Частка як службова частина мови

Не все ж повертає назад.

Гуляв би я понад Дніпром по веселих селах.

Який-бо ти, дідусю, став суворий!

Будь господарем своєму слову

таки/пішов, хтозна/який

їй/богу, хотілося/б

будь/ласка, хіба/що

читай/бо, слухала/б

Хіба й справді я не сестра?

Тим то й світ наш красний, що не однаковий.

Іваночку, чого ж бо ти плачеш?

Хотів би я знати, про що він говорить.

Не/журись, та за діло берись.

Слово не/стріла, а глибше ранить.

На мольберті стояв не/закінчений художником портрет.

Уранці тяглися не/скінченною валкою чумаки із сіллю.

Затоплю не/долю дрібними словами.

Не/мало проскакали вони по дорогах та бездоріжжю.

Він уже ділить шкуру не/вбитого ведмедя.

Микола йшов не/великим битим шляхом, а через малі села.

що/небудь, стій/бо, аяк/же

адже/ж, нехай/ візьмуть, коли/небудь

ато/ж, хоч/куди, куди/небудь

хтозна/як, встигла/таки, розкажи/бо

Та хай кажуть, хай думають.

Дружба та братство - найбільше багатство.

Я жив би двічі і помер би двічі.

Сівба тільки-но розпочалася.

так, навіть, чи, аж

аби-, де-, сь-

би, б, хай, нехай

казна-. небудь, хтозна-

не/волити, не/від/того, не/закінчено, не/сказано

не/зчутися, не/досить, не/зроблено, не/випито

не/навидіти. не/можна, не/треба, не/намальовано

не/славити, не/по-нашому, не/широкий, не/гарний

не/може, не/дуже, не/зовсім, не/цілком 

не/можна, не/вільник, не/здужати, не/змогти

не/стямитися, не/здужати, не/покоїтися, не/славити

не/всипущий, не/гайний, не/треба, не/вдовзі

не/самовито, не/сказано, не/дарма, не/зовсім

не/дозрілий, не/деже, не/доказаний, не/досяжний

небавом, небога, негідницький

ненавидіти, небуття, невдаха

нездара, нетерплячка, нещастя

негода, неуважність, немовля

неволити, недоліток, небезпека

Вже не/далеко той час, коли оксамитовим серпанком молодого листячка вкриються розлогі крони кленів.

Коли засне глибоко місто не/спокійним сном, вона приходить здалеку до мене.

Загула флейта, мов осіння не/погода під стріхою.

У гущавині лісу не/вгамовно витьохкували солові, віщуючи прихід ранку.

Куди не/глянь — скрізь розвернулося, розпустилося, зацвіло пишним цвітом.