Частка. Вигук

(не)ук, (ні)трохи (не)важка валіза, (не)хтуючи

(ні)чого взяти, (не)легка розмова, (ні)коли мені

(ні)яково, (не)веселий настрій, (не)можу

(не)розумний вчинок, (ні)де не був, (не)вдасться

О господи, прости нам цю ганьбу!..

О вітре, напни паруси!

О це дуже смачна страва!

О сину мій, не забувай про мене!

Тим(то) й світ наш красний, що не однаковий. (Панас Мирний)

Дні весняні, гарячі, сівба тільки(но) почалася. (І. Цюпа)

Вража дівчина, вона(таки) має підстави кепкувати. (І. Багряний)

Малоговірка, завжди сердита Павлина май(же) не відповіла на його вітання.

Цього, хлопче, не можна зробити, бо тобі князівни не можна бачити.

А тим часом хай звеселять вони тебе, хай розвіють твій сум!

Ой, скажи нам, галко, галочко чорненька, де наша сестриця, сестриця рідненька?

Чути: кру! кру! кру! В чужині умру, поки море перелечу, крилонька зітру.

(ні)яковий

(ні)коли

(ні)слуху (ні)духу

(ні)де

Обов’язково тебе з собою візьмемо, а(як)же!

Ану(ж)бо, приведіть сюди татарських посланців! (В. Ян)

Та все(ж)таки не потонув  Громило, сяк-так вибрався на купину. (А. Сахаров)

Кущик зелений, і ведмежа зелене, спробуй(но) там його помітити! (А. Сахаров)

перше

друге

третє

четверте

перше

друге

третє

четверте

(не)вдалий виступ, (не)навидів, (ні)(з)(ким) залишити

(ні)кого попросити, (не)великий дім, (ні)де спати

(не)потрібний (ні)кому товар, (не)добачає, (не)вдаха

аж (ні)як (не)схожий на тебе, (не)вгаваючи, (не)віглас

Про себе не говори ні доброго, ні поганого.

Хай добром усе кінчається.

Як я люблю оці години праці!

Мабуть, не вернутись ніколи додому...

ха-ха-ха, цить, алло, давай, киць-киць

ну-ну, ня-а-ав, агов, квокче, зирк

а-а-а, дзінь-дзінь, о-го-го, будь ласка, до побачення

дзвяк, ой-ой, перестань, ша, кап-кап

овва, ай-ай-ай, привіт, ку-ку, бух

Оте «ура» ще довго їм вчувалося.

Скажіть, будь ласка, котра година.

Оце так! А я думав, що ви до уроків готуєтесь.

Ой, вербо, вербо, де ти росла?