Безособові дієслова

Вітер віє над степом зі сходу.

А від річки вже віє прохолодою.

Моє життя вже сутеніє.

Вітер із морозцем вже пропікає аж до кісток.

Ранкове сонце щедро заливає верхів'я беріз.

Теплим духом війнуло з полів.

Колись цю річку звали Борисфеном.

Щедрим урожаєм повниться земля.

Вранці добре працюється.

Дитя було добре і лагідне.

Дме сильний вітер.

Він не має зошита й ручки.

 Не дрімалося у партизанському загоні - думалося про наступний день

 Надворі дув західний колючий вітер.

Роздощилося, щоденно квасить і квасить.

 Під цим високим зоряним небом думається про все одразу.

Вітер віє над степом зі сходу.

А від річки вже віє прохолодою.

Моє життя вже сутеніє.

Вітер із морозцем вже пропікає аж до кісток.

дієприслівник і прислівник

дієприкметник, дієприслівник, особове дієслово, неозначена форма , безособова форма на -но,-то

дійсна, умовна, наказова

Вранці добре працюється.

Дитя було добре і лагідне.

Дме сильний вітер.

Він не має зошита й ручки.

8

5

9

7

знову

грякнуло

над головами

грякнуло, затріщало, застукотіло

У садку пахло свіжими яблуками.

Уже третій день дощить.

Теплом війнуло в розчинене вікно.

Дрімається. У лісі гуде, свище, блискає.

Я не хочу кави.

Грім струсонув землю

У садку пахла свіжоскошена трава

означають дію не реальну, а тільки бажану або можливу.

означають ознаку дії.

виражають прохання, побажання, пораду, заклик, наказ, спонукання до дії.

що означають дію без вказівки на діяча (особу чи предмет).

Гостро пахло дубовим молодняком.

Учора трохи повернуло на відлигу.

Мені зовсім не хочеться сперечатися з тобою.

Небо поволі червоніє.