Числівник як частина мови.

троє, двійка, одна шоста;

сім, дванадцятеро, двійник;

дві сьомі, восьмеро, чотири;

вперше, подвоїти, десять.

четверо, сім, перший;

двадцять пять, вісімнадцять, один;

одинадцятий, шість, одна друга;

дев҆ятий, тридцять, сорок сім.

чотири, сімдесят, дев҆яносто;

вісім, двадцять, вісімдесят;

сорок, сімнадцять, п҆ятдесят;

два, шістнадцять, десять.

чотирьох

чотирьом

чотирьома

чотирма

ста сорока п*яти

стам сорокам п҆ятьом 

сто сорок п*ятьох

на стах сороках п*ятьох

семистами сорока сімома

семистам сорокам сімом

сімостам сорока семи

сьомастами сорока сімома

вісьмомастами дев҆яноста шістьма ;

пя҆тистам сімдасяти чотирьом ;

на шестистах тридцяти вісьмох ;

чотирьомастами дев*яноста вісьма

дев҆ятьмастами шістдесятьма чотирма;

дев҆ятьомастами шістдесятьома чотирма;

дев*ятистами шістдесятьма чотирьома

дев҆ятьмастами шістдесятьома чотирма.

самостійна частина мови, що означає число, кількість предметів або порядок їх при лічбі й відповідає на питання скільки? котрий?

службова частина мови, що означає число, і відповідає на питання скільки? котрий?

самостійна частина мови, що означає ознаку предмета та відповідає на питання який? скільки?

ТАК

НІ

так

ні

відмінюємо

не відмінюємо