Цар Плаксій і Лоскотон Василь Симоненко

на Харківщині

на Київщині

на Полтавщині

на Львівщині

після Другої світової війни

на роки Другої світової війни

50-60 роки ХХ століття

він наш сучасник

дуже погано, бо голодував

був хворобливий і не ходив до школи

Ходив щоденно в сусіднє село за дев*ять кілометрів

мав добру пам*ять, навчався добре

у нього була лише матір, що працювала вчителькою, та дід

повна родина

багатодітна родина

вихованням хлопця займався дід, так як Василь був сиротою

своїм дітям

синові

братовій доньці

діткам, яких він навчав

чесність

ввічливість

порядність

оптимізм

обережність

Сльозоград

Сльозолий

Туга-місто

Песиміст

Грати на телефоні

сміятися

брехати

плакати

дві доньки та два сини

три сини і дві донечки

одна донечка Плакота і три сини

три доньки та три сини

казка у віршах

поема

народна казка

легенда

Сміхотун

Лоскотун

Лоскотон

Смішарик

Лоскотливі мав він вуса

І м’якенькі, наче пух.

І м’яке волосся русе

Розсипалося до вух.

Голова його мов бочка,

Очі – ніби кавуни.

Лютий посіпака,

Віроломний, як змія

він любив їх сльози пити

він любив втішати дітей

радів, коли іншим погано

любив їх лякати, розповідаючи страшні казки

солодощі

іграшки

морозиво

сміх

Лоскотон рятується від монстрів

Забіяки-сльозівці на чолі з Макакою намагаються зловити Лоскотона

смерть Плаксія

він хотів уславитися

хотів зайняти його місце

хотів стати зятем Царя Плаксія

хотів відомстити Лоскотону за давні образи

Треба бути оптимістом і намагатися робити усе, що ти в змозі, аби покращити життя

треба бути безтурботним

веселі люди завжди щасливі