Частка як службова частина мови

виражає почуття, емоції, волевиявлення мовця, не називаючи їх

надає реченню або окремим його членам певних відтінків значення або служить для утворення окремих граматичних форм

виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні й у реченні

вживається для зв’язку однорідних членів та частин складного речення і виражає смислові зв’язки між ними

Вказівні

Формотворчі

Словотворчі

Модальні

дієслова дійсного способу

дієслова умовного способу

зворотні дієслова

дієслова наказового способу

не/брудни криниці, бо схочеш водиці

не/в тім’я битий

не/довго ряст топтати

не/варт товар роботи

Аж, таки, бо, же

Мов, ніби, ну, чи

Лише, хоча, саме, тільки

Ось, то, оце, ген

В осінньому лісі пахне грибами

Збереглася наша мова, не погас козацький дух

Чоловіки стають до бою, коли боронять найдорожче

Буду матері слово у серці носити

аякже

не

нехай

ані

ані-хто, як-небудь, казна-чому

будь-як, отак-то, бозна-скільки

що-року, будь-коли, скажи-но

все-ж-таки, такий-от, казна-кого

біля озера

написала б книгу

ген за обрієм

красивий, але злий

Хотів би зробити, та не можу.

Тісно, зате не зовсім холодно.

Працює, як мокре горить.

Що б не робив, роби добре.

як/небудь, що/разу, таки/знав, як/от

учив/же, авже/ж, навряд/чи, читай/но

таки/побачив, тільки/що, все/ж/таки, зробив/би

немов/би, отакий/то, аби/куди,саме/тому

додатком

самостійним членом речення частка не виступає

обставиною

означенням