Частка

самостійних частин мови

службових частин мови

своєрідних, як вигук, слів

не належить до жодної

не має лексичного значення, членом речення не буває, є незмінною частиною мови

має лексичне значення, виступає одним із другорядних членів речення

є незмінною частиною мови

не має лексичного значення, є незмінною частиною мови, виступає членом лише простого речення

формотворчі, заперечні, модальні

заперечні, модальні, сурядні

формотворчі, непохідні, модальні

сурядні і підрядні

модальні частки бо, но, то, от, таки, якщо стоять безпосередньо після слова, до якого належать

частки аби, де, ані, чи, що, як із займенниками, прислівниками та іншими частинами мови

формотворчі, заперечні частки, частки, що складаються з двох слів

усі частки

з усіма формами дієслова, крім дієприкметника, з числівниками, займенниками, прийменниками

зі словами, які у сполученні з не є антонімом до слова без не

з дієприкметниками, що не мають залежних слів і в реченні виступають означенням

з усіма частинами мови

зі словами, які без не не вживаються, у префіксі недо- зі значенням неповної дії

з дієприкметниками, що мають залежні слова або в реченні виконують роль присудка

з іменниками, прикметниками, прислівниками, якщо є протиставлення

з усіма частинами мови