Ч Діккенс «Різдвяна пісня в прозі» (переклад Ольги Кривинюк) ІІІ строфа.

покликати Духа та не злякатися, коли той з’явиться    

щоб Духи ніколи не з’являлися в його оселі

щоб швидше закінчилося його випробування

ясний, ласкавий   

суворий та прискіпливий

привітний, світлий

омели, ялинки та гостролиста

омели, плюща та смереки

гостролиста, омели та плюща    

маленьким, веселим, рухливим чоловіком

гарним, веселим, кремезним чоловіком     

красивим, розумними, міцним чоловіком

він міг вільно проходити крізь стіни

він міг вільно стояти як під низькою стелею, так і у високій горниці    

легко пересувався убудь-якому приміщенні

убогих, бідних людей

тих, хто був у церкві

людей, які жертвували багато грошей під час святкового служіння

пішов до Боба Кретчита та благословив його маленьку домівку  

відмовився йти до контори Скруджа

благословляв людей вибірково

щаслива, вдячна за те, що мала  

сумна, бо їжі на столі було мало, та й була вона не зовсім святковою

засмучена через погане вбрання та черевики, що промокають

йому були неприємні глузливі погляди присутніх

йому було приємно нагадувати всім на Різдво Того, хто робив калік ходячими 

він дуже соромився свого каліцтва

ненавидить Скруджа, бо той не бажає допомагати племіннику

жаліє Скруджа, бо той зі свого багатства не має жодного зиску для себе

не хоче більше чути про цього старого скнару

Скрудж сердився за недоречно проведений час

Скруджу ставало все сумніше та сумніше

серце Скруджа все м’якшало та м’якшало

Так

Ні

родинний затишок і тепло

задоволення, які приносять гроші

наявність грошей, як запорука безбідного існування

Тайні Тіма

малих Кретчитенят

Белінди