Частка

надає  реченню або окремим його членам певних відтінків значення або служить для утворення окремих граматичних форм або похідних слів;

виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні й у реченні;

вживається для зв’язку однорідних членів та частин складного речення і виражає смислові зв’язки між ними.

похідні  й непохідні;

сурядні й підрядні;

модальні, словотворчі, формотворчі.

нехай;

навіть;

би (б).

дійсного способу дієслова;

умовного способу дієслова;

наказового способу.

Дякую тобі за листа.

Хоч хвилиночку зачекай на мене.

Пам’ятаю, як уперше пішов до школи.

Правда таки переможе.

Пішов би я в Україну.

Я буду крізь сльози сміятись.

Частка – службова частина мови;

Частка виконує синтаксичну роль;

Частка може входити до складу слова.

Чи можна шкодити природі?!

Не можна вирубувати чи палити ліси.

Дерева чи кущі – легені природи.

 все/таки, таки/буду

 бозна/кому, що/сь

хтозна/чий, будь/де

де/який, аби/котрий

не/підписані документи

не/витрачені ще кошти

не/збалансований бюджет

не/налагоджені стосунки

Не/легко; не/волити; не/наче; не/зчутися

Не/хтувати; не/щастить; не/чути; не/ставити

Не/по-людськи; не/впинно; не/абищо; не/голосно, а тихо

Не/вишиті рушники; не/розмальована мною листівка; не/допоміг

 написав/би, немов/би, що/разу

таки/прийшов, навряд/чи, усі/ж

навряд/чи, ніби/то, отут/таки

колись/то, стань/бо, усе/ж/таки