Частка. Вигук

Лише калина цвіте в гаю.

Лежачого не б'ють

Навчи мене премудрості на все життя

Нехай весна розківітне барвиста

Наталя таки напекла пасок.

Заспівав би я пісню тужливу.

Два тижні не було дощу.

Там, Назаре, наші браття.

Поза лугом, поза зелененьким йшов козак гарненький.

Душа сміється і радіє.

Виконала тільки одне завдання.

Не кажи "гоп", поки не перескочеш

будь/хто, який/то, бозна/коли

все/ж/таки, такий/от, казна/що

невже/таки, тільки/що, годі/бо

ані/який, як/небудь, казна/чому

будь/хто, якби/то, аби/в/чому

бозна/коли, аби/кого, хтозна/що

як/небудь, як/то, де/котрий

будь/як, що/небудь, зумів/таки

Ой не/ходи, Грицю, та й на вечорниці.

Не/забаром задощить..

Не/нагодуєш коня - не/доїдеш і до пня.

Ніч не дуже сміливо тишею бринить.

Який же коваль не ставить себе над іншими.

Отаке -то на сім світі роблять людям люди.

Степаночку, голубчику, чого бо ти плачеш?

Ти б не хотів, щоб день уже скінчився?

Агов, козаче! Кланяйся від нас своєму дому.

Мріє, не зрадь мене!

Ви знаєте, скільки вогню в нашій мові!

Хай шумить єдиним світлим шумом синій Дніпр і срібновода Вісла.

Авжеж, інші квіти відцвітають і в'януть.

Слухай-бо! Який же коваль не ставить себе над іншими ковалями в світі?

Такі ж близькі за звучанням "рада" і "зрада"!

Агей! неси-но, молодице, на стіл з калиною пиріг.

Ох, багато казати, та мало слухати...

Нумо, браття, підемо разом усі.

Годі, дитино, не плач, не сумуй!

У лісі десь почулося: "Тьох-тьох!"

матінко, ой, леле, стоп

овва, ех, марш, ку-ку

годі, агов, цить, гей

кахи-кахи, киш, рятуйте, лишенько

не, на, сь, лише

бозна, таки,ся, ні

казна, хтозна, попід, хтоза

ні, би, нехай, щоб