Частка

не, ні, що-, б

  хай, нехай, би, б  

 майже, навіть, авжеж, бодай  

 тільки, -таки, де-, аби-   

Не гай даремно часу!

Щоб рибку з’їсти, треба у воду лізти.

Що б ти не говорив, я все рівно не повірю.

Нехай ця радість триває довго!

Не знаю, чи буду робити бодай якесь із цих завдань.

Я б не поспішав.

Тільки в роботі відчуваєш себе потрібним іншим.

Хай завжди доля вам усміхається.

аж, лиш, бо, хоча

он, навіть, хоч, таки

от, та, уже, ж

ось, оце, осьде, онде

Не хочу вірити в гірше.

Вона б цього не хотіла.

Нехай радіють люди.

Не варто виконувати тести абияк.

Цей урок тривав майже годину.

Я виконав би це завдання.

Он та дівчина переконала мене говорити правду.

Лише ми можемо впоратися із цим завданням.

Тож як до мудрості доходиш, — хочеться жить, і жить! (П. Тичина).

Авжеж, такий у нас ведеться звичай (Леся Українка).

Не знаючи броду, не лізь у воду (Нар. творч.).

Нехай ворон кряче, нехай пугач квилить-плаче про життя козаче (П. Куліш).

-то, ось, казна-

аби-, будь-, хтозна-

осьде, -таки, -от

не, бозна-, ані

  самостійна незмінна частина мови, яка означає ознаку дії, ознаку предмета чи ознаку іншої ознаки.

службова частина мови, що виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні та реченні.

  службова частина мови, яку вживають для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення.

 службова частина мова, яка надає словам чи реченням додаткових відтінків у значенні та служить для творення нових слів і форм слів

  хтозна, будь, аби, де

  що, хоча, би, то

то, що, лише, хай

 хоч, не, де, нехай

  б, ані, лише, нехай, -ся

 от, ген, казна-, -таки, ж

  оце, атож, хай, не, ні

 невже, навряд чи, бодай, авжеж