Дієслово як частина мови. Час дієслова.

Дієслово − самостійна частина мови, що називає дію предмета і відповідає на питання хто робить? що робить?

Дієслово − самостійна частина мови, що називає предмет і відповідає на питання що робити? що зробити?

Дієслово − самостійна частина мови, що називає дію предмета і відповідає на питання що робити? що зробити?

Дієслово − службова частина мови, що називає дію предмета і відповідає на питання що робити? що зробити?

дієприслівник

інфінітив

дієприкметник

слово в Н.в. однини

найчастіше виступає підметом

найчастіше виступає другорядним членом речення

не виступає членом речення

найчастіше виступає присудком

2 форми часу

3 форми часу

4 форми часу

5 форм часу

за особою, яка діє

за завершеністю чи незавершеністю дії

за моментом повiдомлення про дiю

за закінченням дієслова

теперішній час означає дію, яка відбувається постійно або в момент мовлення про неї

минулий час означає дію, яка відбулась до моменту мовлення про неї

майбутній час означає дію, яка відбудеться або відбуватиметься після мовлення про неї

теперішній час означає дію, яка закінчується в момент мовлення про неї

дієслова минулого часу змінюються за числами, а в однині - за родами

теперішній час мають лише дієслова недоконаного виду

дієслова майбутнього часу змінюються за числами й особами

дієслова минулого часу змінюються за числами й особами

Небо міниться, небо грає всякими барвами, блідим сяйвом торкає вершечки чорного лісу.

Аж ось ринуло від сходу ясне проміння, мов руки, простяглося до лісу, обняло його, засипало самоцвітами.

Над зеленими полями небо грає і тремтить.

Сонце сльозою упало на хмару.

Від того світла блищать краплини дощу на мокрих стеблах.

Шум дощу одійшов за хату.

Ліс ще дрімає в передранішній тиші…

Післязавтра ми вирушаємо на екскурсію.

Посеред смарагдової трави зацвіли білі ромашки.

За гори вже сонце сховалось, рожевії хмарки припливли.

Співають пташки голосисто у сяйві з небесних вершин.

Від зрізаного дерева пагінці таки відростатимуть.

Вже скосили гречку, осінь недалечко.

Біля жару й камінь тріщатиме.

Доки житимеш ти, будуть квіти цвісти і людська не погасне любов.