Чарльз Діккенс "Різдвяна пісня в прозі"

Хто з духів був убраний у «простий зелений балахон чи то мантію»:

.«Я легкий, мов пір’їнка, щасливий, мов янгол, і веселий, як школяр!» У цій цитаті вживається засіб виразності:

«Які дурниці!» - так Скрудж сказав про:

Доповніть цитату «Скрудж з’їв свій … обід у тій самій … харчівні»:

Як називалась контора Скруджа:

Як називаються частини «Різдвяної пісні у прозі»

Головного героя повісті «Різдвяна пісня у прозі» звали:

Хто приходив у гості до Скруджа у різдвяну ніч перед трьома привидами?

Що найбільше цінував Чарльз Діккенс?:

До якого жанру належить твір «Різдвяна пісня у прозі»?:

Який дух у творі «Різдвяна пісня у прозі» мав «дитячу постать, але був схожий на діда»

Скільки духів приходило до Скруджа::

Хворого хлопчика з родини Кретчитів звали:

До зустрічі з духами Скрудж був:

Кого першого побачив Скрудж ранком на Різдво:

Скрудж відправив хлопчика купити:

Характеризуючи головного героя в кінці твору, Діккенс декілька раз уживає епітет:

Упізнайте героя. "Вичавлювати соки, витягати жили, забивати в труну, загарбувати, захоплювати, заграбастувати, вимагати, – все це чудово вмів старий грішник!" 

Упізнайте героя : "Здавалося, навіть собаки, поводирі сліпців, розуміли, що він за людина, і завваживши його, спішно тягнули господаря в перше-ліпше підворіття, що траплялося на шляху, а тоді довго виляли хвостом, ніби кажучи: "Краще вже не мати очей, аніж бути лихим на око".

Упізнайте героя: "Той так стрімко увірвався в контору, що Скрудж не встиг відірватися від паперів, як він уже стояв біля його столу."

Упізнайте героя: "Обличчя його не виражало ні люті, ні гніву, а дивилося на Скруджа точнісінько так само, як дивився на нього він і за життя, зсунувши свої безбарвні окуляри на бліде, як у мерця, чоло. Лише волосся якось дивно ворушилося...":

Скрудж зняв краватку, вдягнув халат, нічний ковпак та домашні туфлі і сів біля каміна : поїсти вівсянки.

Марлея, компаньйона Скруджа звали:

Упізнайте героя: "Він придивлявся до перехожих, гладив по голівках дітей, розмовляв із жебраками, заглядав у вікна квартир і в підвальні вікна кухонь, – і все, що він бачив, сповняло його серце радістю."