Числівник як частина мови

самостійна частина мови, що називає предмет

самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета

самостійна частина мови, яка означає число, кількість або порядок предметів при лічбі

самостійна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки, або кількість, але не називає х

якісні, відносні й присвійні

прості й складні

кількісні й порядкові

кількісні й дробові

прості, складні й складені

кількісні, збірні, дробові

кількісні й порядкові

якісні, відносні й присвійні

тисяча, подвоїти, вісім

півтори, двоповерховий, шість

сьомий, дванадцять, тисяча

шістнадцять, перший, трійка

півтора, один, сто

мільярд, сімсот, дев'ять

десятеро, шістнадцять, два

сімдесят, триста, кількасот

тисяча, вісімдесят, сімдесятий

шістдесят, двісті, одинадцять

сто, сімсот, одинадцятеро

одна друга, мільярд, триста

шість, двадцятий, семеро, три десятих

тринадцятьох, шістдесяти, вісімнадцятьом, на трьох

другий, шостий, чотирнадцятий, дев'ятий

двоє, дванадцятеро, тридцять троє, восьмеро

сім

одна сьома

вісімдесят

двадцять чотири

Один із сошкою, а семеро з ложкою.

Тримати за сімома замками.

Працювати до сьомого поту.

Наговорив сім мішків гречаної вовни.

Це було вже не вперше.

Сьогодні він отримав одиницю.

Він замислився, як нарешті отримати хоча б сімку.

Назавтра треба було вивчити п'ять предметів.