Числівник

самостійна частина мови, яка вказує на предмет

самостійна частина мови, що вказує на кількість предметів та порядок їх при лічбі

самостійна незмінна частина мови

особлива форма дієслова

десять, десятеро, десятка, десятий; 

три, третій, тридцять, триста;

двоє, другий, двічі, дванадцять;

п'ятдесятий, п'ятдесят, п'ятдесятиріччя, п'ятнадцятий.

двоє, троє, четверо, п'ятеро;

одна десята, п'ятдесят, п'ятсот, дев'ять;

другий, сорок третій, дев'яностий, двісті тридцять сьомий

двадцять сім, тридцять сім, сорок два, п'ятдесят вісім

три четвертих, одна друга, половина;

п'ятеро, п'ять десятих, десять сотих

чотири восьмих, чотириста два, п'ять сотих;

дві п'ятих, тридцять сотих, дві десяті.

двохстам п'ятдесяти шести;

двомастами п'ятдесятьома шістьома

двохсот п'ятидесяти шести;

(у) двохстах п'ятдесятьох шістьох. 

порядкові та кількісні

 похідні та непохідні

прості, складні та складені

 якісно-означальні, обставинні

без десяти хвилин сьома

за десять четверта

десять хвилин до шостої

сім хвилин по восьмій