Урок 16. Церковне життя наприкінці ХУІ - у перш. пол. ХУІІ ст.

Яка суспільна верства наприкінці ХУІ - на поч. ХУІІ ст. відігравала вирішальну роль в утворенні братств?

Братства в історії України - це

Відновлення в ХУІІ ст. вищої православної ієрархії в Речі Посполитій пов"язано з ім"ям

Про якого діяча йдеться в уривку з історичного джерела? "Не будучи українцем за походженням, усе своє життя присвятив служінню Україні, ставши для прийдешніх поколінь одним із символів української національної ідентичності. Посівши митрополичу кафедру забороненої православної церкви, домігся від королівської влади її легалізації. Заповідав не ставити йому після смерті ніяких пам"ятників, хоча сам ще при житті, створив собі пам"ятник - Київську академію".

Про якого діяча йдеться в уривку з історичного джерела? "Політичний, церковний, освітній діяч Речі Посполитої. З 1627 р. - архімандрит Києво-Печерського монастиря. У 1632 р. домігся від королівської влади визнання вищої православної ієрархії. Для підвищення культурно-освітнього рівня православних священиків заснував Лаврську школу..."

Укажіть прізвище діяча, з яким пов"язане відновлення в ХУІІ ст. вищої православної ієрархії в Речі Посполитій

Укажіть напрями діяльності православних міщанських братств у др. пол. ХУІ - перш. пол. ХУІІ ст. (три відповіді)

Що стало наслідком події, описаної в уривку з історичного джерела: "Року 1620 місяця березня 22 дня прибув з Москви до Києва святійший патріарх Феофан..."?

Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання. "1. Усім уніатам і неуніатам надається право вільного відправлення свого богослужіння,.. ремонтувати свої церкви й будувати нові...

2. ...церква Св. Софії київська з підданими, що живуть навколо неї, повинна залишатися за неунітами й митрополитом, що має посвяту від патріарха константинопольського; він, митрополит, за давніми правами й звичаями, повинен обиратися з-поміж руської шляхти духовними й світськими обивателями Корони (Польської) і Великого князівства Литовського релігії грецької, що не перебувають в унії і мають привілеї з боку короля...

3. Те ж саме треба розуміти й щодо Львівського, Луцького, Перемишльського й Мстиславського владик й архімандритів Печерського й Унівського..."

Документ, уривок із якого наведено, увійшов в історію під назвою