Частка як службова частина мови

службових частин мови

особливої частини мови

самостійних частин мови

відноситься до окремої групи

 вказує на зв'язок слів у словосполученні та реченні

надає словам чи реченням додаткових відтінків у значенні або служить для творення нових слів

виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні

виражає почуття, емоції, волевиявлення мовця, не називаючи їх

 написав/би, немов/би, що/разу

таки/прийшов, навряд/чи, усі/ж

навряд/чи, ніби/то, отут/таки

колись/то, стань/бо, усе/ж/таки

написала б книгу

біля озера

 красивий, але злий

 понад озером

крізь терни, через поле  

майже написав, ледве встиг 

дуже швидко, кудись пішов 

прийшов несподівано, мов зірка 

Умовного способу

 Дійсного способу

 Наказового способу

тільки, -таки, де-, аби-  

 хай, нехай, би, б  

майже, навіть, авжеж, бодай  

не, ні, що-, б

 б

хай

би

лише

Ліс згорів би, коли б не пожежники.

Коли б жили ви в цих краях.

Хай буде мир на всій планеті!

Не треба робити справу як-небудь.

Модальні, стверджувальні, вказівні.

Словотворчі, формотворчі, спонукальні.

Словотворчі, формотворчі, модальні, наказові.

Словотворчі, формотворчі, модальні.

 Модальні.

Словотворчі.

 Формотворчі.

Підметом.

Додатком.

Означенням.

Членом речення частка не виступає