні, голубонько моя!

— Ну, а теперечки? Дивися!

Досхочу розкошував

І цілісінькеє літо,

Не вгаваючи, співав;

ледарство

жадібність

боягузтво

марнославство

"Жаба й Віл"

"Вовк та Ягня"

"Щука"

"Муха й Бджола"

розповідь

пролог

кульмінація

мораль

"Щука"

"Жаба й Віл"

"Вовк та Ягня"

"Муха й Бджола"

милосердя до вад інших

збереження природи

прагнення до мирного врегулювання проблем

замість покарання створити кращі умови, ніж були

нікчемна Мавпа, два сліпих Осли, глухенький Цап

два Осли, нікчемна Шкапа та два стареньких Цапа

два Осли, нікчемна Курка, два стареньких Цапа

нікчемна Шкапа, дві стареньких Кози, два глухеньких Цапа

кмітливість, винахідливість

дотепність, підступність

хабарництво, підступність

хабарництво, ледарство

"Муха й Бджола"

"Вовк та Ягня"

"Щука"

"Жаба й Віл"

"Вовк та Ягня"

"Щука"

"Жаба й Віл"

"Муха й Бджола"