Буква ь на кінці числівників і перед закінченням у непрямих відмінках

 самостійна частина мови, що вказує на дію або стан предмета і відповідає на питання «що робити?», «що зробити?»

самостійна частина мови, що позначає кількість предметів або їхній порядок при лічбі та відповідає на питання скільки?, котрий?

самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмінка та відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?

простих п’ять, шість, дев’ять, десять: п’ять яблук, шість книжок;

усіх збірних (крім двоє, семеро, восьмеро) п’ятьох немовлят, дев’ятьом рибам

простих числівників три, чотири: чотирьох яблук, трьома учнями;

у непрямих відмінках: простих числівників три, чотири: чотирьох яблук, трьома учнями

у складних числівниках у кінці першої частини: шістнадцять - шістнадцятьом.

складних одинадцять — двадцять, тридцять: дванадцять місяців, сімнадцять років.

п'ята книг

п'яті книг

п'ять книг

п'ять яблук, трьома учнями

сімом птахам, шість книжок

три стільці, сорок ручок