Числівник

несамостійна частина мови

частина мови,яка означає число

самостійна частина мови,яка означає число,кількість або порядок предметів при лічбі.

частина мови,яка означає число та залежить від іменника

одна сота, сотня, сотник

дві третіх, третій, трійко

п'ятий, п'ятірка, п'ятірня

четверо, четвертий, четвертак

цілі числа, дробові, збірні

кількісні, порядкові

прості, складні

прості, складні, складені

кількісні, цілі числа, порядкові

цілі числа, дробові 

збірні та дробові

кількісні та порядкові

Числівник у реченні може бути підметом, додатком, іменною частиною складеного присудка, означенням

У реченні виступає додатком та означенням

У реченні виступає підметом та присудком

У реченні виступає іменною частиною складеного присудка 

сотня

 семеро

одноденний

утроє

Як часто я в своїх надіях з тобою, краю мій, живу

У просторім другім класі тихо, хоч мак сій

Чуєш:нива шумить колоскова

А ми нашу славну Україну розвеселимо

Котрий? Скільки?

Як?Де?Куди?

Що?Хто?

А от уже й козацька сотня під’їжджає.       

У спартакіаді взяли участь сто учнів.

Сьогодні я нарешті отримав «дванадцятку».        

вісім

восьмий

вісімка

увосьме

восьмеро

місто

сорока

смородина

сестра

сім"я

підмет

присудок

додаток

обставина

означення